Будапештський формат: Україні належить право формувати порядок денний (огляд преси)

Ракета-носій у транспортному контейнері після вилучення із бункера на військовій базі біля міста Первомайськ, 13 серпня 1998 року. Україна тоді здійснювала другий етап ядерного роззброєння, що було обумовлено Будапештським меморандумом, підписаним у 1994 році. Згідно із цим Меморандумом США, Росія і Велика Британія зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України

Чи можна було зберегти Крим? Що робити з окупованими територіями, коли вони повернуться до України? Хто повинен відповідати за скоєні злочини, і як відновлювати лад? Ситуацію аналізує експерт газети «День», голова громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко. Він нагадує, що Будапештський формат – це єдиний формат, у якому Україні належить право формувати порядок денний. Українці виконали все, тому зараз черга за гарантами. Особливо за США та Німеччиною. Київ повинен вимагати, щоб за стіл переговорів сіли британці та американці, і неважливо, буде там Москва чи ні. Цей формат має узгодити подальший план дій, щоб тиснути на Путіна. Пропозиції є, наприклад, ембарго на закупівлю російської нафти. Це мінус 27% ВВП. Така втрата для Росії означатиме неможливість утримання своєї ядерної зброї, наголошує видання.

Аграрії б’ють на сполох. З липня опинилися у скрутному становищі навіть власники елеваторів із залізничним сполученням. Як інформує газета «Україна молода», через волюнтаристські дії «Укрзалізниці» витрати на логістику зросли втричі, заблокованими залишаються тисячі тонн зернових. Сільгоспвиробники втрачають час і гроші через закриті залізничні станції . Про причини йдеться в статті «Залізниця проти аграріїв».

А в статті «Бджоли об’єднуються. А пасічники?» «Україна молода» зазначає, що ціна українського меду є однією з найнижчих у світі, попри третє місце серед світових експортерів. Причина – український мед залишається дешевим через хаотичність продажів. А ще тому, що 99 відсотків усього українського меду експортують в діжках: без упаковки, без бренду, фактично без найменшої доданої вартості.

Газета «Голос України» пише, що українські профспілки є сьогодні законними власниками величезної індустрії туризму, відпочинку та санаторно-курортного лікування співвітчизників. Чи точніше – були донедавна, бо протягом останніх років десятки санаторіїв, турбаз та іншого майна у них просто забрали. Начебто законним шляхом, але присмак несправедливості зостається. Про складні перипетії, які розгорнулися останнім часом довкола майна профспілок, йдеться в матеріалі «На ласий шматок завжди знайдеться роток».