Голосування за учасників Ради громадського контролю при НАБУ завершилось. Українці мали 12 годин, щоб обрати 15 із 40 кандидатів, які наглядатимуть за прозорістю роботи бюро. Загалом віддали голоси майже 20 тисяч осіб. Офіційні результати голосування оголосять 6 червня. Проте лідери відомі уже зараз: три перші місця отримали представники громадської організації «Демократична сокира орди». Створили її напередодні голосування, і багато експертів мають сумніви: чи дійсно вона справжня?
Максим Діжечко, Тетяна Локацька та Анатолій Мазур – три лідери голосування. Вони подали свої кандидатури від громадської організації «Демократична сокира орди», яку зареєстрували в єдиному державному реєстрі фізичних осіб у передостанній день подачі документів, а саме – 17 травня.
У громадській організації «Демократична орда» (яка планує зареєструватись як партія та обіцяє захищати інтереси програмістів, малого та середнього бізнесу) пояснюють: без створення профільної організації їхніх кандидатів би не зареєстрували – це закон.
Максим Діжечко – радник «Юридичної сотні» і ініціатор входження до Ради громадського контролю НАБУ, так представляє його організація.
Тетяна Локацька – юрист та журналіст.
«Можливо, ви чули про миколаївського кримінального авторитета Мішу Мультика. Це саме Тетяна зібрала на Мішу дуже багато матеріалу і виступала свідком у цій справі. Можливо, ви чули про сумнозвісний Миколаївський аеропорт та Федора Барну. Якщо так, ви чули про них – то чули саме завдяки Тетяні, яку не може змусити мовчати навіть миколаївський Кадирнатор Савченко», – мовиться на сайті «Демократичної орди».
Анатолія Мазура представляють як «чоловіка з сокирою».
«Саме Анатолій Мазур, коли український суд відпустив Труханова, в гніві порубав сокирою машини київських суддів на парковці Солом’янського суду. Анатолій – відомий одеський активіст та борець з корупцією, людина надзвичайно добра та компанійська, але з нульовою толерантністю до українських чиновників», – мовиться на сайті організації.
У чому може бути проблема?
Профільні фахівці, які відслідковують конкурс до Ради громадського контролю при НАБУ, мають кілька пересторог щодо трьох лідерів голосування та їхньої організації.
Перше: «Демократична сокира орди» – нашвидкуруч створена організація, яка не має реального досвіду в боротьбі з корупцією, каже член правління ГО «Центр протидії корупції» Олександра Устінова.
«З іншого боку, судячи з їхніх біографій, кожен із цих трьох представників займався антикорупційною діяльністю, але боровся з певними представниками політичної еліти», – каже Устінова.
І друге: троє лідерів голосування можуть бути наближеними, лояльними та певним чином підконтрольними Адміністрації президента, вважає експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнєв.
«У «Демократичній орді», скажімо, Олександр Нойнець, Антон Швець – вони ж відверто вважають Петра Порошенка найкращим президентом. Ледь не зіркою на політичному небосхилі. І їхня позиція досить проста: вони критичні до тих, хто дозволяє собі критикувати гаранта Конституції. Є ще інформація інсайдерська, і вся ця сукупність інформації мені дає право припускати, що вони афілійовані до Адміністрації президента», – каже Лємєнєв.
Олександра Устінова також висловлює побоювання, що Банкова матиме вплив на представників «Демократичної сокири орди».
«Викликає занепокоєння, що це може мати певний політичний вплив. Тим паче, що партія ця «Демократична орда» була заснована людьми, які працювали на радників президента України: наприклад, Олександр Нойнець свого часу консультував Юрія Іванющенка (наближений до Віктора Януковича – ред.), потім консультував Юрія Бірюкова, який є головним радником президента (Петра Порошенка – ред.) по оборонці. Тому є запитання, наскільки незалежними будуть ці люди», – додає Устінова.
«Демократична орда» не підконтрольна Банковій – Щедрін
Радіо Свобода звернулось до голови організаційного комітету «Демократичної орди» Ігоря Щедріна з проханням прокоментувати побоювання експертів.
«Я ніколи не працював із Адміністрацією президента України, жоден із делегатів ніколи не працював із Адміністрацією президента України. Так, вони не раз висловлювали якісь компліментарні щодо президента речі. Але, знаєте, це особиста справа і думка кожного. «Демократична орда» як організація взагалі ніяк не підконтрольна Адміністрації президента. Це такий маразм і конспірологія, це те саме, як коли безумці бігають і розказують, що антикорупційні організації підконтрольні Фонду Сороса, рептилоїдам, жидомасонам», – каже Щедрін.
Водночас Нойнець дійсно консультував свого часу Бірюкова, погоджується Щедрін.
«На сьогодні, наскільки мені відомо, Нойнець із Бірюковим, на Бірюкова, на «БПП» не працює. І перестав це робити понад рік тому. До того ж Нойнець – всього лиш один із п’яти членів політради, головою якої є не він, а я. Але казати, що от одна людина мала якийсь стосунок до «БПП», а тому вся «Демократична орда» працює на президента – це дурня. Особиста думка більшості представників організації, я не буду приховувати, – це повага до президента, а не прагнення терміново повісити на нього усіх собак», – додає Щедрін.
Ігор Щедрін також додав, що знав би, якби «Демократичну орду» фінансувала Адміністрація президента. Проте він каже, що нічого такого не спостерігає.
Що ж стосується закидів про те, що антикорупційну організацію «Демократична сокира орди» створили нашвидкуруч для конкурсу – так сталось тому, що умови участі цього року стали значно суворішими, каже Щедрін. І додає, що самі ж експерти-антикорупціонери критикували раніше вимогу належати до певної організації, щоб мати право стати членом громадської ради.
«Можна боротись із корупцією і без слова «антикорупційний» у назві організації. Але казати, що Анатолій Мазур чи Тетяна Локацька підконтрольні Адміністрації президента – ну це просто смішно. І знаєте, навіть якби «Демократична орда» вимагала від них прислуговувати Банковій – це такого сорту люди, що вони б послали», – додає він.
Чому стільки уваги?
Важливо, щоби до Ради громадського контролю при НАБУ (яку щороку переобирають голосуванням українців) увійшли дійсно незалежні люди, кажуть експерти. Справа в тому, що вона має значно серйозніші повноваження, аніж будь-яка інша схожа рада при державному органі.
По-перше, її представники входять до конкурсних комісій, а отже, обирають на роботу детективів та інших працівників НАБУ. З огляду на це важливо, щоб члени ради були незалежними. По-друге, вони входять до дисциплінарної комісії Бюро.
Проте навіть якщо застереження експертів справдяться і кілька членів не матимуть політичної незалежності – це навряд суттєво вплине на прозорість роботи новоствореної ради, погоджуються експерти. Важливіше, що до абсолютної більшості фіналістів конкурсу нема запитань – вони давно себе зарекомендували у галузі боротьби з корупцією, кажуть Лємєнєв та Устінова.