Від «блокчейну» до місії українців у світі – лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко кілька годин говорила про «Новий курс України» на відкритті партійного форуму. Вона пропонує запровадити посаду канцлера, створити Національну асамблею самоврядності та обирати суддів дебатами. Та чи не зарано Тимошенко почала передвиборчу кампанію? Адже до президентських виборів – дев’ять місяців.
«Новий курс України» – не про зміну зовнішньополітичного вектора, відразу запевнила Юлія Тимошенко.
«Поки Крим і Донбас не повернуться в Україну – ніхто з українців не може бути спокійним. Росія має бути зупинена» – каже вона.
Лідер «Батьківщини» пропонує виборцям програму перезапуску країни та кілька нововведень.
Перш за все, зробити Україну парламентською державою канцлерського типу. Тобто коли партія балотуватиметься у парламент, то на чолі списку має поставити кандидата на посаду канцлера. Таким чином, політсила, що матиме більшість, не зможе «витягнути з-під столу» невідомого фаворита, каже Тимошенко.
Для посилення ролі суспільства лідер «Батьківщини» пропонує надати громадським організаціям право «вето мовчання». Вони б могли не лише пропонувати свої законодавчі ініціативи, а й заблокувати на 10 днів голосування за дискусійний законопроект, поки його не доопрацюють.
Ще один новий орган, який пропонує Тимошенко, – Національна асамблея самоврядності. Це аналог верхньої палати парламенту, яка діє у багатьох країнах. За задумом, асамблея на третину складатиметься з голів всеукраїнських асоціацій і на дві третини – з лідерів думок.
«Вона буде колективним президентом», – каже Тимошенко.
Повноваження в асамблеї будуть вагомі: пряме право вето, право законодавчої ініціативи, право нагороджувати від імені держави та можливість призначати голову Центральної виборчої комісії, керівника Державного бюро розслідувань та інших керівників.
Ще нововведення – можливість всенародного референдуму щодо позачергових парламентських виборів та право законодавчої ініціативи для українців.
Для судової системи Тимошенко теж має пропозицію: обирати суддів першої інстанції дебатами, щоби люди самі визначали, кому більше довіряють. А вже апеляційних та касаційних суддів – за чергою у спеціальному реєстрі.
Чоловіча версія «Фемен»?
Лідер «Батьківщини» озвучила ще багато думок – про українських програмістів, «блокчейн» для боротьби з корупцією та штучний інтелект. Проте вірусним стало інше – несподівана поява на сцені чоловіка з букетом квітів.
Дякуючи Тимошенко, він зняв футболку, під якою на спині був напис «Новий курс» та символічна стрілка вниз, до тієї частини тіла, що лишилася закрита штанами. Згодом чоловік прокоментував журналістам: мовляв, це була спланована провокація.
Проте є й ті, хто розгледів у цьому радше продуманий піар-хід команди Тимошенко.
Шанси Тимошенко
Під час тригодинного виступу Тимошенко час від часу зверталась до аудиторії з питаннями: чи підтримують її ідеї, чи розуміють, про що вона.
Щоб отримати шанс реалізувати задумане, їй потрібна перемога.
Інфографіка Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, 19–25 травня 2018 року
Поки вона демонструє лідерство – 13.3% респондентів, які планують іти на вибори, підтримали би її, каже дослідження Центру Разумкова за травень. Проте це перше місце в опитуваннях – відносне, кажуть соціологи. 14.6% респондентів планують голосувати, проте досі не обрали фаворита. І це значна частина електорату, яка може «перетасувати» карту лідерів.
«Україна – це країна, де можливо абсолютно все. Нічого ще не вирішено. Влада буде чинити дуже твердий спротив будь-яким спробам її (Тимошенко) обрати», – вважає політичний експерт Олександр Кочетков.
Слабкі та сильні сторони
Тимошенко першою відкрила передвиборчу кампанію і зробила акцент на залученні нового електорату, вважає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. Тому лідер «Батьківщини» багато говорила про сучасні технології, програми з відкритим кодом – поняття, близькі прогресивному прошарку населення.
Your browser doesn’t support HTML5
Експерти про «Новий курс» Тимошенко
Але у Тимошенко є й дуже стабільний антирейтинг – групи виборців та навіть цілі регіони, які традиційно її не підтримують, каже експерт.
«Шанси у неї великі, звичайно, є. Вона намагається розширити своє електоральне поле, захопити нові ніші і нові платформи. І якщо вона переконає інтелектуалів, що зможе свій курс дійсно реалізувати, – і селяни, малі підприємства, гендерні групи можуть підтримати Тимошенко», – каже Кулик.
Тимошенко вдалось залучити на форум навіть тих, хто не є її симпатиками – скажімо, співзасновника Українського інституту майбутнього Юрія Романенка. Здатність комунікувати – одна з сильних сторін лідера «Батьківщини», каже він.
Тимошенко озвучила глобальну концепцію, яка передбачає багато змін у державі. Проте ця масштабність ідей аж за 9 місяців до виборів може навіть завадити її кампанії, каже Романенко.
«Мінус у тому, що це може бути фальстарт. Тому що, якщо згадати кампанію 2009 року, то пам’ятаємо, як бадьоро стартонув навесні Яценюк, і як до осені скис. Тому що він за півроку виговорив усе, що мав сказати. Або як Ляшко влітку 2014 року мав 22%, але як тільки справа дійшла до парламентської кампанії – йому вже не було чого говорити, плюс включились опоненти. З Юлією Володимирівною може статись те саме», – додає Романенко.
А от економіст Володимир Лановий підтримує ідеї Тимошенко щодо економічної політики: зміни тарифів, акцент на малому та середньому бізнесі, фермерстві. Хто б не виграв наступні вибори – проблем у цій царині президент матиме багато, каже Лановий.
«У нас найперше питання – зовнішнього боргу, ми маємо десятки мільярдів віддавати. Це в той час, коли у нас експорт менший від імпорту, кредити іноземні не надходять, прямі інвестиції майже не надходять», – каже він.
На форум «Новий курс України» прийшов і перший президент Леонід Кравчук. Він не захотів відповідати Радіо Свобода, чи уже визначився, за кого голосуватиме. Проте розповів, якими якостями, на його думку, повинен володіти голова держави.
«Чи повинен бути президент професіоналом? Бажано, але не обов’язково. Він має бути гуманітарієм і людиною відповідальною. У нього має поєднуватись воля, розум і дух», – каже Кравчук.
Чергові президентські вибори мають відбутись в Україні 31 березня 2019 року.