Рік без віз (11 червня 2017-го почав діяти безвізовий режим між Україною та країнами Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також «шенгенської зони» з-поза меж ЄС) зробив українців вибагливішими до політиків і навчив більше посміхатися незнайомцям, а подорожі змінюють країну та її мешканців, переконують експерти. Тепер вони припускають: настав час говорити про наступний великий проект між Україною та ЄС.
Революція ментальності
У соцмережах досі можна зустріти репост веселого відео про пенсіонерку з Нової Каховки, яка після скасування віз уперше в житті побачила Париж. Але поїздка у Париж обернулася для Світлани Стаценко, саме так звати героїню ролика, значно більшим, ніж слава в інтернеті та кілька сюжетів на телебаченні. Французькі канікули зробили революцію у свідомості вісімдесятитрирічної жінки.
Світлана Стаценко в Парижі
Крім архітектури, зручного транспорту та впорядкованих вулиць, жінку по-справжньому вразила доброзичливість парижан. І цього всього тепер їй не вистачає вдома – у Новій Каховці. «Усі усміхаються. Йде дитина – вона тебе не знає, але усміхається. Люди йдуть назустріч, і таке враження, що мене усі знають, усі мені раді, – ділиться враженнями Світлана. – А мені що залишалось? Мені залишалось лише радіти і робити вигляд, що я теж їх всіх знаю».
Це і було метою подорожі – показати інший світ, розповідає онук Світлани Євген Сафонов, головний редактор видання Bird In Flight. Ідея показати бабусі Париж народилася під час суперечки про Радянський Союз: бабуся переконувала, що життя тоді було «ідеальним», у онука були заперечення.
Євген переконаний, що виїзд за кордон може сильно змінити світогляд і сприйняття людей. Результатом експерименту із поїздкою бабусі він, здається, повністю задоволений.
Your browser doesn’t support HTML5
Рік «безвізу» наблизив Україну до вступу в «шенген» (відео)
«Безвіз» змінює електорат
«Безвіз» однозначно спростив виїзд за кордон. І експерти, які досліджують вплив таких поїздок, підтверджують: безвізовий режим між Україною та Європейським союзом обернувся для країни та її мешканців цілим набором прямих та непрямих наслідків.
Кандидат політичних наук Ганна Шелест розповідає, що після подорожей до країн Євросоюзу люди стають вибагливішими. Наприклад, люди звертають більше уваги на сервіс у кафе чи на роботу комунальників. Відкритість Європи повільно, але упевнено змінює українське суспільство.
На думку експерта, після таких поїздок також зростають вимоги українців до своїх політиків. «Мобільним стає більша частина населення. Так, це невеликі елементи мозаїки, але ці люди вже бачили іншу Європу. Ми, відповідно, отримуємо якісніший електорат», – підсумовує Ганна.
Кандидат політичних наук Ганна Шелест
Час нових амбіцій
Голова громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко нагадує: свого часу сама підготовка Євросоюзу до скасування віз для українців змінила Україну. Брюсселем для Києва був розроблений так званий план дій, який змусив владу країни піти на важливі реформи. Правда, після того, як безвізовий режим запрацював, стимул для змін зменшився, і реформи уповільнились.
«Є велика необхідність у появі нового пряника, нового інструменту, або, як люблять казати європейці, «морквинки», яка могла би підштовхувати уряд до подальших дій. Щоб ці реформи продовжувались», – каже Ірина. На її думку, настав добрий момент для того, щоб з’явилася нова ініціатива.
Ірина перераховує аргументи: рік «безвізу» показав, що українці пройшли своєрідний тест на порядність, а Шенгенська зона якраз працює на принципах довіри: «Це надзвичайно цікава річ, коли правоохоронні органи усіх країн «шенгену» довіряють одне одному, вони довіряють своїм громадянам».
Поки що такого рівня довіри Україна не має. Ганна Шелест нагадує, що хоч членство в Євросоюзі не є обов’язковою умовою для участі у «шенгені» (до Шенгенської зони входять чотири країни не з ЄС – Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн), не всі навіть у самому ЄС відповідають критеріям Шенгенської зони. Наприклад, у «шенген» досі не можуть вступити Болгарія, Кіпр, Румунія та Хорватія.
А от на думку Ірини Сушко, зближення з Шенгенською зоною може бути одним із логічних продовжень ідеї скасування бар’єрів. У далекому 2004-му перспектива скасування віз для поїздок українців в ЄС також здавалася примарною. Весь шлях від ідеї до «безвізу» зайняв майже тринадцять років.
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».