Діти «на продаж» – скандал довкола клініки. І що треба знати про сурогатне материнство в Україні

Україна стала одним із центрів комерційного сурогатного материнства у світі, заявив генпрокурор Юрій Луценко. За його словами, нині правоохоронці стикнулися з проблемою протиправного використання для сурогатного материнства жінок із малозабезпечених сімей. Така ситуація виникла тому, що Індія заборонила комерційне сурогатне материнство – центр відтак сфокусувався, в тому числі і в Україні, пояснив прокурор. Натомість експерти кажуть, що офіційної статистики в Україні немає, тому такі висновки є передчасними. Як регулюється сурогатне материнство в Україні та які існують ризики?

Італійські правоохоронці затримали подружжя, яке за допомогою сурогатного материнства незаконно всиновило українське немовля, повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко.

У 2011 році італійці скористалися послугами української клініки BioTexCom, щоб отримати допомогу сурогатної матері. Однак, зауважив генпрокурор, свої біологічні матеріали не надавали, попри те, що українське законодавство вимагає, щоб дитина, народжена методом сурогатного материнства, повинна мати ДНК принаймні одного з батьків. Таким чином відбувся «продаж» українського немовля, резюмував генпрокурор.

«Фактично ні в одного, ні в іншого члена подружжя ДНК не співпадає з ДНК дитини. У зв’язку з цим дитина переведена до дитячого будинку, а ці двоє громадян притягуються за законами Італійської Республіки до відповідальності», – розповів генпрокурор.

Луценко про BioTexCom

За дитину подружжя заплатило 32 тисячі євро, в той час як сурогатна мати отримала винагороду у розмірі усього шість тисяч євро, повідомив Луценко. За його словами, прокуратура висунула підозру керівнику клініки. Раніше фірма BioTexCom засуджувала те, яким чином працівники прокуратури проводили обшуки, називаючи їх тиском на бізнес. Радіо Свобода спробувало взяти коментар у представників клініки, однак телефони медустанови не відповідають.

За словами Луценка, клієнтами медичного закладу стали щонайменше тисяча українок, передовсім із прифронтових територій та малозабезпечених сімей. Разом із тим, наразі це єдиний доведений випадок, стосовно інших – правоохоронці збирають докази.

«Молоді українські жінки вступали у злочинну змову з керівництвом одного з приватних медичних закладів і в результаті дійсно українські немовлята під документами зовсім не їхніх батьків поїхали в інші держави світу. На сьогодні ми направили 16 міжнародних доручень в інші країни щодо конкретних немовлят і щодо перевірки імовірних сурогатних батьків, проведення ДНК, а також слідчих дій», – зазначив голова Національної поліції Сергій Князєв.

Україна стала одним із центрів комерційного сурогатного материнства у світі, заявив Юрій Луценко.

«Україна зараз є одним із найбільших операторів цього мало врегульованого в країні бізнесу – сурогатного материнства. Після того, як влада Індії видала рішення про заборону комерційного сурогатного материнства, центри такої діяльності сфокусувався, зокрема, в Україні», – сказав Луценко.

​Сурогатне материнство і недосконале законодавство

Директор центру медичного та репродуктивного права Сергій Антонов вважає, що подібні ситуації стали можливими, бо в Україні немає жодного контролю і регламентації цієї сфери.

«Найбільша прогалина – довідку про генетичну спорідненість замість ДНК-тесту видає сама клініка, вони пишуть: є зв’язок дитини і батьків чи немає зв’язку. Тобто це вирішує сама клініка, а іноземці повертаються до своїх країн, проводять ДНК-тести і з’ясовуєть, що зв’язку немає», – зазначає Антонов.

Саме тому, за його словами, варто законодавчо врегулювати сурогатне материнство: «Я вже досить довгий час говорю про необхідність ліцензування посередницької діяльності агенцій, щоб вона не була жодним чином пов’язана з медичною частиною».

Українське законодавство дійсно потребує удосконалення, погоджується адвокат Олена Бабич. За її словами, сурогатне материнство регулює лише одна стаття Сімейного кодексу і наказ Міністерства охорони здоров’я.

«В Україні дійсно немає закону, який би регламентував права і обов’язки учасників сурогатного материнства. Сьогодні всі ці вимоги визначаються, як правило, в контракті між генетичними батьками і сурогатною матір’ю. А якщо говорити про захищеність, то в Україні не захищені ні генетичні батьки, ні сурогатна матір», – каже Олена Бабич.

Хто в Україні може бути сурогатною матір’ю чи генетичними батьками?

• Відповідно до законодавства, сурогатною матір’ю в Україні може стати жінка, яка вже має власну дитину і не має проблем зі здоров’ям.

«В Україні немає обмежень по віку, але ринок диктує свої умови: 32-34 роки – це максимальний вік», – каже Антонов.

• Генетичними батьками може бути пара, яка офіційно перебуває у шлюбі і, за медичними показниками, не може стати батьками самостійно.

Після народження немовля сурогатна мати не має жодних прав на дитину, юридично батьками є винятково біологічні батьки.

За словами Олени Бабич, в Україні наразі понад 50 клінік, в яких виконуються програми сурогатного материнства. Втім, експерт зазначає: стверджувати, що Україна стала «центром сурогатного материнства», не варто, оскільки офіційної статистики немає.

Сьогодні середній розмір компенсації сурогатним матерям на ринку становить від 12 до 18 тисяч доларів США, повідомила Олена Бабич.

За оцінками Сергія Антонова, український ринок складає близько двох тисяч програм сурогатного материнства. Із них приблизно 80% клієнтів – іноземці.

Як уникнути ризиків?

Радіо Свобода запитало в експертів яких правил варто дотримуватися, аби не потрапити в пастку.

• Ретельно обирати клініку чи агенцію.

Передовсім варто перевірити, чи має заклад ліцензію, як давно вони працюють на ринку, які про них є відгуки.

Агенція повинна мати українську юрисдикцію. Один із важливих показників – наявність офісу, кажуть експерти.

«Коли ми хочемо купити якісні продукти, ми не купуємо їх біля метро, а шукаємо в перевіреному магазині. У нас на ринку зараз багато агенцій взагалі фантомних. У них немає статусу, вони не зареєстровані, взагалі іноземні. Це повинні бути легальні компанії з українською юрисдикцією», – каже Антонов.

Також експерти радять не орієнтуватися на яскраву рекламу. Сергій Антонов вважає «неетичним» розміщення оголошень про сурогатне материнство в громадському транспорті чи на білбордах. Ба більше, зауважує експерт, часто складно дізнатися не лише, наскільки якісно працює клініка чи агенція, а й хто є замовником реклами.

• Уважно вивчити документи, які пропонують підписати.

«Дуже часто можна потрапити до недобросовісних гравців – клініку або агентство, але пересвідчитися в цьому можна лише за документами, які вони дають підписати, бо іноді взагалі не надають ніяких документів або один листочок. Тут варто уважно читати, що підписуєте», – застерігає адвокат.

«Всі зобов’язання мають бути зафіксовані в договорах. Вони мають бути зрозумілі: всі компенсації, випадки ускладнень, порушення, штрафні санкції, транші і, зокрема, щодо податкових зобов’язань, щодо передання коштів. І підписані вони мають бути своєчасно, а не після того як програма розпочалася. Бо є випадки, коли сурогатні матері навіть не знали, хто є батьками. Договір із сурогатними матерями рекомендується укладати в нотаріальній формі», – каже Сергій Антонов.

Експерти не радять укладати договори без юристів. Кажуть: аби уникнути усіх ризиків, варто консультуватися з фахівцями саме цієї сфери.

«Законодавство недосконале, тому саме юридичні документи є тим механізмом і тим захистом, який є і у генетичних батьків, і у сурогатної матері, тому до цих документів треба ставитися дуже уважно. Вони є досить специфічними, адже повинні передбачити багато ризиків. Мета такого (правильно складеного) договору – максимально захистити сурогатну матір і генетичних батьків», – зазначає Олена Бабич.

• Батьки мають особливо уважно обирати кандидатуру сурогатної мами.

«Якщо сурогатну матір підбирають в клініці або агентстві – варто пересвідчитися, що у неї є всі медичні довідки, жінка дійсно здорова. Додатково можна вимагати довідку від психолога. Так само перед тим варто поговорити з нею і дізнатися якомога більше інформації.Це не позбавить від усіх ризиків, але максимально їх зменшить», – переконана Бабич.

«Сурогатне материнство – це шанс для багатьох українських родин»

Подібні скандали часто несправедливо кидають тінь на метод сурогатного материнства загалом, однак варто розуміти, що це можливість для багатьох українських родин мати власних дітей, переконаний засновник клініки репродуктивної медицини, професор Федір Дахно.

«Пересадка серця, пересадка нирок – усі сприймають це нормально, бо для людини це можливість жити. А для когось проблема, що немає діток. І чому це сприймається часом негативно? Сурогатне материнство – це одна із методик надання допомогти, так само як пересадка органів. А жінка, яка погодилася віддати рік життя, заради інших людей, це вчинок. І я вважаю, що треба, щоб держава їй ще доплачувала за це», – каже Федір Дахно.

За його словами, нині 14 країн у світі, зокрема, і Україна, мають дозвіл на комерційне сурогатне материнство.

За даними Української асоціації медичного туризму, репродуктивні технології є у трійці найпопулярніших медичних послуг (після офтальмології та стоматології), які користуються попитом серед іноземців в Україні.