Через кілька місяців після окупації українського Криму президент сусідньої Росії Володимир Путін підписав закон свого ж авторства про створення двох гральних зон: у Криму та російському Сочі. На той момент у Росії формально вже існували чотири таких зони: в Краснодарському, Алтайському, Приморському краях і в Калінінградській області. Станом на 2018 рік усі гральні зони були активні. Окрім кримської.
«Лас-Гаспра»
Плани підконтрольних Кремлю кримських «чиновників» були амбітними. Російський «глава» Криму Сергій Аксенов у 2014 році порахував, що гральна зона в окупованому Криму зможе залучити рекордні для Росії інвестиції.
«Бажання людей інвестувати в гральну зону досить велике. Зараз йде вивчення економічно обґрунтованих проектів на цю тему. Від 100 мільйонів доларів до мільярда доларів», ‒ говорив тоді Аксенов.
Для півострова навіть зробили виняток ‒ тут дозволили будувати казино в населених пунктах.
Запланували збудувати казино поблизу «Ластівчиного гнізда»
«Якщо попередні гральні зони ми створювали поза населеними пунктами, й це змушувало інвесторів прокладати якісь комунікації, інженерні мережі, будувати інфраструктуру в вигляді ігрових залів, готелів, ресторанів. То «уряд» Криму може сам визначити місце будівництва гральної зони», ‒ запевнив член комітету Ради федерації Росії Олексій Майоров.
І таким шансом місцеві «чиновники» скористалися, вони запланували збудувати казино поблизу відомої пам'ятки півострова ‒ «Ластівчиного гнізда» в селищі Гаспра в Великій Ялті. Однак проти такого рішення виступили місцеві жителі.
На цю ж тему: «Лас-Вегас» біля Ластівчиного гнізда
«Воно нам нічого не принесе, окрім наркоманії, алкоголізму, всякої наволочі тут незрозумілої. Навіщо? Це унікальна пам'ятка, навіщо там казино?» ‒ запитує місцева жителька.
«Санаторій краще б відродили. Відмінний санаторій був. А тепер що, під казино? Не погано. На все готове», ‒ ділиться міркуваннями інша місцева жителька.
«Ну це ж пам'ятка архітектури. Люди приїжджають подивитися, а хтось буде гроші... це саме...» ‒ вважає житель селища.
У 2015 році в Ялті відбулися громадські слухання щодо виділення землі для гральної зони в Гаспрі. Люди мали самі визначити чи хочуть вони бачити казино в своєму селищі. Однак, за словами місцевих жителів, на ці слухання привезли «тітушок», яким дали право голосу, жителів селища в зал не пустили.
Your browser doesn’t support HTML5
Більшість нібито місцевих проголосували за будівництво казино. Жителі Гаспри через це стали виходити на мітинги.
«У нас завжди чомусь «косіння» грошей на першому місці. А народ ‒ все одно де. Так ось потрібно перебудувати систему й зробити так, щоб у нас з вами контроль над державою був знизу, і ми зобов'язані вимагати звіт», ‒ обурилася жителька Гаспри, виступаючи на одній зустрічі.
Уже наприкінці 2016 року підконтрольна Росії Ялтинська міська рада несподівано наклала «мораторій» на будівництво гральної зони в Гаспрі. Але таке «рішення» ухвалили не через протести людей. Просто «чиновники» зрозуміли: 16 гектарів ‒ це занадто маленька територія, щоб втілити свої масштабні плани.
«Кацивелі-Вегас»
У березні 2016 року кримська «влада» вибрала нову ділянку для гральної зони, нібито вже є інвестор.
«Ділянка в Кацивелі визначена. Зараз йде формування «законодавчої бази», йдуть громадські слухання. З усіма органами «державної влади» обговорені, є великий оператор, який готовий зайти в цю сферу», ‒ оголошує Сергій Аксенов.
Втім, місцеві жителі, як показало опитування, про громадські слухання і не чули.
Кацивелі ‒ невелике селище за 25 кілометрів від Ялти. Місцеві кажуть, що у них є інші, більш прості потреби ‒ туалет і лазня, а казино тут не місце.
«Бардак тут буде. Це завдасть шкоди природі. Ну це ж Південний берег врешті-решт... Краще б дороги зробили. І зупинки нормальні», ‒ говорить житель Кацивелі.
У нинішній підконтрольній Кремлю Ялтинській адміністрації підтвердили ‒ громадських слухань ще не було.
«Мусується ця інформація, але ще постанова про проведення громадських слухань щодо цього питання не підписувалася і не ухвалювалася... Сьогодні робоча група займається цим питанням. Питання перебуває в стадії обробки. Тому не будемо забігати вперед і давати поспішні відповіді в цьому випадку», ‒ прокоментував Крим.Реалії нинішній підконтрольний Росії заступник голови адміністрації Ялти Михайло Антошкін.
«Лос-Алушта», «Нью-Херсон»
Перед окупацією Криму Росією гральний бізнес планувала легалізувати й тодішня українська влада. Чиновники хотіли дозволити будувати казино всім українським готелям класу п'ять зірок. А в Криму такий привілей могли отримати взагалі всі готелі, розповідає екс-міністр туризму Криму Олександр Лієв, але законопроект не був ухвалений.
Тоді розраховували на іноземців, а зараз, коли до Криму туристи з інших країн не їдуть, гральна зона там безперспективна.
Їхати в анексований Крим звичайний іноземець, та ще й з великими грошима, навряд чи зможе собі дозволитиОлександр Лієв
«Сьогодні це така ж ефективність, як від гральної зони в Придністров'ї. Тобто ніяка. Їхати в анексований Крим звичайний іноземець, та ще й з великими грошима, навряд чи зможе собі дозволити: це ризики потрапити під санкції, інші ризики, просто в зв'язку з тим, що це «сіра зона», ‒ розмірковує Лієв.
Через незручне розташування казино в Кацивелі не будуть відвідувати й багаті росіяни. Таку думку в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив російський економіст Олег Некрасов.
«З урахуванням місця розташування ‒ досить далеко від аеропорту ‒ очевидно, що кримська зона ніяк не зможе конкурувати за цей великий потік людей, які спеціально їдуть грати там з Москви, Пітера та інших великих міст Росії. З цим вона конкурувати не буде. Тобто, зона винятково для відпочивальників», ‒ вважає Некрасов.
Гральна зона може стати серйозним бюджетотвірним фактором лише в тому випадку, якщо побороти весь нелегальний азартний бізнес, кажуть експерти. Втім, поки що жодна з них зон у Росії не є надприбутковою. Взяти, наприклад, російське Сочі.
«Приклад Сочі, де це вже все працює. Ніякого там вибуху не сталося. При тому, що зона повністю легітимна, туди можуть приїжджати іноземці, й приїжджають туди іноземці», ‒ ділиться спостереженням автор книги «Азартна гра в Україні та за кордоном» Данило Гетманцев.
Бізнесмен, який захоче заробляти на гральному бізнесі в окупованому Криму, змушений буде купувати обладнання в інших країнах, в обхід санкцій. Аксенов навіть відмовився називати імена інвесторів, щоб вони не потрапили до чорного списку Євросоюзу.
Незважаючи ні на які доводи, перше казино гральної зони в окупованому Криму обіцяють відкрити у вересні 2019 року в Кацивелі.