Брюссельське видання Politico публікує статтю із поясненнями, чому Україна ігноруватиме причетність українських високопосадовців до справи колишнього голови виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Стаття американського аналітичного центру Atlantic Council звертає увагу на те, що треба знати про новий політичний сезон в Україні, який розпочнеться вже незабаром. А видання Forbes публікує матеріал про потенціал тех-індустрії в Україні.
Брюссельське видання Politico публікує статтю із поясненнями, чому Україна ігноруватиме причетність українських високопосадовців до справи колишнього голови передвиборного штабу Дональда Трампа Пола Манафорта.
69-річного Манафорта звинувачують в ухилянні від сплати податків на мільйони доларів у період роботи лобістом на українську Партію регіонів (політконсультант отримав за цю роботу, за даними слідства, близько 60 мільйонів доларів), а також в банківському шахрайстві й участі в змові з метою обійти банківські і податкові закони США.
Суд над колишнім радником Трампа, який триває вже не один тиждень, також пролив світло і на його політичних союзників в Україні, які платили йому мільйони доларів. Проте експерти переконані: українська влада відмовиться переслідувати їх через побоювання зіпсувати відносини із американським президентом, який все ще може добре ставитися до Манафорта.
Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа» у Києві, повідомила, що українська влада «боїться втратити підтримку Трампа або ж спровокувати непотрібний конфлікт з американською адміністрацією».
Навіть прихильники ідеї про необхідність початку кримінальної справи проти олігархів та високопосадовців, які співпрацювали із Манафортом, не очікують, що розслідування призведе до винесення вироків, зважаючи на силу олігархів в Україні.
Також незрозуміло, який саме орган в Україні міг би взятися за справу, йдеться у статті. В Генеральній прокуратурі України заявили, що їм ще треба буде визначитися із тим, як опрацювати інформацію – відкривати нову справу чи використовувати докази для доповнення вже існуючих. В НАБУ заявили, що вивчають інформацію.
Київ, ймовірно, не захоче псувати відносини із Трампом через Манафорта. Адміністрація президента України Петра Порошенка, який згідно із заявами одного зі свідків на суді також співпрацював із Манафортом, продовжує відновлювати відносини з Трампом після «жорсткого» початку. Сьогодні ці відносини стали м’якішими. Вашингтон надав Києву довгоочікувані «Джавеліни» для боротьби із проросійськими силами на сході України, оголосив про додаткові 200 мільйонів на допомогу із конфліктом та продовжує застосування санкцій щодо Росії.
З іншого ж боку Трамп продовжує сіяти сумніви щодо його намірів у стосунках із російським президентом Володимиром Путіним, тож ситуація є неоднозначною.
Як повідомила Олександра Устинова з Центру протидії корупції, нові факти в розслідуванні справи Манафорта цікаві, проте не сенсаційні. Вони лише підтверджують те, що українці й так знали про українських олігархів та політику в цілому, мовиться у статті.
Співзасновник Українського інституту майбутнього Тарас Березовець в статті для американського аналітичного центру Atlantic Council пояснює, що треба знати про новий політичний сезон в Україні, який розпочнеться вже незабаром.
В березні 2019 року українці обиратимуть шостого президента.
«Сьогодні численні рекламні щити та телевізійні реклами нагадують нам про початок передвиборчої кампанії або, точніше, про кандидата в президенти та колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко». Вона багато використовує слово «новий» в своїй політичній рекламі, мовиться у статті. Таким чином Тимошенко має на меті пробудити у людей позитивні асоціації і при цьому змусити їх забути про те, що вона далека він новачка, зауважує Березовець.
Основний конкурент Тимошенко – чинний президент України Петро Порошенко, який наразі зосереджений на виконанні своїх обіцянок, а саме отриманні томосу на автокефалію для православних України. Поки що ознак початку його політичної кампанії немає. Ймовірно, його радники очікують правильного моменту, мовиться у статті.
Початок політичного сезону обіцяє бути дуже гарячим з багатьма скандалами. Кілька політичних альянсів вже сформували – вони помітні ще з весни.
Тимошенко, згідно з надійними джерелами, отримала підтримку від одного з найбільших українських бізнесменів, власника телеканалу «1+1» Ігоря Коломойського. Він, в свою чергу, також підтримуватиме невідому партію «Слуга народу», кандидатом від якої, ймовірно, стане відомий український комік Володимир Зеленський.
Тим часом очікується, що український олігарх Рінат Ахметов підтримуватиме лідера Радикальної партії Олега Ляшка, який вийшов третім на виборах 2014 року. Проте цього разу повторити таких успіх йому буде надзвичайно складно, переконаний Березовець.
Колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко також поки що залишається здебільшого тихим, і інформації щодо того, чи залучився він підтримкою з боку українських олігархів, немає. Проте Верховна Рада вже заснувала спеціальну комісію з розслідування діяльності колишніх міністрів оборони. Гриценко – явна ціль, вважає автор статті.
Ще одне запитання без відповіді – це можлива кандидатура лідера групи «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука. Навіть якщо він не братиме участі в президентських перегонах, його ще не створена політична партія мала б добрі шанси на парламентських виборах 2019 року, мовиться у статті.
Технічний директор компанії Daxx Ігор Ткач в статті для ділового видання Forbes розповідає про потенціал тех-індустрії в Україні.
«Щоб бути попереду у грі, глобальні власники бізнесу постійно шукають нові та інноваційні способи максимізації прибутку та автоматизації виробництва, мінімізуючи при цьому витрати. Найчастіше найбільшою боротьбою є пошук необхідного таланту на місцевому рівні», – зауважує автор.
Тому створення офшорної команди розробників може стати чіткою стратегічною альтернативою з точки зору рентабельності, наявності ІТ-ресурсів та відмінної технічної експертизи, пояснюється у статті.
Поточне зростання технічного таланту в Україні – одне з місць, куди слід дивитися.
Кожного року з українських університетів випускається більш ніж 36 тисячі фахівців зі ступенями в галузі інформаційних технологій. Ба більше, регіональні технічні спільноти регулярно запускають освітні програми у таких надсучасних галузях, як штучний інтелект, блокчейн та інші. Очікується, що до 2020 року українська ІТ-індустрія коштуватиме 5,7 мільярдів доларів.
У 2016 році в Україні вже налічувалося більше тисячі компаній з розробки програмного забезпечення та 2000 стартапів. Тому автор статті радить інвесторам уважніше придивитися до українського ринку та дає низку порад у виборі правильного партнера. Серед них: вивчення ринкової репутації, технічної експертизи, бізнесових цінностей, структури управління, професійності, негативного досвіду минулого, освітніх ініціатив тощо.