Кім Чен Ин не самогубець, США мали дати гарантії – Маломуж

Гості програми «Ваша Свобода»: Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики; Микола Маломуж, експерт з питань безпеки і оборони; Яніна Соколовська, політичний експерт.

Зустріч, яка ще два тижні тому була під загрозою зриву, таки відбулася. Президент США Дональд Трамп і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин підписали у Сінгапурі спільний документ, який містить пункт про ядерне роззброєння Корейського півострова. США у відповідь на згоду Пхеньяна відмовитися від ядерної програми обіцяють гарантії особистої безпеки Кім Чен Ину. Юрист Трампа Рудольф Джуліані сказав, що Кім Чен Ин «на колінах благав про зустріч». Натомість британське видання Guardian заявило з приводу переговорів Трампа і Кіма: зустріч у Сінгапурі – це просто «шоу». На думку газети, «Трамп розуміє тільки дві речі: або агресивна поведінка, або лестощі». І прогнозують у Guardian: «Виживання режиму в КНДР залежить від його ядерного потенціалу. І це переконання навряд чи зміниться. І якщо ж сторони не досягнуть очікуваного, взаємна недовіра може лише зрости».

Ваша Свобода | Саміт Трампа і Кіма – шоу чи історична зустріч?

Олександр Лащенко: Пане Маломуж, яка Ваша оцінка, що ж відбулося сьогодні?

Микола Маломуж: Це історична подія. Вона відбулася невипадково. Я, маючи контакти у Вашингтоні, Берліні, Лондоні, неодноразово спілкувався з американцями, британцями, іншими партнерами США. Там чітко орієнтувалося – вийти на модель домовленості за всіма питаннями: Північна Корея, Сирія, Україна. Перший формат, який був визначений, – Північна Корея.

(Повна версія програми)

Це не спонтанно. Проводилася тяжка робота. Були проведені переговори з представниками і Південної Кореї, і Японії, і Північної Кореї, Росії, Китаю. Зрозуміло, це як модель США, але погоджено на стратегічному рівні. Після того досягнута домовленість на оперативному рівні з Кім Чен Ином. Він проявляв ці ініціативи неодноразово, шукав контакту впродовж 1,5 року з американцями, британцями. Модель, запропонована американцями, влаштувала Кім Чен Ина і Південну Корею. Формат нагнітання ситуації з боку Трампа – один із методів тиску. Трамп – рішучий антикризовий менеджер. Він є прихильником рішучих рішень – з одного боку, агресивних, з іншого – і вихід з ситуації як різкі рішення позитивного характеру.

Китай виступив зі своїми гарантіями безпеки, деякою мірою погодили позиції з Росією. Збіглися позиції в цьому регіоні – можливе знищення ще одного ядерного потенціалу, мирний процес, який може бути, і домовленості у форматі економічної, торговельної, геополітичної співпраці. Але провідна роль США була визначена. Він (Кім Чен Ин – ред.) пішов на поступки.

Микола Маломуж

Кім Чен Ин не самогубець до кінця. Основні гарантії мали дати США. Маємо позицію юридично обов’язкового документу: Трамп підписався під тим, що надає гарантії збереження статусу і режимів існуючих. Історія – це така штука, що може мінятися. На даному етапі це вихід для всіх – недопущення гонки озброєнь, зняття напруги в регіоні і вихід на можливу модель об’єднання Корей.

Щодо можливої зустрічі Трампа з Путіним. Тут важливо, щоб ми мали свій інтерес, щоб Європа мала свій. У вигляді пасивного спостерігача можемо чекати, що Путін і Трамп домовляться про що завгодно, виходячи зі своїх геополітичних інтересів. Виходячи не тільки з проблеми, наприклад на сході, яка може бути детонатором глобальних проблем, включаючи НАТО–Росія. Є фактор Донбасу, Криму – це порушення міжнародних норм. Є фактор загрози членам НАТО в Європі. Є формат конфронтації на глобальному рівні аж до ядерного протистояння Росія–США. І цей формат розглядається командою Трампа і росіянами. Не треба «чекати біля моря погоди» за рахунок Мінських угод, що вони виконаються. Не виконаються! Треба виходити на модель з великими країнами світу, тоді притиснемо і Путіна щодо врегулювання ситуації на сході.

– Пані Соколовська, Ви бували у Північній Кореї. Закрита абсолютно держава. І як її лідер, якого називають диктатором, раптом «зняв кітель», перестав робити різкі заяви на адресу того ж Трампа і погодився ніби на якісь поступки?

Яніна Соколовська

​Яніна Соколовська: Я тричі зустрічалася з Кім Чен Ином і була під час першого його публічного виходу. Це був парад на честь 100-річчя Кім Ір Сена. Він зразу давав розуміти тим, хто вміє його розуміти, що готовий відкритися світові. По-перше, оженився на лідерці рок-групи (минуле дружини північнокорейського лідера Рі Соль Джу достеменно не відоме, чутки, що вона могла свого часу бути співачкою в популярному колективі «Оркестр «Инхасу», лишаються чутками – ред.). Вона перестала вдягатися у національний одяг, а вдяглася в «Шанель». Одна сумка коштує, мабуть, двох річних бюджетів середньої північнокорейської родини – це зрозуміли мешканці цієї країни. Взявши у руки цю сумку, взявши під руку цю жінку, Кім Чен Ин продемонстрував світові, що готовий домовлятися. Дивно, що його не почув Обама, але його почув Трамп. Було в них певне пікірування: той назвав його «старим», а той його – «товстим». Але діалог почався.

Ця зустріч свідчить про те, що світ змінюється: закриті режимі, моноетнічні закриті країни готові ставати поліетнічними, готові вливатися в загальний світовий розвиток. Те, що лідер Північної Кореї переступив через кордон і пішов у Південну Корею, каже, що, вони готові до об’єднання. Якщо світ цьому посприяє, то це відбудеться. Перші згадки, що в Північній Кореї знайдена ядерна зброя, датовані 1952 роком. Щось мені здається, що це ближче до легенди, ніж до правди. Але треба віддати Кім Чен Ину належне: він зміг зробити про свою країну таку легенду, що її бояться навіть США. І з цим боягузтвом саме і працює зараз Кім Чен Ин. Бо достеменно невідомо, чи є ядерна зброя, яка саме зброя є і так далі.

Історична зустріч Дональда Трампа і Кім Чен Ина – відео

Те, що я знаю, що це багато мільйонів людей, які є голодними, в яких немає нормального одягу і які лякаються всього світу і думають, що весь світ їм загрожує. Це та стадія, до якої не дійшов СРСР, але міг дійти.

– Пане Бєлєсков, як Ви вважаєте, це, можливо, США злякалися КНДР чи, навпаки, нібито «на колінах» Кім Чен Ин просив Трампа про зустріч?

Микола Бєлєсков: Дивно говорити, що США, маючи такий ядерний арсенал, злякалися КНДР. Вони не хочуть мати ще одну країну, яка гіпотетично поряд з Росією і КНР є ворожою і має можливість завдати удар. І сказане Рудольфом Джуліані – це гра на внутрішню аудиторію. Це один із міфів, що вони досі мають проблеми із забезпеченням продуктами харчування. Кім Чен Ин, коли прийшов до влади, доволі непогано організував ситуацію, реформував певним чином, заплющує очі на приватне підприємництво в селі у тому числі. Люди там нагодовані. США злякалися – це нонсенс. Як і «приповзли на колінах» нонсенс. Правда десь посередині.

Микола Бєлєсков

США намагаються гарантувати свої інтереси, не допустити появи ще однієї держави, яка має боєзаряд. Це факт: проведено шість випробувань, у тому числі останнє термоядерне з боєзарядом потужністю 120–160 кілотонн, і засоби доставки. Єдине питання, на яке немає відповіді: чи технології повернення боєголовки в атмосферу, щоб вона не згоріла, опанувала Північна Корея?

Це більше шоу, ніж радикальний прорив. Ми не побачили головного – принципової згоди КНДР роззброїтися і того, які гарантії безпеки дадуть США.

– Деякі експерти, спостерігаючи за кадрами підриву ядерного полігону в Північній Кореї, казали, що це «фейк»…

Микола Бєлєсков: Американська розвідка чітко казала, що незважаючи на те, що був завал (у підземних структурах північнокорейського ядерного полігону – ред.) після останнього термоядерного випробування у вересні, полігон можна використовувати, там було два тунелі, які до цього ніколи не використовувалися. Це був більше театральний крок і бажання показати, що він (Кім Чен Ин – ред.) налаштований серйозно на те ж роззброєння.