Брюссель – Лідери ЄС та України на саміті у Брюсселі, запланованому на 9 липня, закличуть звільнити незаконно утримуваних українців у Росії та Криму, включно із режисером Олегом Сенцовим, заявив представник європейських дипломатичних кіл. Водночас, повідомив він, хоча «лейтмотивом» зустрічі будуть процеси реформування України, на саміті йтиметься і про Крим, і про безпеку, і про «Північний потік-2» та макрофінансову допомогу
«Одне з питань саміту Україна-ЄС буде присвячене заклику на адресу Росії звільнити незаконно утримуваних українців у Росії та Криму, включно із режисером Олегом Сенцовим», – зазначив дипломат на умовах анонімності.
Водночас, заявив він, головним питанням саміту стануть питання реформування України.
Але лейтмотивом саміту буде процес реформ в Україні та реалізація тих реформаторських законів
«Атмосфера, в якій відбуватиметься саміт, є позитивною й налаштованою на двосторонню співпрацю. Але лейтмотивом саміту буде процес реформ в Україні та реалізація тих реформаторських законів, які були ухвалені останніми роками», – каже європейський дипломат.
Реформи і їхня незворотність – головні вимоги ЄС
За повідомленнями ЄС, саміт лідерів України та Європейської співдружності має зосередитися на наступних кроках реалізації Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі. З іншого боку, президент України, представники уряду обговорять з лідерами ЄС прогрес у програмі реформ та підтримку цього процесу з боку ЄС.
У Європейській комісії, яка буде представлена на саміті головою цієї установи Жан-Клодом Юнкером, вважають, що у відносини ЄС і України нині зосереджені на трьох питаннях.
Перше, за останні три роки Україна домоглася реорганізації багатьох галузей. Один з європейських дипломатів зауважує, що за останні 20 років у цілій низці сфер ЄС бачить переконливі й позитивні зміни.
Друге, попри все, що було вже зроблено, залишається чимало роботи у таких сферах, як реформи, що пов’язані із підприємництвом, з яким, зокрема, пов’язана імплементація змін у правовій системі.
І останнє, кажуть у Брюсселі, Україна повинна зробити все можливе, аби реформи були незворотніми.
Віце-прем’єр-міністр України з питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що напередодні саміту Україна-ЄС, Київ зосереджений на чотирьох галузях співробітництва з об’єднаною Європою:по-перше, інтеграція України до енергетичного, насамперед, газового ринку ЄС, по-друге, поглиблене співробітництво у сфері цифрової економіки, по-третє, співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки, і нарешті, активізація українсько-європейської взаємодії у митній сфері та технічному регулюванні.
Донбас і Крим будуть серед пріоритетів порядку денного
Наступним питанням, якого торкнуться представники Києва і Брюсселя, стануть гуманітарні наслідки й допомогу врегулювання напруження на сході України, «мінськ», проблеми, пов’язані із незаконною анексією Криму, яку ЄС не визнає, а також питання регіональної та зовнішньої політики, зокрема, відносини з Росією, енергетичну безпеку та підсумки минулорічного саміту «Східного партнерства».
Щодо незаконно анексованого Криму, ЄС знову заявить про свою політику невизнання, а також буде обговорювати безпекову ситуацію Чорноморського регіону
«Щодо незаконно анексованого Криму, ЄС знову заявить про свою політику невизнання, а також буде обговорювати з представниками України виклики, пов’язані з мілітаризацією півострова й безпекову ситуацію Чорноморського регіону», – повідомив представник дипломатичних кіл ЄС.
Чи не позначиться на результатах саміту суперечлива позиція американського президента Дональда Трампа щодо Криму, особливо нині, коли він планує зустрітися 16 липня із президентом Росії Володимиром Путіним?
У європейських дипломатичних колах відкидають можливість зміни позиції ЄС щодо суверенності й територіальної цілісності України.
Як пояснив один із очільних європейських дипломатів, «відносини ЄС з Україною основані на підтримці та солідарності з огляду на напружену ситуацію на сході держави. «Ми з Вашингтоном маємо щодо українського питання однакові позиції і не бачимо жодних ознак того, щоб у Сполучених Штатах щось щодо цього змінювалася», – заявив дипломат.
Як стверджують у євроустановах, інші питання, які будуть обговорюватися між президентом України Петром Порошенком, головою Євроради Дональдом Туском і головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, будуть стосуватися допомоги українцям протистояти кібернетичним та гібридним загрозам, газогону «Північний потік-2» та мільярда євро макрофінансової допомоги.
Щодо фінансової підтримки ЄС, то очікуваного підписання на саміті у Брюсселі, меморандуму про надання Україні 1 мільярда євро, як сподівалися у Києві, не буде. Як пояснюють європейці, підготовка цього документа та перехід до конкретних переговорів щодо цієї допомоги ще потребують кількох тижнів роботи.
«Ми усвідомлюємо, що з огляду на фінансову ситуацію, Україна потребує цієї допомоги у стислі терміни. Ми у ЄС працюємо для цього «на повній швидкості». Але нагадую, що надання макрофіну ще потребуватиме голосування у Верховній Раді, які вочевидь, збереться тільки у вересні», – прокоментував Радіо Свобода чільний європейський чиновник.