Брюссель – Питання міграційної кризи, яке спричинило глибинні розколи усередині ЄС, стало причиною зібрання в Брюсселі у неділю позачергового «міні-саміту», за участі шістнадцяти європейських держав. Особливе загострення проблеми мігрантів було спровоковане Італією та її новим крайньо-правим віце-прем’єром Маттео Сальвіні. Водночас, зусилля європейців останніх двох років все ж сприяло суттєвому скороченню прибуття мігрантів до Європейської співдружності.
Що робити в ситуації, коли навколо питання, «як владнати проблему міграції» консенсусу між 28-ма державами-членами співдружності немає.
Слід терміново укладати окрему багатосторонню угоду «не чекаючи з моря погоди» – таке рішення для припинення нинішнього блокування цілого Європейського союзу пропонують Франція та Німеччина.
Ми всі згідні з тим, що хочемо скоротити рівень нелегальної міграції, захистити наші кордонАнґела Меркель
Втім, каже канцлер Німеччини, Анґела Меркель, попри існуючі численні розбліжності, між учасниками «міграційного саміту» в Брюсселі було багато спільних поглядів.
«Ми всі згідні з тим, що хочемо скоротити рівень нелегальної міграції, захистити наші кордони і що ми всі відповідальні за ці питання», – сказала Меркель, додаючи, що не можна залишати країни, до яких прибувають мігранти, з проблемою наодинці.
Анґела Меркель з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером перед початком неформального саміту з питань міграції в Брюсселі 24 червня 2018 року.
Зі свого боку, президент Франції Емманюель Макрон заявив, що міграційна криза в ЄС переросла в політичну. На його думку, критичним питанням є не лише захист зовнішніх кордонів Євросоюзу, але й міграційні потоки всередині самої співдружності.
Голови держав та урядів понад половини країн ЄС у Брюсселі намагалися знайти спільну лінію щодо проблеми міграції, аби на саміті, запланованому на 28-29 червня, ухвалити згутовану європейську позицію.
Розкол спричинила ідея розподілу мігрантів за квотами
Експерти стверджують, що хоча до консенсусу ще далеко, скажімо, через блокування спільних міграційних рішень країнами східної та центральної Європи, загальні фрази, на кшталт «необхідності посилення контролю на зовнішніх кордонах ЄС» та «фінансової допомоги країнам походження мігрантів» таки знайдуть своє місце в підсумковій заяві євросаміту.
Водночас, Угорщина, Польща, Словаччина та Чехія – країни так званої Вишеградської четвірки – відмовляються від приєднання до закликів деяких країн-членів ЄС, зокрема Німеччини, щоб всі європейські держави «розділили» міграційний тягар і «прийняли свої квоти мігрантів».
Характерно, що пік міграційної кризи припав на 2015 рік, коли до країн Європейського союзу прибули сотні тисяч осіб, здебільшого, втікачів від війни в Сирії та Іраку, що посилило напруженість між членами ЄС та спровокувало зростання популярності антимігрантських партій, які отримують більшу підтримку, озвучуючи громадські страхи перед мігрантами.
Попри розбіжності навіть серед 16 країн-учасниць недільного міні-саміту, ці держави ЄС все ж представили єдиний фронт щодо проблеми міграції. Жодних офіційних рішень викладених на папері щодо того, як поводитися із біженцями та мігрантами, які шукають міжнародний захист.
Плану немає, є лише пропозиції з боку одних та іншихЕманюель Макрон
«Плану немає, є лише пропозиції з боку одних та інших», – заявив по завершенні зустрічей президент Франції Емманюель Макрон, додаючи, що попри те, що неформальна зустріч лідерів у Брюсселі не призвела до конкретних результатів, але була «корисною».
Зокрема, пояснив він, вона «сприяла припиненню ухвалення рішень, що суперечать нашим цінностям», закликаючи до «європейського рішення» проблеми міграції. На його думку, це рішення «буде основане тільки на співпраці між державами-членами ЄС».
Еманюель Макрон (архівне фото).
«Ми всі згідні з тим, що треба зменшити нелегальну міграцію», – зі свого боку заявила Меркель додаючи, що коли досягнення консенсусу не виглядає можливим, то «ми хочемо об’єднати тих, хто бажає знайти загальні дійові рамки».
Протистояння гуманітарних організацій та італійського уряду
Тим часом, як лідери 16 країн в неділю проводили свої консультації в Брюсселі в пошуку шляхів пом’якшення клімату напруженості через міграційну проблему, протистояння у Середземеному морі, яке розгорнулося між італійським урядом та міжнародними гуманітарними оргіназаціями, тільки поглиблюється.
Човен німецької неурядової організації Lifeline із врятованими на морі 239 мігрантами, якому відмовили у входженні до італійського, а згодом і мальтійського портів, наразі залишається заблокованим поблизу Мальти. Віце-прем’єр-міністр та очільник італійського міністерства внутрішніх справ Маттео Сальвіні, звертаючись до гуманітарних організацій, закликав припинити своє втручання у справи порятунку мігрантів, залишивши ці операції береговій охороні Лівії.
«Італійські порти закриті і залишатимуться закритими для тих, хто допомагає перемитникам», – заявив він, додаючи, що тільки за день в неділю лівійська берегова охорона виловила на морі та доправила до Лівії понад 820 мігрантів.
Міні-саміт, як і очікувалося, завершився без конкретних результатів, але з надією, що наприкінці тижня на саміті 28 держав-ЄС голова Євроради Дональд Туск та представники Болгарії, яка завершує своє головування в Раді ЄС, запропонують новий план створення мережі мігрантських центрів за межами ЄС.