Свято футболу в Києві завершилося: фан-зону розібрали, парки від сміття вичистили, ціни на апартаменти та проїзд в таксі повернулися на свої звичайні позначки. Про перемогу «Реалу» над «Ліверпулем» нагадують лише численні фото в соцмережах українських фанатів, які все ж таки стали частиною цього незвичайного футбольного тижня. Президент УЄФА Александр Чеферін зазначив, що фінал відбувся «без жодної помилки», та й самі вболівальники «червоних» та «вершкових» запевняють: організація на рівні. Радіо Свобода вирішило зробити свої підсумки: а чи впорався Київ?
Чому не змогли прилетіти тисячі фанатів?
За інформацією Sky News, у Київ мали прилетіти три літаки з фанатами «Ліверпуля», проте їхні рейси було скасовано. Причина: аеропорт «Бориспіль» не зміг виділити час для посадки літаків.
У свою чергу, заступник гендиректора аеропорту Євгеній Дихне запевнив: усі рейси, які були заздалегідь заплановані, були вставлені в графік. А про ці три літаки аеропорт «Бориспіль» попередили запізно.
«Два дні тому ми отримали запити на слоти ще від трьох широкофюзеляжних суден із уболівальниками «Ліверпуля» з прильотом на 26 травня. На наше глибоке переконання, ми не маємо права підтверджувати слоти, не маючи твердого переконання в можливості вчасно та якісно обслужити літак і не створити тим самим транспортний колапс через накладки в графіках відправлення», – прокоментував на своїй сторінці у Facebook Євгеній Дихне.
«Дороги жахливі»
Деякі фанати з Європи прибули в Україну на автомобілях. Вони кажуть, що звикли долати сотні кілометрів за кермом. Але до таких доріг вони не були готові!
«Я відчув українські дороги, тільки-но перетнув кордон. Мене одразу зустріла яма. Після цього ще кілька разів за 100 кілометрів ледь не втратив колеса. Треба в довіднику для фанатів попереджати: не їдьте автомобілями. Я звик, що на трасі завжди рівна дорога, в Україні немає різниці, чи це сполучення між містами, чи дорога в селі. Як пощастить. І там, і там дорога може бути відсутньою. Це дивно!» – розповідає вболівальник «Ліверпуля» Ентоні Кроу.
Житловий колапс та щирі українські серця
Вартість оренди житла на час фіналу Ліги чемпіонів злетіла до небес. А деякі готелі просто почали відмовляти вболівальникам, які забронювали номери задовго до поїздки. За два тижні до головного матчу найпрестижнішого європейського кубка тисячі фанатів залишилися без житла в Києві.
Така жадібність мала змогу стати клеймом для українських організаторів. Хто знає, чи погодилися б у наступні роки проводити в столиці якісь іще змагання? Проте врятувати репутацію вирішили самі ж українці – запропонували безкоштовне житло іноземним вболівальникам.
«Це вже мій третій фінал Ліги чемпіонів. І щоразу ми стикалися з високими цінами на житло. Зазвичай вони збільшуються втричі, але Україна побила ці показники. Мені здається, що ціни злетіли в десятки разів. Але все змінив той флешмоб, який розпочали українці. «Вписати» фаната – це нормальна практика. Запитайте у будь-якого представника ультрас-руху. Хтось завжди знайде тобі місце, щоб ти зміг переночувати після матчу. Але в Києві – «вписка» стала масштабною, а головне – із позицією проти всіх! Коли проти жадібності одних виступила щирість та розум інших! Я в захваті», – каже фанат «Ліверпуля» з Польші Владек Вуйчик.
Жадібність таксистів і безкоштовне метро
Як і обіцяли організатори фіналу, фанати, у кого були квитки на фінальні матчі, мали змогу безкоштовно їздити в метро. Проте не завжди можна було доїхати на підземному транспорті, і ось тут нагодою вже скористалися таксисти. Ціни, м’яко кажучи, «кусалися».
«Я чекав більше ніж півтори години таксі в аеропорту. А крім того, дратувало, що вони намагалися зірвати з фанатів грошовий «куш», – каже фанат Йосіакі Куросава.
«Після жіночого фіналу ми не могли знайти таксі 2 години. Дійшли висновку, що за цей час вже дісталися б до готелю пішки. Думала, що гірше вже не буде. Але – ні! Після матчу на «Олімпійському» нам потрібно було одразу їхати в готель і в аеропорт. Таксі замовили задовго на конкретну годину. Воно приїхало. Але ця подорож нам коштувала 5 тисяч. І відмовитися не можна було, бо розуміли, що нове авто вже не знайдемо», – каже американка Джені Джонс.
Українська їжа та швидкість обслуговування
У ЗМІ багато вболівальників казали, що хотіли б спробувати український борщ з пампушками, вареники та інші національні страви. Проте через спеку більш популярними були салати та звичайні гарніри. Фанати запевняють: їжа дуже смачна, а ось обслуговування іноді було повільним.
«Я розумію, коли ми чекаємо шашлики, які при нас готуються, але неприємно здивувало, що салати ми чекали 40 хвилин. Напевно, просто не всі заклади звикли до такої кількості відвідувачів. Маю зазначити, що в усіх закладах із легкістю з нами спілкувалися англійською мовою. Не було мовного бар’єру, і це, звичайно, великий плюс до гостинності українських кафе», – каже Джені Джонс.
Проте у фан-зоні вболівальники більше замовляли бургери, хот-доги й велику кількість пива. Тому, признаються вони, жодного разу не були голодні, та і ціни в Україні невисокі.
«В Україні насправді є з чого обирати – різні заклади з різними кухнями та цінами. Тож все залежить від того, скільки в тебе грошей у гаманці. Може, мені так пощастило, але я куштував їжу і в ресторанах, і в вуличних кафе, і всюди було по-справжньому смачно. Та й знайомі фанати теж не скаржилися. Тож про їжу в Україні лише позитивні відгуки», – каже Ентоні Кроу.
Фан-зона: невеличке містечко позитиву
Насправді відгуків про фан-зону в соціальних мережах дуже багато, і не завжди позитивні. Одні кияни скаржаться, що вболівальники скандують свої пісні та заважають спати, інші – що неможливо пройти до метро. А ті, хто побував у самій фан-зоні, відзначають: такого рівня організації вони ще не бачили. Тут і багато місць для відпочинку, і концерти, і музеї, і магазини, і незабутні заходи, такі, як автограф-сесії з відомими футболістами. Проте головною подією фанати все ж таки називають матч зірок.
Також фанати відзначили й організацію окремих містечок: у парку Шевченка – для вболівальників «Ліверпуля» і біля палацу «Україна» – для «Реалу».
«Фан-зони були чудовими. Можливо, потрібно було більше туалетів на таку кількість людей та контейнерів для сміття. Але як швидко було прибрано все у парку Шевченка. Це дійсно рівень!» – каже фанат Елістер Барлоу.
Робота комунальних служб
Тільки в соціальній мережі почали публікувати фото з парку Шевченка, який засмітили європейські фанати, тільки кияни почали в усьому бруді столиці звинувачувати приїжджих, як комунальні служби все прибрали. Зранку вже парк Шевченка знову був чистим, мов і не було там фанатів 4 дні!
Робота правоохоронців
За футбольний тиждень поліція отримала кілька десятків звернень щодо правопорушень від іноземних гостей, з яких лише двадцять мали ознаки кримінальних. Переважно йшлося про крадіжки. Проте 24 травня на вболівальників «Ліверпуля» напали невідомі. За словами фанатів, нападники кидали в них шматки скла та інші предмети, вони ж вимушені були прикриватися столами та стільцями, утім, все одно декілька осіб зазнали порізів голови та шиї.
Загалом, на думку вболівальників, правоохоронні органи відпрацювали на «відмінно», починаючи від зустрічі вболівальників, розташування по різних містечках, різних входах на стадіон, і до подобових чергувань.
І що цікаво – здається, уперше на НСК «Олімпійський» не було божевілля під час заходу на стадіон. Черги були, але в багато разів менші, ніж на звичайні українські матчі. Усе більш організовано та відповідально.
Робота на стадіоні
Стюарди все знають, на всі питання відповідають, та навіть розмовляють не лише англійською. Наприклад, іспанському подружжю, яке не розуміло англійської, дуже швидко знайшли стюарда, який все переклав та підказав іспанською.
Журналісти також швидко отримали акредитації, хоча представників ЗМІ й було понад тисячу. У прес-ложі – розетки для ноутбуків та вай-фай. Працювати зручно, а тому й матеріали писалися оперативно.
І знову трішки дьогтю…
Крім квартирних цін, Україна запам’ятається черговим скандалом. Цього разу це було фото близького оточення президента Футбольної федерації України Андрія Павелка поряд із головним трофеєм Ліги чемпіонів. Соцмережі обурюються: у той час як ціла низка талановитих людей усе життя наполегливо працює, щоб потримати його в руках, українські можновладці ганьблять не тільки спортивний трофей, а й усю Україну.
Українські вболівальники провели акцію протесту в перший день «Фестивалю чемпіонів». Фанати роздрукували фото, які вже стали відомими завдяки гучному скандалові, а потім встановили полотно біля неофіційної фан-зони на Хрещатику. Кожен охочий міг сфотографуватися – стати або «священиком», або «падчеркою» Андрія Павелка, або взагалі людиною, яку в пресі назвали кримінальним авторитетом.
Сам же Андрій Павелко до такої акції поставився з гумором. Мовляв, приїхав сфотографуватися, а плакатів уже немає.
Замість P. S.
- Київ зміг провести на високому рівні фінали Ліги чемпіонів, про що кажуть і в УЄФА.
- Українці заявили про себе на весь світ як про гостинну націю.
- Після фіналу жіночої Ліги чемпіонів є надія, що український футбол також більше цікавитиме фанатів.
- Завдяки матчам між дітьми з ДЦП, із зони бойових дій, організатори знову привернули увагу до проблем соціалізації таких підлітків.
- Уболівальники зі всього світу змогли познайомитися з історією та культурою України.
«Тільки після того, як я побачила Київ та поспілкувалася з українцями, зрозуміла, чому ви ображаєтеся, що вашу країну порівнюють із Росією. Ви – інші. Я збираюся їхати на чемпіонат світу до Росії. Цікаво, як вони організують цей турнір», – каже американка Джені Джонс.
- Незважаючи на постійні фейкові новини, а також спекуляції в деяких російських виданнях, що може бути теракт, що вперше на фіналі Ліги чемпіонів буде порожній стадіон, усього цього не сталося. Україна впоралася із завданням!