Брюссель – Криза, в яку поринула Молдова після невизнання виборів мера столиці, – це результат неповаги до верховенства права та демократичних принципів. Так оцінює Європейський парламент ситуацію, яка склалася в цій, ще донедавна країні-лідері в сенсі євроінтеграції. Євродепутати закликали припинити макрофінансову допомогу Молдові, доки її лідери не згадають про повагу до демократичних механізмів
Зібравшись на термінові дебати щодо ситуації із засадничими правами у Молдові, європарламентарі різко засудили рішення молдовського Верховного суду про визнання недійсними результатів нещодавніх виборів мера Кишинева.
Один із кандидатів на цю посаду, Андрій Настасе, проєвропейський політик та антикорупційний активіст, отримав 52,5 відсотка голосів у другому турі голосування, яке відбулося 3 червня цього року. Таким чином він отримав перемогу над кандидатом від соціалістичної партії Іоном Чебаном, який підтримує тісніші відносини з Росією.
Протести проти анульованих результатів виборів мера у Кишиневі, 1 липня 2018 року
Але суд 19 червня скасував результати виборів, аргументуючи це тим, що обидва кандидати зверталися до виборців у соціальних мережах у день голосувань, і назвали це незаконною агітацією.
Протестуючи проти цього рішення тисячі людей вийшли на акцію протесту, яка тривала кілька днів, проте апеляційний суд 21 червня таки залишив рішення чинним, а 25 червня його підтвердив і Верховний суд Молдови.
Згодом підвердження рішенню суду дала і Центральна виборча комісія, яка постановила, що повторного голосування не буде.
Моґеріні – Кишиневу: Швидко шукайте вихід
Молдова була лідером «Східного партнерства», але тепер виборців позбавили демократично обраного мера Кишинева, тож місто буде управлятися не обраною народом адміністрацією. Всі ці рішення підривають довіру людей до держустанов. Я закликаю владу Молдови якнайшвидше знайти вихід із цієї неприйнятної ситуації та гарантувати незалежність суду, згідно із міжнародними зобов’язаннями Молдови», – заявила представник ЄС із зовнішньох та безпекової політики Федеріка Моґеріні, виступаючи на сесії Європарламенту у Страсбурзі.
Голова дипломатичного корпусу ЄС визнає: співдружність за кожної нагоди нагадує владі Молдови, що вона має припинити ситуацію із заангажованістю судової системи, розслідувати банківські шахрайства, провести реформу виборчої системи, захищати незалежність преси. «Цей список може тривати далі, бо він ще далеко неповний», – зауважує Моґеріні, водночас, закликаючи молдовську владу поважати право людей на протести, й обіцяючи посилити допомогу ЄС в боротьбі із дезінформацією.
Зі свого боку, європейські депутати у четвер заявили, що цілком поділяють вимоги тисяч громадян Молдови, які висловлюють свій протест на вулицях Кишинева. Парламент ЄС, з огляду на ситуацію, закликав владу держави поважати волю виборців та реформувати судову систему, щоб запобігти подальшій ескалації напруження.
Нівелювання європейських цінностей
Ціла низка членів Європарламенту, зокрема, фінська парламентар Хайді Хаутала заявляє, що Молдова, країна, яка була в авангарді наближення до ЄС, нині керується кількома політичними силами та олігархами. «Тепер, після скасування результатів виборів мера Кишинева, ми не можемо далі закривати очі, аби не допустити до загрозливої ситуації, яка нині спостерігається навіть у ЄС, зокрема, в Польщі і в Угорщині. Європейські цінності не можуть так грубо нівелюватися».
У резолюції, ухваленій у четвер 343 голосами (35 депутатів були проти та 160 – утрималися) підкреслюється, що рішення про визнання недійсним голосування на виборах мера не враховує демократичних механізмів, і тому Європарламент закликав Європейську комісію припинити будь-які передбачені виплати макрофінансової допомоги Молдові.
До припинення надання Молдові європейської фінансової підтримки закликали чимало депутатів від різних політичних груп, хоча були й політики, які застерігали, що припинення єврофінансування може ще більше «розвернути» владу Молдови у бік Росії.
«Громадяни Молдови повинні відчувати, що Європейський парламент перебуває на їхньому боці, – заявив німецький депутат-соціаліст Кнут Флекенштайн. – Саме тому ми не є прихильниками замороження всього фінансування Молдови».
ЄС вже заморозив 100 мільйонів
Напередодні розгляду «молдовського питання» у Європарламенті, ЄС, пославшись на підрив демократії Молдови, повідомив, що заморозив виплату Молдові 100 мільйонів євро допомоги.
У заяві 4 липня ЄС наголосив, що скасування виборів міського голови Верховним судом Молдови 25 червня порушує ключові передумови отримання допомоги – повагу до демократії і верховенства права.
У Європейській співдружності додали, що ставлять надання допомоги Молдові «на паузу» в світлі «останніх політичних подій».
Протести після анульовання результатів виборів мера у Кишиневі, 1 липня 2018 року
Молдова очікувала від ЄС виплати коштів після того, як минулого тижня отримала допомогу від Міжнародного валютного фонду на суму 33,8 мільйона доларів.
Суди Молдови – це «театр абсурду» – Ауштрявичус
Анулювання результатів виборів мера Кишинева різко розкритикували ЄС і Сполучені Штати.
Згідно із молдовським законодавством, керувати мерією столиці буде виконувач обов’язків мера до наступних виборів 2019 року.
Литовський європарламентар-ліберал Петрас Ауштрявичус, коментуючи ситуацію в Молдові нарікає, що втратив ілюзії та надії.
Петрас Ауштрявичус
«Як давній друг Молдови, яка колись була проєвропейським лідером, нині взята в облогу. Нею керує непрозора політична еліта, щось на кшталт приватного підриємства. Суди – в заручниках, бо їхні рішення – це «театр абсурду».
Так само, в заручниках перебуває вся виборча система, закони про вибори перекручені, для відсторонення конкурентів та висунення на перші місця представників окремих партій. Банківська система теж в заручниках, бо мільйони зникають невідомо куди, і ніхто за це не відповідає. Засоби масової інформації теж в заручниках, бо перебувають в руках кількох осіб, плюралізм відсутній, а інформацією та свободою преси маніпулюють», – зауважив Ауштрявичус.