Президент США Дональд Трамп та президент Росії Володимир Путін зустрілися в Гельсінкі 16 липня. Хоча ніякими кардинально новими домовленостями ця зустріч не увінчалася, вона привернула значну увагу – адже це перший саміт президентів двох країн після того, як Росія окупувала український Крим. Спецпроект Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» згадує історію зустрічей президентів США з очільниками СРСР та його правонаступниці Росії.
Згадуємо, коли зустрічалися лідери цих країн і про що домовлялися. Саміти голів США та Росії (СРСР) проходили регулярно, і не всі вони закінчувалися успішно.
У 1961 році у віденському палаці Шонбрунн Джон Кеннеді та Микита Хрущов обговорили долю Берліна і в цілому Німеччини. За два місяці з’явилася Берлінська стіна.
Перший секретар ЦК КПРС, голова Ради міністрів СРСР Микита Хрущов та президент США Джон Кеннеді під час переговорів у резиденції посла США в Австрії. Відень, 3 червня 1961 року
Наступної зустрічі довелося чекати більше ніж 10 років. У 1972 році в Москві Леонід Брежнєв та Річард Ніксон підписали декілька дуже важливих документів, в тому числі договори про обмеження стратегічних наступальних озброєнь та про обмеження систем протиракетної оборони.
1 серпня 1975 року у Фінляндії лідери 33 країн, в тому числі Брежнєв і Форд, підписали Гельсінські угоди та Заключний акт. Були сформульовані 10 основоположних принципів взаємовідносин між державами – суверенна рівність та зобов’язання дотримуватися міжнародного права.
Your browser doesn’t support HTML5
Зустрічі в Гельсінкі: чого може навчити історія – відео
На зустрічі Брежнєва та Джиммі Картера у Відні 1979 року були підписані угоди з обмеження стратегічних озброєнь та розміщення ядерної зброї в космосі (ОСО-2).
Президент США Джиммі Картер та лідер СРСР Леонід Брєжнєв підписують договір ОСО-2. Відень, 18 червня 1979 року
Наступного разу лідери СРСР та США зустрілися наприкінці 1985 року, після приходу до влади Михайла Горбачова. На самітах у Женеві, а потім у Вашингтоні (1987) та Москві (1988) Горбачов та Рональд Рейган обговорювали можливість подальшого скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
Хоча саме Рональд Рейган (на фото праворуч) назвав СРСР «імперією зла» у 1983 році, згодом він вже потискав руку генеральному секретареві Михайлу Горбачову під час їхньої першої зустрічі в Женеві, листопад 1985-го
1989 рік став поворотним у відносинах двох країн. Зустріч Джорджа Буша-старшого та Горбачова на Мальті називають закінченням Холодної війни. Лідер СРСР пообіцяв не втручатися у справи Східної Європи і ніколи не воювати зі США.
Горбачов та Буш-старший зустрічалися ще двічі – у 1990 та 1991 роках. На останній зустрічі вони підписали Договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Президент Джордж Буш (праворуч) та Михайло Горбачов на саміті в Президентському палаці в Гельсінкі, 9 вересня 1990 року
1 лютого 1992 року в спільній декларації президент незалежної Росії Борис Єльцин та Буш-старший поставили символічну крапку в Холодній війні.
У 1993 році в Москві перший президент Росії та президент США підписали Договір про подальше скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
У квітні того ж року відбулася перша зустріч Бориса Єльцина та Біла Клінтона – вони провели переговори у канадському Ванкувері. Результатом стало надання Росії пакета економічної допомоги у розмірі 1,5 мільярда доларів.
Рукостискання Біла Клінтона та Бориса Єльцина під час спільної прес-конференції після дводенного російсько-американського саміту в Гельсінкі, 21 березня 1997 рік
У 2000 році Клінтон зустрівся з новим російським президентом Володимиром Путіним. У нещодавньому інтерв’ю американському режисеру Оліверу Стоуну Путін розповів, що тоді Клінтон запропонував йому розглянути можливість вступу Росії до НАТО.
Рік по тому у словенському замку Брдо Путін зустрівся з новообраним на посаду президента США Джорджем Бушем-молодшим. Після теракту 11 вересня Росія увійшла до антитерористичної коаліції, очолюваної США.
Зустріч Володимира Путіна та Джорджа Буша. Крайній праворуч – російський бізнесмен та ресторатор, «кухар Путіна» Євген Пригожин. Санкт-Петербург, 19 липня 2006 року
За місяць до початку російсько-грузинської війни, в липні 2008 року, на саміті «Групи восьми» в Японії тодішній президент Росії Дмитро Медведєв та Буш-молодший домовилися всі питання вирішувати у формі діалогу. Але після 5-денної війни в Грузії діалог двох країн зійшов до мінімуму.
Читайте також: «Путін: Україна і Грузія в НАТО є загрозою для Росії»
«Перезавантаження» відносин США та Росії тривало недовго – доки президентом Росії був Дмитро Медведєв. На фото: він із президентом США Джорджем Бушем у готелі Windsor на японському острові Хоккайдо, 7 липня 2008 рік
Правда, вже в квітні 2009 року після зустрічі Медведєва та тодішнього президента США Барака Обами у Великій Британії лідери країн заявили про «перезавантаження» відносин.
Через рік у Празі вони підписали третю угоду про подальше скорочення ядерних озброєнь СНО-3.
Зліва направо: президент Росії Дмитро Медведєв, президент Чехії Вацлав Клаус та лідер США Барак Обама відзначають підписання нової угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-3. Прага, 8 квітня 2010 року
Після повернення до Кремля Путіна відносини двох країн знову погіршилися. У 2013 році візит Обами до Москви був скасований.
Після анексії Криму російсько-американських самітів не було – до вчорашнього дня.
Читайте також: «Світова преса: «Путін – Трамп: 1–0»