Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Гості програми «Ваша Свобода»: народні депутати України Олена Сотник («Самопоміч») і Оксана Юринець (БПП); експерт-міжнародник Андрій Бузаров.

«Ми розриваємо всі пута, які пов'язують нас із Російською імперією, з Радянським Союзом. Зробити незалежність незворотною, Україну – великою і сильною, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це головне завдання нашого покоління» – так президент України Петро Порошенко пояснив своє рішення подати до Верховної Ради України законопроект про закріплення в Конституції України курсу на вступ держави до ЄС і НАТО. Цей законопроект Порошенко визначив як невідкладний.

Ваша Свобода | Курс України на ЄС і НАТО. У Конституції та на ділі

Олександр Лащенко: Пані Юринець, 4 вересня настало. Верховна Рада відновила роботу після канікул і розглядає законопроект. Що саме пропонується цим законопроектом? І коли може бути ухвалений у цілому цей документ?

​Оксана Юринець: Думаю, що на четвер цей законопроект буде підтриманий у сесійній залі. Це сьогодні дуже важливо, щоб той реванш, про який усі говорять, дуже відчутний, – щоб він не стався. Дуже часто в залі важливі рішення з купою дискусій, з довгими перемовами все ж знаходили понад 300 голосів. Я думаю, що і цей законопроект знайде ті голоси.

(Повна версія програми)

Дати (вступу до НАТО і ЄС – ред.) точно не можуть бути в законі. Але те, що це незворотній процес, який має бути закріплений цим парламентом – це має бути. Уперше в історії Асамблея НАТО в 2020 році навесні відбудеться в Києві. Нам до цього так само треба буде готуватися. У Галіфаксі, коли відбудеться осіннє засідання, буде ухвалено низку важливих рішень. Я думаю, те, як нас сьогодні бачить НАТО, на цій асамблеї вирішуватиметься.

Оксана Юринець, народний депутат України (БПП)

Сьогодні цей крок і рішення, коли ми чітко заявляємо. До цього часу жодного разу Україна не заявляла чітких своїх прагнень – ми думали, ми говорили. Закріплення цього в документах, які сьогодні приймає парламент – дуже важливо, необхідно. Незворотність у Конституції – це вже факт, який закріплюється позицією.

​У Львівській області майже 80% людей, які підтримують вступ до НАТО. У нових аналізах – сьогодні і схід підтримує цей вступ, під цю «парасольку». Я буду голосувати точно «за» (законопроект щодо закріплення в Конституції України курсу на вступ держави до ЄС і НАТО – ред.)! Це практична річ, яку треба зробити. Це паралельні процеси – реформи, зміни, імплементація. Багато речей, напевне, треба було з часом робити. Але час ще є все зробити так, як це мало б бути раніше.

– Пані Сотник, а референдум буде? Прописується це в президентському законопроекті?

​Олена Сотник: Не прописується. Президентом пропонується в преамбулі закріпити зовнішній напрямок на вступ до Євросоюзу і Євроатлантичного союзу, пропонуються зміни до повноважень Верховної Ради України, самого президента (він прописує себе окремо як гаранта цього стратегічного напрямку), прописуються повноваження Кабміну, який має забезпечувати цей процес.

Олена Сотник, народний депутат України («Самопоміч»)

І з’являється в 15-му розділі цікава норма. Це вже перехідні положення. Виключається 14-й пункт. У цьому пункті йде мова про військові бази, зокрема можливість передачі їх в оренду іноземним військовим формуванням. Пропонується на основі міжнародних договорів повністю цей пункт виключити.

Як комунікує це офіційно Адміністрація президента, це є ніщо інше, як удар по нашому ворогу – Російській Федерації, зокрема щодо Чорноморського флоту і тих угод, які були ратифіковані Верховною Радою. Але ми повністю виключаємо цей пункт із Конституції, то чи зможемо, наприклад, ті ж іноземні контингенти того ж НАТО на нашій території через ратифікацію міжнародних угод якимось чином залучати, наприклад, якщо буде військова загроза? Це буде проблематичним.

Для будь-якої людини Конституція працює і важлива, коли можуть використовувати її для захисту власних прав. Декларація без конкретних реалістичних кроків є нічим іншим, як політичним піаром. Що запропонував президент (повноваження, які записані для Кабміну й Верховної Ради) фактично вже є в Конституції. Що гарант прописав для себе – це ніщо інше, як нове гасло для плакатів: «Я стану гарантом невідворотності європейського курсу!». Єдине смислове, змістовне навантаження несе преамбула.

Як народний депутат я буду голосувати за направлення до КСУ. Це, звичайно, перше голосування. Буду сподіватися, що КСУ зможе дати фаховий коментар з цього приводу. Потім буде наступна сесія, і ми зможемо навіть надавати пропозиції.

– Пане Бузаров, законопроект, який пропонує президент Петро Порошенко щодо закріплення курсу України до ЄС і НАТО – чому саме зараз? Не запізно? Чи, можливо, щось не враховано? Чи, навпаки, все нормально, і досвід країн Балтії початку 2000-х років врахований, коли вони вступили, зрештою, до НАТО?

Андрій Бузаров (переклад): Останнім часом стало дуже модно серед політичних лідерів братися за Конституцію України. Останнього року – як мінімум, вже дві серйозні ініціативи (від Порошенка і від Тимошенко). Всі хочуть перед виборами якусь внести ініціативу, яка могла б якимось чином покращити рейтинг в очах потенційного електорату.

Єнс Столтенберг щороку друкує звіт щодо діяльності НАТО по усьому світу. І я не бачив, щоб хтось вимагав від України закріплення в Конституції відповідних положень. Тобто, коли ми інтегруємося в ЄС, то в нас є чіткий план інтеграції. Нам кажуть: спочатку ухваліть закон про електроенергію. Ми ухвалили. Все – плюс.

Але коли ми інтегруємося, зближуємося з НАТО, то від нас ніхто не вимагає такого закріплення в преамбулі, тим більше в Конституції! А якщо ця структура через 10 років розпадеться, то що – нам знову зміни до Конституції вносити? Воно не зовсім переконливо виглядає в очах багатьох політичних аналітиків і людей. Ця ініціатива народилася всередині країни.

Андрій Бузаров, експерт-міжнародник

Війна з Росією і окупація території Криму і Донбасу ускладнює нам інтеграцію в НАТО, але не забороняє швидкої інтеграції до ЄС, як це свого часу зробив Кіпр.