Безпекові виклики України: російська загроза, деокупація, рівень підтримки Заходу

Розвивати оборонно-промисловий комплекс, створювати зброю стримування, посилювати армію та економіку. Вимагати більшої підтримки з боку Заходу. А тим часом – дбати про стратегію поетапної деокупації Донбасу. Такі кроки для протидії російській загрозі запропонували очільники МВС та РНБО на безпековій панелі Національного експертного форуму-2018. Частину цих ініціатив уже схвально оцінили представники Європарламенту, що долучилися до дискусії. Тим часом російський президент Володимир Путін вже погрожує Україні втратою державності в разі активних військових дій на Донбасі.

На противагу одній українській армії Росія зосередила кілька своїх армій на східних кордонах України та в анексованому Криму, а також висунула додаткові кораблі та ракетні комплекси, так оцінив масштаб військової загрози секретар РНБО Олександр Турчинов.

Питання національної безпеки «починається на східному фронті», заявив Турчинов, відкриваючи дев’ятий Національний експертний форум.

«П’ятий рік точиться війна Росії проти України, і ніяких ознак нормалізації ситуації ми не маємо… Два корпуси, які входять до складу восьмої російської армії, фактично виконують функцію, яку виконували штрафбати під час Другої світової війни. Їхнє завдання – затримати просування наших військ до підходу основних сил. Але де ці основні сили дислокуються? Побудована найпотужніша військова інфраструктура вздовж нашого східного кордону. Росія проти нас оперує не батальйонами чи дивізіями, а арміями», – визнав Турчинов.

Він наголосив, що Росія тримає біля східних кордонів України готовою до бою свою 8-у армію, а також дві армії у резерві, не враховуючи військового контингенту в Криму, який «можна швидко посилити через Керченський міст».

Турчинов: Росія зосередила проти України кілька армій, єдиний вихід – збільшувати обороноздатність (відео)

Серед загроз із моря секретар РНБО називає і частину Каспійського флоту Росії, перекинуту до Чорноморського басейну. А також він говорить про російські ракетні комплекси у Криму і на східних кордонах, за його словами, вони здатні завдати удар «фактично по всій території України».

У цих умовах, визнає Турчинов, Україна може покладатися лише на себе, як це було і у 2014 році. І додає, що гібридна війна триває не лише на власне воєнному театрі на Донбасі, а й на економічному, інформаційному та кібернетичному «фронтах».

«У цій війні Росія, на жаль, має союзників, яких ми вважаємо нашими стратегічними партнерами. Одним із найнебезпечніших проектів для нас є так званий проект «Північний потік-2», це є реальний виклик для нас, і випробування для нашого партнерства із західними колегами. Тому що втрати, яких зазнаємо ми – на порядок більші, ніж ті кредити, які нам сьогодні пропонують», визнає Турчинов.

Турчинов: вихід – посилення армії, ВПК, економіки

Виходом із ситуації Олександр Турчинов вбачає посилення обороноздатності та зміцнення економіки, і ставить у приклад Ізраїль, в якого «точиться війна на всіх кордонах». Один із кроків для досягнення цих цілей – дерегуляція та прихід приватного, зокрема й іноземного капіталу до військової промисловості, стверджує Олександр Турчинов.

За його даними, частка приватного виробництва у цій галузі вперше перевищила 50%. Більше того, Україна відмовилася від військової кооперації з Росією, та створила власні замкнені цикли, зокрема – і щодо зброї стримування, «яку тут не треба перераховувати», уточнив секретар РНБО.

Водночас він закликав західних партнерів не лише постачати Україні зброю, а й кооперуватися у сфері військових технологій та спільного виробництва, що, на його думку, є не менш важливим.

Станом на початок року в Україні працювали 166 державних оборонних підприємств. 133 з них входять в концерн «Укроборонпрому».

Деокупація методом «малих кроків»: Аваков представив своє бачення

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляє, що успішна Україна неможлива за умов ізоляції окупованої частини Донбасу.

«Окупований Донбас – це Україна, і люди, які там перебувають, – це українці. Нам потрібно турбуватися про це і думати, а не відгороджуватися стіною від окупованої території і робити вигляд, що там нічого не відбувається, а ми побудуємо щастя тут. Щойно ми ухвалимо таке рішення, ця стіна постійно пересуватиметься. Так держава Україна розвиватися не буде», – сказав Аваков на дев’ятому Національному експертному форумі.

Він також розповів, як виглядатиме «механізм поступових кроків» у процесі деокупації територій на Донбасі, й запропонував експертам і медіа брошуру та презентацію концепції звільнення Донбасу, розроблену під його керівництвом у МВС. Для початку він пропонує домогтися від всіх сторін конфлікту та від міжнародних партнерів готовності «зробити крок уперед», а після цього – виділити один окремий район, куди зайдуть миротворці. Аваков наголосив, що його план не суперечить стратегії президента Петра Порошенка щодо миротворців на Донбасі, а є частиною або одним із варіантів її втілення.

«Наприклад, з міста Горлівка виводяться всі бандформування, туди заходять українські прикордонники разом із миротворцями, стають на кордоні району. Тоді туди заходить один представник юстиції України, у цивільному одязі. Він підіймає прапор України над міськрадою. Відновлює дію українських законів. І одразу ж оголошує за українськими законами вибори в місцеві ради. І ми маємо отримати українську владу на місцях. Ніяких виборів під прицілом, тільки присутність блакитних шоломів та українських поліцейських сил», – розповів Аваков.

Аваков презентував план деокупації Донбасу методом «малих кроків» (відео)

Аваков уточнив, що ідеться лише про місцеву владу, оскільки «світова практика – це 3-5 років мораторію на вибори до центральної влади» з окупованих районів. У цих умовах, на його думку, неважливо, прийдуть до міськради проросійські сили, чи ні, адже у їхньому складі працюватиме повноважний представник уряду. І метою їхньої роботи буде відновлення інфраструктури й умов життя людей, а також гуманітарне розмінування територій.

Представник Європарламенту – про підтримку України, «Північний потік-2» та план деокупації Донбасу

Євросоюз не відмовиться від підтримки України, і санкції проти Росії триватимуть до кінця конфлікту, запевнив українських посадовців, експертів і журналістів Кнут Флекенштайн, депутат Європарламенту від Німеччини під час дев’ятого Національного експертного форуму. Водночас він визнав підтримку України з боку ЄС послідовною, але недостатньою.

«Щодо цього немає ніякої дискусії у Європарламенті та Єврокомісії: ми чітко стоїмо на боці України, її цілісності та суверенітету. Щодо нашої частини санкцій: ми їх продовжуватимемо. Тут – є певна дискусія, адже якісь країни або компанії стверджують, що вони страждають від санкцій, і про це мовиться кожні шість місяців. При цьому ніхто не відмовлятиметься від санкцій до того дня, коли ми матимемо розв’язання проблеми».

Євросоюз дбає про енергетичну безпеку України, і рішення щодо російських газових проектів у ЄС мають враховувати це обов’язково, заспокоює Флекенштайн українську сторону.

«Востаннє, коли пані Меркель тут була, ішлося про те, що без забезпечення енергетичної безпеки України не може бути й мови про реалізацію «Північного потоку-2». Більш ніж 80% депутатів Європарламенту дотримуються цієї точки зору, тож, думаю, ми зрештою вийдемо на добре рішення».

Україні та ЄС пора переходити від слів до справи у питаннях припинення окупації Донбасу, і тут стратегія «малих кроків» є цілком доречною, визнає євродепутат.

«Ви в Україні маєте рацію: наша солідарність – це трохи «бла-бла-бла» і мало чого конкретного. Тому я радий був почути пропозицію Арсена Авакова про стратегію деокупації. Це – щось конкретне. Це те, про що можемо дискутувати, погоджуватися або ні. Але це важить значно більше, ніж якісь великі промови. Ви або ваші колеги можете приїхати з цим до Брюсселя та обговорити, це набагато краще, ніж великі заголовки у медіа, після яких не відбувається нічого», – наголосив депутат Європарламенту.

Між тим, доки в Україні тривала дискусія щодо припинення збройного конфлікту на Донбасі, у Москві про нього висловився і російський президент Володимир Путін.

Під час «Прямої лінії» 7 червня президент Росії відповів на запитання проросійського бойовика на Донбасі Захара Прилєпіна про можливість ескалації конфлікту на сході України перед Чемпіонатом світу з футболу. Прилєпін висловив побоювання, що українські війська активізуються саме під час футбольного чемпіонату в Росії. Путін відповів, що це може мати «наслідки для самого існування української державності».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.