Рівне – 128-а окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада зазнала важкої втрати – під час вибуху міномета на навчаннях на Рівненському полігоні загинули троє бійців. Загинули командир, навідник і заряджальник міномета. Найстаршому – 43, наймолодшому – 22 роки. Ще четверо закарпатців зазнали поранень різного ступеня тяжкості і доправлені до госпіталів. Серед поранених також два жителі Миколаївської області, один – Тернопільської та один – Кіровоградської області.
Трьох поранених, один з яких перебуває у тяжкому, двоє – в середньо-тяжкому стані, доправили гелікоптером до Військово-медичного клінічного центру західного регіону у Львів. Про це Радіо Свобода повідомив начальник Рівненського військового госпіталю Олексій Кльонов. Решта людей з пораненнями перебувають у госпіталі в Рівному.
Your browser doesn’t support HTML5
Мінометний вибух на Рівненщині: постраждалих евакуювали до Львова – відео
Про трагічну подію сьогодні вранці першою повідомила на сторінці у Facebook прес-служба оперативного командування «Захід». Йшлося про те, що під час проведення занять з бойової підготовки в одній із військових частин оперативного командування сталася подія, внаслідок якої загинули та зазнали поранень декілька військовослужбовців. Командування висловило співчуття рідним та близьким загиблих, але кількість загиблих і постраждалих не було повідомлено.
Про загибель трьох військовослужбовців і поранення дев’ятьох через дві години після повідомлення від ОК «Захід» сповістила прес-служба Сухопутних військ.
«Трагічна подія сталася о 5:55 ранку. Під час бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні під час проведення стрільб загинули 3 військовослужбовці від зазнаних травм, несумісних з життям, та 9 зазнали поранень різних ступенів тяжкості», – мовиться в повідомленні. За попередніми даними, стався вибух міномета.
Наразі бригадні тактичні навчання припинені. «Призначено службове розслідування, за результатами якого можна буде робити висновки, що ж сталося на вогневій позиції», – мовиться в повідомленні.
«У зв’язку із надзвичайною подією, яка сталася на Рівненському загальновійськовому полігоні і внаслідок якої загинули та зазнали поранень військовослужбовці Збройних сил України, міністр оборони України призначив провести службове розслідування», – повідомив сайт Міноборони.
На місце події терміново відряджено оперативну групу на чолі із заступником міністра оборони України та відповідальними за проведення розслідування особами.
Наразі розглядається декілька версій причин, які призвели до надзвичайної події.
Людський фактор чи технічні недоліки
На брифінгу в оперативному командуванні «Захід» військовий прокурор Рівненського гарнізону Юрій Табака підтвердив, що кримінальне провадження за фактом вибуху на Рівненському полігоні відкрито за частиною 3 статті 414 Кримінального кодексу України (про порушення правил поводження з боєприпасами, що спричинило загибель і тілесні ушкодження кількох осіб). Отже, першою версією військова прокуратура поки що залишає людський фактор, зокрема порушення безпосередньо військовослужбовцями правил проводження стрільб, і лише другою – безпосередньо технічний стан самого міномета.
Your browser doesn’t support HTML5
Прес-конференція з приводу загибелі військових в ОК «Захід»
Водночас зі слів командувача оперативного командування «Захід» Олександра Павлюка випливає, що військові контрактники дотримали всіх правил поводження з мінометом (120-міліметровий міномет «Молот»).
Особовий склад під час тактичних навчань мінометної батареї – це 23 людини, і всі ці люди перебували на позиціях, розповів командувач на брифінгу. Бійці мінометних розрахунків, тобто люди, які безпосередньо в цей час проводили заряджання мінометів, у якісь секунди не перебували в укриттях, поки виконували належну їм роботу – заряджальник опускав міну, навідник перевіряв точність наведення на ціль, а командир контролював. І саме в цей час вони були поранені внаслідок розльоту уламків.
«Проведений перший постріл, люди в цей час були в укриттях, потім розрахунки вийшли, щоб зарядити міномети, й саме в цей час під час заряджання міномета стався вибух», – повідомив командувач ОК «Захід» Олександр Павлюк.
Якби не сталося попереднього пострілу, то можна було б говорити про подвійне заряджання, яке начебто сталося під час минулорічної схожої трагедії в зоні АТО, коли такий же міномет вибухнув на позиціях біля Старого Айдара. І це, як відомо, був далеко не перший випадок із «Молотом».
Але, судячи зі слів командувача, подвійного заряджання не було. Також він повідомив журналістам, що загиблі контрактники мали хороший вишкіл і досвід.
На запитання Радіо Свобода, чи за останні два роки відомі випадки загибелі військових з технічних причин, командувач відповів заперечно.
Але навідник, заряджальник і командир батареї загинули. Всі вони жителі Закарпаття, віком від 22 до 43 років.
Волонтери не підтримують основну версію військової прокуратури
Слідчі дії проводить Головне управління Нацполіції України у Рівненській області, а процесуальне керівництво – військова прокуратура гарнізону, повідомляє прес-служба військової прокуратури Західного регіону.
Волинський волонтер, підприємець Костянтин Зінкевич заявляє на сторінці у Facebook, що від розриву мінометів «Молот» в останні роки «загинули мінімум 12 людей».
«Вже загинуло мінімум 12 людей від розриву «Молотів»! Більше того, коли загинув боєць «14-ки» на сході під час бою від такого розриву міномета, то навіть УБД не хотіли дати… Тобто усі винні, але лише не ті люди, які відповідають за закупки зброї в МО та контроль якості?» – пише волонтер.
Міномет «Молот» вробляє київський завод «Маяк», який входить до концерну «Укроборонпром». Вартість цієї зброї – майже півмільйона гривень.
Журналіст і волонтер Ольга Решетилова після спілкування на цю тему з військовими ретельно досліджує тему виробництва мінометів «Молот».
«Ми неодноразово пробували привернути увагу до того, що з «Молотами» є проблема. Експерти-металознавці стверджують, що марка сталі в стволі не відповідає технічним характеристикам, вона м’якша, ніж це повинно бути. Для того, щоб це з’ясувати напевно, треба елементарно провести матеріалознавчу експертизу. Але нам сказали не лізти. Бо ми тупі цивільні і нічого не розуміємо. Командири, які вказували МО на проблеми «Молотів», мабуть, теж не розуміються. І ось сьогодні знову: 3 загиблих, 9 поранених на Рівненському полігоні. Що будемо робити?» – пише Ольга Решетилова на своїй сторінці у Facebook.
Історія, яка не закінчується
У листопаді 2016 року учасники засідання парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони обговорювали низку заяв щодо незадовільної якості 120-міліметрових мінометів «Молот» українського виробництва. Цьому передувала надзвичайна подія у липні 2016 року на полігоні «Широкий лан», коли внаслідок вибуху міномета загинули двоє і були поранені десятеро військових. Тоді військова прокуратура встановила, що вибух стався «через порушення поводження зі зброєю». І зазначила, що в перебігу навчань використовувалися боєприпаси 1975 та 1960 року випуску. А вже у вересні 2016-го армійці отримали ще 200 нових мінометів «Молот».
4 листопада 2016 року прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про намір розслідувати можливість продовження закупівель міномета «Молот», а також закликав Верховну Раду посилити парламентський контроль за проведенням державних закупівель.
Після цього сталося ще кілька випадків вибухів мінометів «Молот» зі смертельними і травматичними наслідками: двоє бійців загинули у донецькій Новомихайлівці, троє – у березні 2017-го в Авдіївці Донецької області.
Про проблеми під час використання міномета «Молот» журналісти Радіо Свобода розповідали у програмі Донбас.Реалії.
Сьогодні президент України Петро Порошенко разом з дорученням військовому керівництву оперативно розслідувати причини трагедії на Рівненському полігоні заборонив до завершення розслідування використовувати тип мінометів, аналогічний тому, що розірвався на Рівненському полігоні. Про це президент заявив під час відвідин «Заводу 410 цивільної авіації».
У зв’язку із загибеллю військових на Рівненському полігоні на Рівненщині та Закарпатті оголошено дні жалоби.