Напередодні зустрічі «Групи семи» промислово розвинутих країн Заходу оглядачі прогнозують, що вона буде складною принаймні для одного її учасника – президента США Дональда Трампа. Розбіжності з багатьох питань глобального розвитку, що їх американський президент має зі своїми колегами з Канади, Франції, Британії, Німеччини, Італії та Японії, є такими серйозними, що оглядачі вже гадають, чи правильно було б називати цю зустріч «G7-1», чи «G6+1». Як очікується, одними з найгостріших питань, які обговорюватимуть світові лідери на зустрічі в канадському Квебеку, будуть питання про торгові угоди, про вихід США з Паризької угоди про клімат та з ядерної угоди з Іраном.
Зазвичай в останні дні перед самітом дипломати узгоджують позиції щодо кінцевого комюніке і відшліфовують останні деталі. Цього разу дипломати кажуть, що взагалі не знають, чи погляди сторін вдасться наблизити до якої-небудь спільної позиції. За словами міністра фінансів Франції Брюно Ле Мер, який брав участь у переговорах із колегами напередодні саміту, «все більш очевидно, що ситуація схиляється у бік «G6+1», ніж G7».
Перед від’їздом до Канади канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила у парламенті, що очікує складних переговорів. «Очевидно, що ми маємо серйозну проблему з багатосторонніми угодами, і нас очікують гострі дискусії», – сказала Меркель.
Як очікується, партнери намагатимуться переконати президента США Дональда Трампа у помилковості його поглядів на світову торгівлю. Проте навряд чи Трамп відмовиться від того, що оглядачі називають «націоналістичною позицією», яку критикують за кордоном. Але саме вона, як вважає Трамп, приносить йому популярність серед його виборців. У своєму твіті у понеділок Трамп написав: «Ми підписали стільки поганих торговельних угод у минулому, що цього разу ми можемо лише виграти».
Це вже друга зустріч Трампа зі світовими лідерами у форматі «Групи семи», і крім торгівлі, на ній будуть обговорювати і інші складні питання, в яких Америка має особливу позицію. І після того, як партнери витратили останні півроку на те, щоб переконати чи вмовити Трампа, вони вживають дедалі гостріший тон для описання ситуації.
З одного боку, громадська думка в їхніх власних країнах вимагає, щоб вони опиралися Трампові, коли він практично демонстративно накладає односторонні тарифи, скасовує ядерну угоду з Іраном, наклавши санкції на будь-яку європейську компанію, яка продовжує вести справи з Тегераном, коли він без узгодження позицій з партнерами визнає Єрусалим столицею Ізраїлю.
З іншого боку, європейці, канадці та японці не можуть дозволити собі ескалації, яка може перетворитися на повномасштабну торговельну війну з державою, яка становить понад половину загального ВВП всієї «Групи семи».
Від такої конфронтації, як кажуть оглядачі, виграли б лише Китай та Росія, тож навряд чи конфлікт вийде за рамки пристойного.
Напередодні від’їзду президента США до Канади його економічний радник Леррі Кудлоу висловив сподівання на те, що «президенту вдасться зменшити напруженість у цих складних питаннях». А щодо розбіжностей, то, на його думку, «це лише сварка в родині».