Росія порушує наші перспективи міжнародного співробітництва, це економічна і силова агресія – Маломуж про «Азовську кризу»

Нові обмеження для суден, які перетинають Керч-Єнікальський канал. Десятки затриманих суден, що прямують у порти Бердянська та Маріуполя. Перекидання бойових кораблів Каспійського флоту у Азовське море. Експерти кажуть про повзучу окупацію Азовського моря Росією. Чому українська влада нічого не робить і чи можна щось протиставити Росії? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповіли екс-голова Служби зовнішньої розвідки України, експерт з питань безпеки і оборони Микола Маломуж та постійний представник президента України в Автономній республіці Крим, юрист-міжнародник Борис Бабін.

– Миколо, що зараз змінюється в Азовському морі? Дійсно проходить окупація зі сторони Росії?

​Микола Маломуж: Російська Федерація вибрала стратегію ФСБ, військово-морських сил Росії щодо практичного контролю акваторії Азовського і Чорного морів, про що нам відомо і на рівні політичного керівництва, і на рівні силових структур.

Особливо нас цікавить зона Азовського моря. Ми маємо відповідні правові акти, які передбачають рівне використання двох країн України і Росії у мирний період. Як правило, не виникало проблем.

Але сьогодні, коли ми перебуваємо практично у стадії війни, Росія активізувала свої позиції спецслужб, військово-морських сил щодо жорсткого контролю цієї акваторії. Це фактично контроль усіх суден. За останні два місяці посилилась конфронтація, збудували міст через Керченську протоку, Росія військовими силами, порушуючи міжнародне право, наші двосторонні угоди, береться контролювати усі судна: цивільні, торгові, наші та іноземні. Затримує, оглядає і монополізує повний контроль нашого торгового, економічного, риболовного флоту.

Росія порушує наші перспективи міжнародного співробітництва. Це вже пряма економічна і силова агресія у цьому регіону.

– Тобто показати, що Україні принаймні в Азовському морі не надійний торговий партнер, не гарантує, що у порти Бердянська і Маріуполя доїдуть?

Микола Маломуж: Це передумова знецінити наші торгові перспективи, щоб показати партнерам, що тут небезпечно, будуть затримки, догляди і що Україна не може відстояти інтереси наших партнерів.

Якщо ці фактори з'являються, як правило, міжнародні партнери поступово відходять від співробітництва з країною.

– Російські судна, які зупиняють і оглядають торговельні судна, які йдуть у порти Бердянська й Маріуполя, діють згідно з законом, вони мають право це робити.

Микола Маломуж: Вони мають право це робити як і ми можемо робити огляд російських суден. Але там чітко передбачені умови причини догляду. Мають бути реальні підстави.

Ми так само маємо право контролювати цей регіон. Якби ми мали потужні радіотехнічні засоби, щоб виявити завчасно російські судна, потужну розвідку, яка б давала на упередження інформацію, і прикордонні війська, які б мали ефективні засоби контролю й догляду – це була б модель, яка б дала відповідь реально і практично.

Микола Маломуж,

– Зараз Росія аргументує це тим, що є загрози, диверсії щодо нещодавно відкритого Керченського мосту й для цього оглядають торгові судна.

Микола Маломуж: Ця версія з’явилася після затримання російського корабля «Норд» і це помста. Це може бути гра на силовому форматі.

– Борисе, яка ваша думка щодо цієї проблеми. З чиновників, представників держави, ви єдиний, хто заявляє про цю загрозу. Чому?

Борис Бабін: Я можу у межах повноважень робити певні заяви. Якщо інші органи чогось не заявляють, не означає, що вони нічого не роблять. Тут величезний вимір робіт і він не є публічним у протидії. Моя задача інформувати суспільство про доволі небезпечну ситуацію. На жаль, у нас тематика Криму, окупованих території та акваторій піднімається мало.

Щодо реагування на затримання суден. Україна може апелювати до збитків, які понесли порти через відповідні витрати. Це процеси міжнародно-правового виміру.

Потрібно піднімати питання регулювання угоди 1993 року про розподіл вод, бо сьогодні ми вбачаємо величезні корупційні ризики. А також схвалення закону України про внутрішні води, покриттям частини Азовського моря нашою юрисдикцією, щоб наші прикордонники та інші структури мали юридичні підстави робити відповідні дії захисту наших національних інтересів.

– Крим де-факто анексовано, а згідно з цим договором про співробітництво використання Азовського моря та Керченської протоки діє. Що потрібно зробити? Просто денонсувати як це було з СНД?

Борис Бабін: Для розірвання міжнародних угод існують різні процедури. Якщо це угода 1993 року, сьогодні можна ставити питання про припинення її дії. Якщо це договір 2003 року, він потребує відповідної процедури денонсації, бо він ратифікований законом України. Якщо така процедура буде проведена і буде ухвалено закон про внутрішнє територіальне море та прилеглу зону, то певною мірою це змінить юридичні підстави для українських силових та інших структур.

Борис Бабін

Але ми знаємо як Росія ставиться до міжнародних договорів. Тож вони мають бути підкріплені нашою реальною інституційною спроможністю на акваторіях Чорного і Азовського морів. До цього це залишається розмовами.

– Миколо, українські прикордонники мають охороняти торговельні суди, які йдуть у порти Бердянська й Маріуполя. Як це відбуватиметься, якщо Росія буде затримувати судна в Азовському морі? Як Ви вбачаєте таке силове протистояння, якщо Україна буде здатна і захоче це робити?

Микола Маломуж: Прикордонники не мають повноважень охороняти торговельні судна, вони охороняють кордон і протидіють агресії. У цій ситуації вони можуть забезпечувати супроводження судна у плані догляду. Це буде підтримка тих судів, які здійснюють операції з Україною.

Треба принципово змінити законодавство. Ми говоримо, що з боку Росії агресія, а ця угода формулює мирні механізми. Зараз потрібно це змінювати і прийняти чіткі законодавчі акти, тоді ми зможемо застосовувати усі засоби захисту, тоді будуть реальні підстави у правоохоронців.

Сьогодні цих підстав нема, але ми можемо використовувати тактичні методи. Протидіяти військово-морським силами, прикордонним силам ФСБ. Доглядати судна Російської Федерації, це не дуже конструктивні перегони, але, до певної міри, знижує активність з їхнього боку.

І треба залучити міжнародних партнерів, вони подають позови, піднімають це на політичний рівень, піднімаються на рівні міжнародних організацій і юридичних інституцій.

Потрібен глобальний підхід не тільки щодо Азовського моря, а проблем Сходу. Це вже інший формат, коли ставляться глобальні проблеми світу: критичні для Росії, США, Європи, Китаю і вирішення гарячих точок – Україна, Сирія, Іранська програма. Тоді Росія буде зацікавлена у вирішенні.

– Чому Україна не реагує силовим сценарієм? Чому це ігнорується у публічному просторі і нічого не робиться?

Микола Маломуж: Ми у свій час допустили слабину ще при Кучмі, коли чітко не добилися лінії розмежування у морях. Чітка позиція мала визначити наш кордон і ніхто б не сунув до нас свого носа.

– Є дані від української розвідки, що Росія перекинула кораблі Каспійського флоту в Азов. Чи є у вас така інформація і для чого це робиться? Навіщо там з’являються десантні, бойові та ракетні кораблі?

Микола Маломуж: Росія посилює свою потугу у Чорному і Азовському морях. Це загроза з боку НАТО, сам Крим перетворюється у військову базу. Вони не могли залишити без уваги Азовське море, тому що це один із сегментів контролю України. Ми маємо інформацію, що Росія не готова до широкомасштабних наступів, але ведеться підготовка по всьому фронту.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)