Відкрити списки, закрити «мажоритарку»: навіщо цього домагається ціла низка партій?

Декілька громадських організацій і партій, зокрема й ті, які мають свої фракції у парламенті, об’єднують зусилля для зміни виборчого законодавства. Вони вимагають від Верховної Ради України відмовитися від виборів половини народних депутатів за мажоритарним принципом, зменшити прохідний бар’єр до парламенту, а партії – зобов’язати брати участь у виборах із відкритими списками. Активісти й політики, що вимагають таких змін, називають «мажоритарку» й закриті списки «джерелом корупції»: кандидати купують або місце у списку, або напряму виборців. Політологи ж вбачають у такій ініціативі не лише спробу реформувати українську політику, а й завчасну підготовку до парламентських виборів та прагнення партій, які не мають сильного кандидата у президенти, наростити політичну вагу.

Скасувати мажоритарну складову виборчої системи та одномандатні округи, запровадити вибори лише за пропорційною системою та відкриті виборчі списки партій: як загальнонаціональні, так і регіональні. Такі спільні вимоги до Верховної Ради України висунули 18 українських політичних партій та громадських організацій, які спеціалізуються на підтримці реформ в Україні.

Першу цього літа масову акцію за пропорційну систему активісти й партійні лідери провели напередодні виходу депутатів на літні канікули. Однак вже у вересні безстрокова масова акція з вимогою змінити виборче законодавство в Україні продовжиться, пояснила Радіо Свобода представниця об'єднання «Центр UA» Ольга Голобородько.

За її словами, всі 18 партій та громадських об’єднань, які долучилися до «Всеукраїнської акції за виборчу реформу», вимагають від парламенту не створювати Виборчий кодекс з нуля, а доопрацювати у другому читанні той його проект, який вже розглядає Верховна Рада. За її словами, вилучення норми про мажоритарні одномандатні округи «прибере» схему підкупу кандидатами мешканців певного району чи невеликого населеного пункту. Саме завдяки цій схемі, стверджує активістка, кандидати-«гречкосії» зазвичай проходили до парламенту, випереджаючи на виборах своїх більш чесних конкурентів.

Прихильники реформи хочуть усунути з виборчого законодавства «джерело корупції»

На думку учасників руху за виборчу реформу, чинна норма про закриті списки партій (які партії формують на свій розсуд), також є «джерелом корупції» та має бути скасована. Натомість виборець має сам формувати список партії, голосуючи і за неї, і за одного з її кандидатів.

Через закриті списки до парламенту безперешкодно проходять «токсичні» кандидати, які би в іншій країні просто зробили партію непрохідною, пояснює Радіо Свобода активіст руху «Чесно», який відповідає за просування виборчої реформи, Микола Виговський. За його словами, консенсус щодо виборчої реформи, якого дійшла ціла низка партій та рухів, цілком закономірний.

«Консенсус виник тому, що ці зміни обіцяв ще Петро Порошенко, висуваючись на посаду президента, а потім виборча реформа стала частиною коаліційної угоди. Обіцянки треба виконувати, але не всі підписанти коаліційної угоди виявилися готові. Інші партії, які не мають стосунку ні до коаліції, ні до нинішніх парламентських фракцій, чудово знають, що «мажоритарка» – це корінь корупції, – наголошує активіст. – Тому що за мажоритарною складовою виграють переважно ті кандидати, які мають досить великі фінансові ресурси, за рахунок яких роблять цілі системи підкупу виборців і адмінресурс, за який в разі перемоги на виборах треба платити лояльністю. А закриті партійні списки – це розплідник торгівлі місцями. У першу десятку набирають людей з великим суспільним капіталом – волонтерів, журналістів, громадських діячів. А вже місця у другій та третій десятці продаються тим, хто готовий платити. За даними деяких із політтехнологів, вартість місця у прохідній частині списку партії варіювалася від 2 до 20 мільйонів доларів».

Микола Виговський додає, що, ставши депутатами, такі «покупці місць» сприймають парламент не як інструмент, який може змінювати країну та вирішувати її проблеми, а як вигідне капіталовкладення.

Саме тому активісти та представники низки партій вимагають ухвалити відповідні правки до Виборчого кодексу, який вже розглянули у першому читанні й можуть ухвалити в цілому у жовтні цього року. Відтак вже 6 вересня, коли парламент вийде з канікул, в Україні відбудуться акції за відкриті списки і пропорційну виборчу систему, каже Виговський.

Політологи: союз партій «за виборчу реформу» недовговічний, у кожного – своя кон’юнктура

Євген Магда

Тему виборчої реформи підняли ті політичні сили, чиї кандидати мають мало шансів на президентських виборах, і це чи не єдине спільне, що їх об’єднує, пояснює політолог Євген Магда. Водночас він не виключає, що ідея виборчої реформи, а саме, відкриті списки та відмова від «мажоритарки», знайде свій розвиток, однак лише після президентських виборів. Причому локомотивами цього процесу будуть ті, хто прагнутиме створити систему стримань і противаг для глави держави, пояснює Магда.

«Це такий собі «союз вужа та їжака». Це союз політсил, які наразі не мають сильних кандидатів на посаду президента, і саме цим обумовлений їхній альянс. Думаю, що їх якоюсь мірою підбадьорив спікер Верховної Ради Андрій Парубій, пообіцявши, що восени парламент ухвалить у другому читанні новий Виборчий кодекс. Але я його оптимізму не поділяю. Адже якщо новий кодекс і буде ухвалений, то, з точки зору політичної кон’юнктури, це станеться після президентських виборів. А далі, після завершення президентської компанії, буде спроба ухвалити (Виборчий кодекс з пропорційною системою і відкритими списками – ред.), щоб створити можливість парламентського тиску на главу держави, адже в нас, зрештою, парламентсько-президентська республіка. І тоді цей сюжет набуде розвитку»,– прогнозує Євген Магда, говорячи про весну 2019 року.

Читайте також: Передвиборчі війни. Вісім можливих претендентів на крісло президента та їхні обіцянки

Дочасну ж підготовку до зміни виборчого законодавства Євген Магда пояснив тим, що наразі йдеться передовсім про інтереси партій, які не оперують значним фінансовим ресурсом.

«Як ви розумієте, якщо політики не оперують роздачею матеріальних цінностей, вони мають оперувати цінностями ідеологічними і політичними. Але ж не всі можуть танцювали на полі боротьби з корупцією, дехто має оперувати і змінами в політичному житті», – підсумовує Магда.

Подібні дискусії про виборчу реформу в Україні є надзвичайно корисними для держави, однак конкретний союз за відмову від «мажоритарки» та закритих списків виглядає як недовговічний, припускає інший політолог, Олеся Яхно.

«Про консенсус політичних сил навколо виборчої реформи говорити зарано. Згадаймо акції з ініціативи Міхеїла Саакашвілі, які попервах майже всі опозиційні сили підтримували, а потім поступово відсторонювалися, формулювали свої вимоги або виходили з протесту. Нині так само маємо зовсім різні інтереси в парламентських і позапарламентських партій. Звісно, ми дискутуємо, як зробити виборчу систему ефективнішою, більш прогресивною, покращити якість політичних еліт. Друге читання Виборчого кодексу призначили на осінь, але, як на мене, навряд чи воно відбудеться до президентських та парламентських виборів. Менше з тим, дискусія ведеться, і це дуже добре для України», – наголошує політолог.

Олеся Яхно

На думку Олесі Яхно, така суспільна дискусія дає змогу краще зважити ефективність різних політичних систем в українських умовах. Однак справжній інтерес партій та громадських організацій експерт бачить не у проведення реформ як таких, а в підготовці до виборів. Причому саме ті партії, які на президентських перегонах мають мало шансів, взялися за реформування виборів до парламенту та місцевих рад, підсумовує Олеся Яхно.

До акції за виборчу реформу вже долучилися рух «Чесно», «Автомайдан», «Рух нових сил», «Сила людей», «Європейська партія України», рух «Визволення», «Народний рух України», ВО «Свобода», рух «Хвиля», «Українська галицька партія», «Національний корпус», «Аграрна партія», «ДемАльянс», «Народний контроль» та «Громадянська позиція», а з парламентських партій – «Народний фронт» та «Самопоміч».

Під Верховною Радою протестують проти виборів за «законом Януковича» (відео)

Акції проти виборів «за законами Януковича» відбуваються у Києві не вперше. Зокрема, такий мітинг вже проводили 17 травня.

Наприкінці листопада 2014 року фракції парламентської більшості зафіксували в коаліційній угоді, що протягом 1 кварталу 2015-го буде ухвалено новий закон «Про вибори народних депутатів України» на основі пропорційної системи з відкритими списками. Проте лише в листопаді 2017-го в першому читанні було ухвалено Виборчий кодекс, до якого з того часу було подано близько 4,5 тисячі поправок, що є рекордом у Верховній Раді. Донині всі правки не розглянуті.

За словами спікера Верховної Ради Андрія Парубія, новий Виборчий кодекс може надійти на розгляд у другому читанні у вересні, робота над ним буде тривалим, кількатижневим процесом.