Від омбудсмена вимагають зберегти громадський моніторинг у місцях несвободи

Національний превентивний механізм (НПМ) діє в Україні з 2012 року. Це умова на виконання Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, до якого Україна приєдналася однією з перших. Протягом шести років цей механізм працював у форматі «омбудсмен+»: візити до місць несвободи здійснювали співробітники офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) та громадські монітори-волонтери. Однак, сьогодні громадські організації заявляють, що офіс омбудсмена обмежує їхню участь у моніторингу.

Національний превентивний механізм – найсучасніший у світі спосіб протидії катуванню у місцях несвободи. Він передбачає систематичне відвідування місць несвободи незалежними спостерігачами. Очікування такого приходу впливає на дотримання прав людини.

Місця несвободи – це не лише в’язниці. Юрій Бєлоусов, виконавчий директор Експертного центру з прав людини, колишній керівник Департаменту НПМ в офісі омбудсмена, пояснює, що до таких закладів належать усі, які людина не може залишити на власний розсуд. Це понад 40 типів закладів: від традиційних пенітенціарних до будинку дитини чи міграційного пункту.

«Омбудсмен відсторонила громадськість від участі у НМП»

Протягом шести років дії НПМ відбулося понад 1500 моніторингових візитів. У структурі офісу омбудсмена працював окремий департамент НПМ, де працювали різні підрозділи контролю правоохоронних органів, пенітенціарних закладів Міністерства оборони тощо.

За словами Юрія Бєлоусова, після обрання омбудсменом Людмили Денисової, основним завданням громадськості було збереження системи громадського моніторингу.

Бєлоусов розповідає, що Денисова зустрічалася із учасниками громадського моніторингу та запевнила, що збереже існуючу практику.

Юрій Бєлоусов

«На жаль, ситуація почала змінюватися протягом останнього місяця. Департамент реорганізовано, 30% фахівців пішли, і головне – втрачений контакт із громадськими організаціями. Остання крапля – на наш лист із пропозицією провести зустріч ми отримали відповідь, що можливості для цього в омбудсмена немає. Заблокована участь громадських моніторів у здійсненні візитів до закладів несвободи», – каже Бєлоусов.

Олександр Гатіятуллін, виконавчий директор організації моніторів НПМ «Україна без тортур», розповідає, що завдяки громадському моніторингу суспільство отримало змогу дізнатися, що насправді відбувається в українських місцях несвободи.

«В Україні є 163 монітори, які пройшли базове навчання і останні два роки відвідували людей у місцях несвободи. Ці люди – волонтери. Вони у вільний час бачили, як при загостренні хвороб людей закривали у клітки, коли їх прив’язували до ліжок, не надавали медичну допомогу у психоневрологічних інтернатах. Тепер почалися візити без громадських моніторів, але так втрачається кредит довіри до цих візитів», – наголошує Гатіятуллін.

Коаліція за просування незалежності НПМ

Дар’я Свиридова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини та незалежний монітор НПМ, долучилася до системи моніторингу з початку її створення в Україні.

До російської анексії Криму вона відвідувала заклади несвободи на півострові.

Дар’я Свиридова

«Я спостерігаю, що відбулося в Криму. Там не працює НПМ, люди позбавлені будь-якої можливості незалежного моніторингу, який, можливо, є єдиним захистом їхніх прав і зв’язком із зовнішнім світом. Мені, як людині, що займається питаннями порушень прав людини на окупованій території, навіть страшно уявити, що буде у випадку припинення нормальної роботи НПМ в Україні», – зауважує Свиридова.

Правозахисники оприлюднили відкрите звернення, де закликають усіх причетних не допустити втрати незалежного НПМ.

Окрім цього, вони заявили про об’єднання в коаліцію, однією з завдань якої буде просування незалежності НПМ та продовження неупередженого моніторингу місць несвободи.

Сайт омбудсмена інформує про перевірки закладів несвободи

Радіо Свобода надіслало до прес-служби офісу омбудсмена прохання прокоментувати заяву громадських організацій, однак відповіді поки не отримало.

У той же час, на сайті омбудсмена є публікації про відвідання Людмилою Денисовою та працівниками Секретаріату закладів несвободи.

Останній візит Денисової, згідно з інформацією на сайті, був до Херсонського слідчого ізолятора та Херсонської виправної колонії №61 – міжобласній спеціалізованій туберкульозній лікарні. У повідомленні йдеться про те, що слідчий ізолятор переповнений, а колонія потребує нагального вирішення питання щодо створення системи водоочищення та знезараження.

Раніше сайт омбудсмена публікував інформацію про порушення у Знам’янському дитячому будинку-інтернаті та в ізоляторі тимчасового тримання у місті Рівне.

У повідомленні про рівненський ізолятор зазначено, що працівник Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату уповноваженого здійснював перевірку закладу разом із регіональним координатором взаємодії з громадськістю уповноваженого в Рівненській області.