У статті американського аналітичного центру Atlantic Council йдеться про те, що останній елемент, необхідний для істинної незалежності України – це створення єдиної незалежної української церкви. Оглядач американського видання The National Interest, тим часом, критикує економічні санкції США через їхню неефективність. А у виданні The Baltic Times йдеться про багатомільйонні іноземні інвестиції в проекти з сонячної енергетики в Україні.
Співробітниця Празького дослідницького центру «Європейські цінності», експерт з комунікацій в StopFake Катерина Крук у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council зауважує, що останній крок, необхідний для істинної незалежності України, – це створення єдиної незалежної української церкви.
У країнах Східної Європи церква має величезний вплив. В Україні її вважають найнадійнішою інституцією, і це добре, зауважує автор. Проте той факт, що одна з найсильніших її гілок відкрито симпатизує Росії, означає, що світська спільнота більше не може ігнорувати це питання.
Українське релігійне життя відоме поділом між Київським і Московським патріархатами. Розкол відбувся в 1992 році, адже незалежна держава повинна була мати свою власну церкву. «З того часу були численні спроби об’єднати церкву зсередини, але ідеологічні розбіжності здавалися занадто широкими. Київський патріархат був відомий своєю сильною проукраїнською позицією, тоді як Московський був сприйнятий як прихильник ідеології «руского мира» і єдності між Росією та Україною», – йдеться в статті.
У 2014 році Київський патріархат підтримав Євромайдан, Московський – проросійського президента Віктора Януковича і навіть використання сили проти мирних громадян. Але «справжнє обличчя» Московського патріархату відкрилося, коли Росія вторглася в Україну в 2014 році, а він закрив на це очі. Він ігнорував втручання Москви у війну і назвав її громадянською, зауважує Крук. Це призвело до оновлення переговорів щодо створення незалежної єдиної української церкви. І уряд, і суспільство готові на такий крок.
Від 2010 року кількість людей, які асоціюють себе із Київським патріархатом, збільшилася вдвічі. Тож отримання ним томосу змінить релігійні кордони Східної Європи вперше за 400 років.
Важливість такого рішення складно переоцінити, переконана автор статті. Вплив Православної церкви на сусідні держави – один із останніх залишків російської імперії, один із найефективніших інструментів поширення російських наративів для впливу на громадську думку. У ситуації з Україною це особливо важливо, тому що через церкву агресор отримує прямий доступ до сердець і думок українців.
Такий крок також похитнув би загальні позиції Російської православної церкви (РПЦ) – вона вже не була б найбільшою у світі православною церквою.
Єдина національна церква – це останній елемент, якого не вистачає для істиної незалежності України, наголошує у висновках Крук.
Оглядач американського видання The National Interest, тим часом, критикує економічні санкції через їхню неефективність. Автор статті, Ніколай Петро, який колись служив спеціальним помічником Державного департаменту США в питаннях політики щодо Радянського Союзу, переконаний, що як до інструмента зовнішньої політики США, до санкцій слід ставитися як до «залежності».
Санкції складно не підтримати, адже їх «продають» як альтернативу війні. Таким чином опонентів політики санкцій легко можна звинуватити, наприклад, у пацифізмі. Автор переконаний: санкції лише пропонують ідеальний варіант порятунку від дипломатичних переговорів, які часто можуть бути неприємними.
Приклад санкцій України щодо Росії, на думку автора, демонструє їхню неефективність. Для того, щоб закріпити свій вибір 2014 року, «Україна припинила купувати природний газ безпосередньо з Росії, зупинила популярні російські платіжні системи й послуги російських банків, заблокувала доступ до російських соціальних, телевізійних і комерційних веб-сайтів, заборонила імпорт російських книг, зупинила польоти комерційних авіаліній і зараз розглядає питання про припинення всього залізничного руху до Росії. У той час як насправді, звичайно, надання всіх цих послуг триває, оскільки в Україні на них високий попит, вони лише стали дорожче коштувати», – йдеться у статті.
Автор також наголошує, що Україна відмовляється від ведення торгівлі з Росією, через що в «уряду буквально закінчуються гроші».
Сполучені Штати, тим часом, не так залежать від Росії, як Україна, проте у взаємозалежному світі все одно втрачають економічно від політики санкцій. Як приклад – збитки американських компаній через неможливість інвестування в Росії.
Видання The Baltic Times повідомляє про багатомільйонні іноземні інвестиції в проекти з сонячної енергетики в Україні. Modus Group, які вже займаються реалізацією таких проектів у Литві, Іспанії, Білорусі, Польщі та інших європейських країнах, працюватимуть тут вперше.
Україна активно підтримує відновлювані джерела енергії, зауважує автор, і будівництво нової сонячної електростанції у Житомирській області планується вже на другу половину 2019 року.
Інші проекти з відновлюваної енергії в Україні вже фінансують Європейський банк реконструкції та розвитку і Світовий банк.
Як зазначив один із членів правління Руслан Склепович, який відповідає за проекти з відновлюваної енергії, їхня компанія постійно шукає нові можливості інвестувати в проекти сонячної енергетики в різних точках Європи.
Він також зазначив, що Україна прагне бути на одному рівні із західноєвропейськими та іншими розвиненими країнами в питаннях відновлюваної енергії.
«Уряд України має модель просування відновлюваної енергетики в країні, створюючи таким чином сприятливе середовище для інвестицій. Особливо інвестицій з-за кордону. Ми є одними з інвесторів у проектах сонячної енергетики України», – зауважив Склепович.