22 червня. Радянський міф відходить у минуле

Справа наліво: голова уряду СРСР, нарком закордонних справ В'ячеслав Молотов, генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін, міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп та представник МЗС Німеччини Фрідріх Гаус після підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Москва, 23 серпня 1939 року

(Рубрика «Точка зору»)

Цього року 22 червня минуло без ексцесів. Зараз навіть не всі вже й пригадають, а що ж це за дата? Проте ще кілька років тому вона відзначалася з чималою помпою, навіть не зважаючи на трагічність подій. З неодмінними атрибутами – пафосними заявами різних комуністів та регіоналів, ветеранами, нерідко бутафорними, кічем, гаслами в стилі «какую страну просрали» та совіцькими пропагандистськими фільмами про війну. Таке 9 травня, тільки в трохи меншому масштабі.

Росія та її посіпаки при будь-якій нагоді намагаються використати «червоні» дати із совіцького календаря, щоб посіяти розбрат в українському суспільстві. Проте вистачило буквально кількох років, аби проявити всю штучність того, що відбувалося в цей день раніше.

Правда, в перші роки російської агресії цього та подібних днів очікували з особливою тривогою, адже існувала велика ймовірність підлого нападу. Путін та компанія явно небайдужі до всіляких символічних дат, особливо тих, що пов’язані із Другою світовою.

22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на СРСР. Ця дата настільки втовкмачувалася в голови, що багато людей мали певність, наче Друга світова війна почалася саме в цей день. Проте тепер все поступово стає на свої місця.

Голова уряду СРСР, нарком закордонних справ Молотов В'ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує пакт Молотова-Ріббентропа. Третій ліворуч – генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Москва, 23 серпня 1939 року

Генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін (другий ліворуч), голова уряду СРСР, нарком закордонних справ В'ячеслав Молотов (ліворуч) та міністр закордонних справ нацистської Німеччини Йоахім фон Ріббентроп (крайній праворуч) під час укладання пакту Молотова-Ріббентропа. Москва, 23 серпня 1939 року

​Нарешті приходить розуміння, що війна почалася 2 роками раніше, в 1939-му, з того, як Радянський Союз та гітлерівська Німеччина розділили між собою Польщу. І що СРСР несе за все це не меншу відповідальність.

Англійська карикатура 1930-х років: Гітлер і Сталін марширують разом, взуті в один чобіт

Такі різкі зміни у сприйнятті доводять усю штучність совіцьких «червоних» дат. Виявилося, що досить трохи перекрити доступу кремлівській пропаганді, аби результат не забарився.

Продовжувати позбуватися совіцького мислення

Багатьох героїв тогочасних провокацій уже навіть немає на вітчизняному політичному небосхилі. Наскільки легше на душі, коли усвідомлюєш, що не бачиш тих облич: всіляких мартинюків, симоненків та інших колісніченків. Не варто забувати про цей поступ. І як шкода, що слідом за ними не відправилися в політичне небуття десятки та сотні інших професійних фанатів любити Кремль за гроші. Вони завше напоготові.

Тому потрібно зберігати пильність. СБУ заявляє, що запобігла теракту в Харкові. Нескладно здогадатися, чиї вуха з-під цього всього стирчать. При першій же нагоді Кремль знову візьметься за своє, адже Україна досі жива й не збочила зі свого шляху, що дуже дратує Путіна.

Для подальшого поступу українцям слід здолати наступний етап – позбутися совковості в мисленні, діях та підходах. Від побуту до культури, від освіти і до економіки. В усіх сферах життя країни. Геть від Москви.

Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Відзначення 22 червня є небезпечним – В’ятрович​

Про союз Сталіна і Гітлера. Фатальний серпень 1939 року