Росія має повернути Крим Україні (світова преса)

Держсекретар США Майк Помпео

Ірландський часопис The Irish Times пише про позицію США, яка відкидає анексію Криму Росією. Австралійське періодичне видання The Sydney Morning Herald знайомить читачів з новою роботою фахівця з історії України – професора Єльського університету Тімоті Снайдера. Французька газета La Croix торкається питання складної історії Львова.

Один із найпопулярніших часописів Ірландії The Irish Times публікує статтю «Росія збиткується над закликами США повернути Крим Україні». Дублінське видання пише, що Україна та її європейські союзники привітали налаштованість Сполучених Штатів ніколи не визнати анексії Криму Росією. Москва, у свою чергу, відповіла на це твердженням, що Вашингтон, буцімто, живе у якомусь іншому вимірі. Газета додає, що заява держсекретаря США Майка Помпео щодо позиції США з питання Криму мала на меті розвіяти занепокоєння щодо підходу президента Дональда Трампа до ситуації в Україні, зокрема, у тому, що стосувалося його розмов із президентом Росії Володимиром Путіним під час їхньої зустрічі у Гельсінкі.

«Сполучені Штати закликають Росію поважати принципи, яких, за словами самої Росії, вона дотримується, і припинити окупацію Криму», – заявив держсекретар США Майк Помпео.

The Irish Times пише, що Помпео порівняв позицію США з питання Криму з декларацією Веллеса, за якою США відмовились прийняти окупацію Радянським Союзом Естонії, Латвії та Литви 1940 року. Держсекретар США наголосив, що США повністю відкидають російську анексію Криму і присягаються не відступати від цієї позиції доки не буде відновлена територіальна цілісність України. Ірландське видання принагідно зазначає, що ця заява Помпео залишає доволі мало місця для можливого обхідного маневру з питання Криму для самого президента Дональда Трампа. Президент України Петро Порошенко, зі свого боку, оприлюднив подяку адміністрації США за безкомпромісну позицію Вашингтона, висловивши сподівання, що заява держсекретаря США врешті-решт позбавить Кремль його імперських ілюзій. Водночас, ірландська газета повідомляє, що Москва дещо скептично поставилась до останніх заяв Вашингтона, мотивуючи це тим, що політика американської адміністрації часто зазнає кардинальних змін з ходом часу.

Переклад Твіту: «ЄС не постає проблемою. Брекзит задовольняє Трампа і Путіна»

Найпопулярніша газета Австралії The Sydney Morning Herald друкує рецензію на нову роботу «Дорога до несвободи» відомого дослідника пострадянського простору і професора Єльського університету у США Тімоті Снайдера. Автор рецензії – викладач Мельбурнського університету Марк Еделе пише, що Тімоті Снайдер планував написати книгу про нинішній конфлікт між Росією та Україною. Еделе додає, що беручи до уваги багатющий досвід Снайдера, коли йдеться про цю частину світу, його неймовірні мовні здібності та його талант висвітлення подій у певному роз’яснювальному світлі, читацька авдиторія у цілому світі очікувала від Снайдера розтлумачення однієї з найгостріших криз, яка нині вирує на сході європейського континенту. Книга «Дорога до несвободи», втім, на думку Еделе, вийшла дещо іншою. У цій роботі продемонстровано, у який саме спосіб зловісні кроки президента Росії Володимира Путіна, який дістав натхнення від російського фашизму, руйнують демократію у цілому світі.

The Sydney Morning Herald пише, що Тімоті Снайдер є одним із найталановитіших істориків свого покоління. Його роботи, зокрема, щодо історії України, змінили те, як багато хто у світі сприймав історію цієї частини східної Європи. Сіднейський часопис веде далі, зазначаючи, що особливо потужним моментом книги «Дорога до несвободи» постає аналіз подій Євромайдану – української революції 2013-14 років. Снайдер проводить цікаві аналогії, висловлюючи нищівну критику пропутінських «адвокатів» на Заході, або ж політиків і пересічних громадян країн Заходу, які знаходять якісь виправдання путінській агресії. На додаток, нова книга Снайдера, на думку Марка Еделе, надає ідеологічний стрижень подальшого конфлікту відкритого демократичного суспільства та його ворогів. Для тих, хто бажав би дедалі глибше збагнути природу нинішнього конфлікту між Росією та Україною, автор рецензії принагідно рекомендує прочитати роботу Сергія Плохія «Утрачене царство» або книгу Сергія Єкельчика «Конфлікт в Україні».

Переклад Твіту: «Ця рецензія постає гострим аналізом роботи колеги-історика»

Французьке періодичне видання La Croix вміщує матеріал свого спеціального кореспондента у Львові. Автор статті «Львів: на роздоріжжі пам’яті» Фабріс Депре пише, що Львів розглядається сьогодні як бастіон українського націоналізму, і це місто, що розташоване не так далеко від польського кордону, впродовж сторіч поставало територією, на яку були ласі багато різних держав. Львів свого часу переходив із рук у руки — австро-угорців, поляків, росіян, німців, — і врешті до СРСР. Депре зазначає, що під час Другої світової війни Львів не зазнав великої руйнації, проте доля місцевого населення була відмінною від долі чудової архітектури старого Львова. Французький часопис наголошує на унікальності та розмаїтті етнічної палітри Львова, історія якої останнім часом почала привертати дедалі більше уваги.

La Croix пише, що, попри все, історія подій Другої світової війни у Львові і надалі залишається доволі чутливим моментом на перехресті пам’яті. У Львівському музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», який розбито на три відділи – польський, німецько-фашистський та радянський, більшість місця і уваги приділено найважливішій, на думку автора, події, яка закарбована до львівської історичної пам’яті. Йдеться про масову страту радянським НКВС 1941 року кількох тисяч місцевих в’язнів, багато з яких були українськими націоналістами. Також жахливою сторінкою історії Львова постає винищення євреїв у місті вже під час нацистської окупації. Французька газета повідомляє, що все це має знайти відображення у вуличній виставці, там де у Львові було єврейське гетто під час війни – виставка має пролити більше світла на трагічні моменти, пов’язані з недавньою історією цього українського міста.

Переклад Твіту: «Львів: на роздоріжжі пам’яті».