Не думаю, що Меркель стане проросійською – Фесенко

Гості програми «Ваша Свобода»: Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»; Олександр Нарбут, президент Київського інституту енергетичних досліджень; Сєрґєй Сумлєнний, керівник представництва Фонду Гайнріха Бьолля у Києві.

У США майже готовий законопроект про санкції, який може зупинити будівництво «Північного потоку-2». Принаймні, про це повідомляє американське виданняThe Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників. Якщо справді законопроект ухвалять, будуть обмеження проти компаній, залучених до будівництва цього газогону, який має постачати паливо з Росії до Німеччини, оминаючи Україну. Під час переговорів у Німеччині канцлер Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін згадали про «Північний потік-2». Дорогою до Німеччини господар Кремля потанцював на весіллі. Путін кружляв у танку з нареченою, праворадикальним міністром закордонних справ Австрії.

Ваша Свобода | Танці Путіна з Європою: відповідь США і України

Олександр Лащенко: Пане Фесенко, з політичної точки зору, переговори Путіна з Ангелою Меркель в ракурсі України щось важливе принесли? Чи, власне, нічого не сталося?

​Володимир Фесенко: Вони, скоріше, створили передумови для деяких тенденцій і подальших дій. Не думаю, що це буде відразу пов’язано з «Північним потоком-2». Побачимо ще конфлікти навколо цієї теми, політичні та економічні. Пік напруги й боротьби буде наступного року, коли постане питання про підписання нового транзитного договору між «Газпромом» і «Нафтогазом України», буде велика проблема, пов’язана з нашими виборами – Росія чекатиме, коли з’явиться нове керівництво «Нафтогазу України». Щодо газу є ризик на останній рік. Вони нас шантажуватимуть і вимагатимуть, щоб «Нафтогаз» пішов на поступки – відмовився від рішення Стокгольмського арбітражу і на прийнятні для них умови тарифів на транзит.

(Повна версія програми)

Може відбутися зустріч на вищому рівні лідерів країн «нормандського формату» – перший наслідок. Думаю, що Меркель на цьому наполягала. І, можливо, будуть певні зрушення – це питання формату миротворчої місії ООН на Донбасі.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

І ще – це пошук компромісу навколо тих чинників, які можуть зруйнувати мир на Донбасі і навіть конструкції Мінських домовленостей. А це вибори у так званих «ЛНР» і «ДНР». З’явилася ж інформація, що їх можуть перенести. Це буде крок з боку Росії. А з нашого боку вимагатимуть, щоб продовжили дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах двох областей.

​

Це, до речі, не останнє весілля. Він (Путін – ред.) перетвориться у «весільного генерала». І дай Боже! Трамп, на превеликий жаль, відіграв певну роль у тому, що зараз бачимо ці танці Путіна, зокрема з Меркель. Не думаю, що Меркель стане проросійською. Навпаки, вона зберігає принциповість, зокрема в питанні санкцій. Але Трамп руйнує трансатлантичну єдність. Це дозволяє грати на суперечностях між США й Німеччиною.

– Пане Нарбут, Ви як вважаєте, оці заяви Путіна, що лише «економічний» проект «Північний потік-2» – як це можна прокоментувати?

​Олександр Нарбут: Коли йде мова про введення нових санкцій щодо учасників та компаній, які співробітничають щодо проекту, то, напевне, це політичне питання. Інтереси навколо цього проекту настільки вагомі, що ніякі спроби додаткових санкцій не зупинять його («Північний потік-2» – ред.). «Північний потік-2» – не тільки російський, а загальноєвропейський проект, бо є зацікавленість франко-бельгійської «Engie», британсько-голландської «Shell», австрійської компанії «OMV» і лише дві німецькі компанії. Цей проект з боку Німеччини стоятиме таким собі газовим та енергетичним хабом Європи. Зупинка цього проекту малоймовірна.

Олександр Нарбут, президент Київського інституту енергетичних досліджень

Ми маємо дуже потужну систему, але дуже слабко працюємо над тим, щоб ця система працювала на сучасній основі. Мова про транзит у сучасному енергетичному вимірі навіть не йде. Працюють інші моделі – вхід і вихід. Але без нашої ГТС не можна зробити якісного маневрування, підвищення або різкого зменшення постачання газу на суміжні ринки, газу, який може бути поданий на наші системи – туркменського, азербайджанського, удмуртського, татарського... І це є дуже великою перевагою. Вона працюватиме, але частина системи буде законсервованою. Працювати треба на випередження.

А що таке російський газ? Це політична формула. Нам кажуть: отримуємо російський газ із Європи. Увесь газ, який заходить у європейську газотранспортну систему – це європейський газ. Той, що приходить зі сходу, може мати іншого власника – може бути британським, голландським. Тут є багато можливостей співпрацювати.

– Пане Сумлєнний, про що домовилися або могли домовитися, можливо, Путін і Меркель?

​Сєрґєй Сумлєнний: Це зараз найбільша така складна ситуація. Багато експертів у Німеччині не можуть сказати, до чого вони домовилися. Багато питань було обговорено – це питання безпеки в Україні, безпеки на Донбасі, можливість організації відправлення миротворців ООН, питання війни в Сирії і питання «Північного потоку-2». Але не знаємо, які конкретні домовленості були досягнуті і чи взагалі були досягнуті. Знаємо тільки, що позиція Путіна була «позицією сили», може чекати, що поставить Європу, зокрема Німеччину в ситуацію, коли він диктуватиме умови.

Для Німеччини одна з проблемних ситуацій – ситуація з біженцями з Сирії. Путін відкрито говорить: Європа повинна зробити план підтримки економіки Сирії, відбудувати те, що його авіація знищила, а Європа за це повинна сплатити, якщо Європа не хоче – це проблеми Європи.

Сєрґєй Сумлєнний, керівник представництва Фонду Гайнріха Бьолля у Києві

Щодо «Північного потоку-2» – це була помилка німецького уряду, що був виданий дозвіл. Бо цей проект розглядався стовідсотково економічним. Він такий для німецьких компаній, які будують це, але не для «Газпрому», Путіна і для ЄС. Для ЄС він – політичний проект. Хоч ЄС не має якогось впливу зараз на реалізацію цього проекту.

Не думаю, що позиції Меркель після цієї зустрічі будуть більш слабкими. Вона намагалася отримати від Путіна гарантії, що Росія транспортуватиме певний обсяг газу через ГТС України, через це забезпечить певну економічну її зацікавленість для України.