Тривалість життя українців все ще найнижча в Європі – соціолог

Тривалість життя в Україні зросла, але все ще лишається найнижчою в Європі, констатує представниця Інституту соціології НАНУ Ольга Іващенко. Крім того, вона вказує на найбільшу в Європі різницю в тривалості життя чоловіків і жінок – жінки тепер живуть в середньому 77 років, чоловіки – 67. А аналітик Костянтин Донченко впевнений: оскільки старших людей стає більше, для них треба створювати умови для праці, адже нинішня структура української економіки на них не розрахована.

Українці стали жити довше. А коли житимуть краще? | Ранкова Свобода. Частина 2

Показник тривалості життя дуже інерційний і змінюється мало, тому казати про принципове збільшення тривалості життя в країні не варто, зазначає заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олександр Гладун.

​«Сама методологія розрахунку показника очікуваної тривалості життя акумулює всі процеси. Вона вираховується на базі вікової смертності. Тобто, дуже впливає на показник дитяча смертність, потім смертність у працездатному віці і так далі. Дитяча смертність у нас потроху зменшується – це позитивно впливає. Якщо брати, наприклад, чоловічу смертність, то в нас дуже висока смертність в працездатному віці чоловіків. Тому в нас тривалість життя чоловіків на 10 років менша, ніж жінок. Воно все пов’язане з системою охорони здоров’я, плюс поведінка людини – це теж дуже впливає», – сказав Гладун в коментарі Радіо Свобода. За спостереженнями науковця, здоров’я в Україні ще не стало цінністю.

Старша наукова співробітниця Інституту соціології НАНУ Ольга Іващенко посилається на власний моніторинг Інституту, який ця установа здійснює вже 25 років. За її словами, дослідження виявило збільшення кількості українців, які суб’єктивно задоволені своїм здоров’ям.

​«Тих, кому здоров’я не вистачає, в нас стало на 14% менше. Тобто зараз не вистачає 40%, наскільки вони суб’єктивно можуть говорити про стан свого здоров’я. Натомість зросла кількість тих людей, яким вистачає здоров’я, вони почуваються більш здоровими», – розповідає Іващенко.

На тривалість життя, за її словами, впливають і соцільно-економічні фактори – наприклад, можливість людини відпочивати.

​«Можливості повноцінно проводити відпустку зросли на 12%. Якщо на початку 90-х років таких було тільки 5%, то зараз – 17%. Хоча, звичайно, щодо структури проведення відпустки впадає у вічі те, що здебільшого люди перебувають удома, на дачі, в межах країни», – зауважує соціолог.

Попри ріст тривалості життя, різниця між чоловіками і жінками – жінки живуть на 10 років довше – залишається сталою, каже Іващенко. Причому такий інтервал між статями – найбільший в Європі, зазвичай він не перевищує п’яти років.

​«Найвища тривалість життя в Європі в Швеції – 80 років, і в південних країнах – Італії, Іспанії – 83 роки для жінок. Чоловіки на п’ять років менше», – наводить приклади вона.

Чим зайняти старших людей?

На тривалість життя, продовжує соціолог, впливає також і фактор поведінки: харчування та ставлення до свого здоров’я. Вона цитує Міністерство охорони здоров’я, яке радить приділяти час профілактиці, щоб не витрачати його потім на лікування.

​«Програма «Доступні ліки» зменшила в десятки разів кількість викликів швидкої допомоги. Це говорить не про те, що ніхто не їздить, а про те, що стали краще проліковувати хронічні захворювання, які не вимагають швидкого термінового медичного втручання», – наводить приклад Іващенко.

За її даними, жінки живуть довше не лише через біологічні відмінності, а й тому, що загалом ставляться більш відповідально до свого здоров’я, ніж чоловіки. Різниця дається взнаки вже на сьомому десятку життя.

​«Ще до 59 років і чоловіки, і жінки паритетно присутні, а після 59 різко скорочується кількість чоловіків і збільшується кількість жінок, які доживають до цього віку, до 80 і більше», – каже дослідниця.

Експерт аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень» Костянтин Донченко акцентує на соціально-економічних наслідках подовження життя українців.

​«Що означає збільшення тривалості життя? Треба дивитися також на демографічну піраміду України. Побачимо, що збільшується кількість населення старшого віку, а молодшого – зменшується. Це означає необхідність реформ у низці галузей, в тому числі реформу в системі охорони здоров’я», – вважає Донченко.

Крім того, він вказує на необхідність адаптувати старших людей до життя в сучасному світі.

​«Наша структура економіки робить неможливим працювати понад певний вік. З іншого боку, це проблема професійного навчання для людей старшого віку, тому що... виникає питання: чим вони будуть займатися?».

Той факт, що українці часто легковажать відвідуванням лікарів і тому помирають від хвороб, які не вдалося вчасно діагностувати, аналітик також пов’язує з економічними реаліями.

​«Наразі 50% будь-якого доходу в Україні йде на їжу. Відповідно, українцям просто не залишається коштів на лікування. Хоча, згідно з конституцією, медицина є безоплатною, але ми розуміємо цю систему. На що спрямована реформа сучасної медицини – це поламати систему, яка була створена в 90-х, та створити нову, яка – будемо чесними – буде інституціоналізацією того, що ми й так маємо. Але вже в такому руслі, коли ми не будемо заходити з чорного ходу, а будемо платити прямо в касу», – пояснює Донченко.

Він вважає, що цей підхід вирішить проблему корупції, але не впевнений, що таким чином вдасться зменшити кількість хвороб.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі