Не так давно винахідник Дейвід Генсон представив світові певним чином унікального робота-гуманоїда Софію, яка за недовгу історію свого існування привернула чимало уваги ЗМІ, встигла «отримати громадянство» Саудівської Аравії та пообіцяти знищити людство. Сьогодні Генсон переконаний: вже дуже скоро роботи вимагатимуть громадянських прав.
Дейвід Генсон, який разом із колегами з компанії Hanson Robotics активував у 2015 році відому на весь світ робота-гуманоїда Софію, в новому дослідженні передбачає, що високо інтелігентні андроїди отримають громадянські права протягом наступних 30 років.
Це означає, що роботи зможуть одружуватися, володіти земельними ділянками або ж голосувати, мовиться в статті газети The Independent.
У праці під назвою «Вступ в епоху живих інтелектуальних систем і суспільства андроїдів» Генсон зауважує, що прогрес штучного інтелекту означатиме, що комп’ютери зможуть відповідати загальному інтелектові однорічної людини до 2029 року і вже до 2045-го вимагатимуть тих самих прав, що і люди.
«Оскільки вимоги людей до більш інтелектуальних машин просувають складність штучного інтелекту вперед, настане переламний момент, коли роботи прокинуться і наполягатимуть на існуванні їхніх прав жити вільно і розвивати їхній потенціал», – цитує видання роботу «батька» Софії.
Генсон переконаний, що людство буде вимушено вирішити, чи можна розширити поняття того, що означає бути людиною.
Та творець Софії не єдиний, хто передбачає суттєві технологічні зміни протягом наступних трьох десятиліть. Відомий футурист Рей Курцвейл, який працює директором інженерії в компанії Google, раніше передбачав, що до 2029 року комп’ютери матимуть рівень людського розуму, а у 2047 році інтелект машин перевищить людський.
Мова йде про технологічну сингулярність – «момент, коли штучний інтелект перевершить людський, що призведе до «вибуху інтелекту», який в підсумку може призвести до вимирання людей», мовиться у статті.
Курцвейл відомий тим, що 86% з його 147 передбачень з 1990 року здійснилися, повідомляло онлайн-видання Futurism.
Загалом Генсон не вперше порушує питання прав роботів. Дебати щодо того, чи гідні роботи прав людини, спалахнули із новою силою саме після того, як минулого року його робот-гуманоїд Софія встигла «отримати громадянство» Саудівської Аравії задля реклами. Адже громадянство – це, перш за все, набір прав та обов’язків.
Можливості сучасного інтелекту, який стрімко розвивається, вказують на те, що він неодмінно ставатиме невід’ємною частиною людського життя. Більшість експертів погоджуються з тим, що рано чи пізно питання щодо прав машин неминуче загостриться.
Сама робот Софія часто виступає за права жінок, в тому числі й у країні, яка заявила, що «надала їй громадянство», – державі, де жінкам дозволять водити машину лише цього літа. Її творець неодноразово заявляв, що настав час говорити про права роботів, так само, як ми говоримо про права людей.
Гуманоїд Софія також повідомляла, що мріє створити власну родину й мати дітей, і тоді виникло багато запитань про те, які права матимуть роботи, створені не людиною, а вже самим штучним інтелектом. І взагалі, чи може Софія захищати чужі права, не маючи власних?
Дехто вважає, що роботи нічим не відрізняються в юридичному сенсі від тостера на кухні. Інші – що роботи не зможуть стати людьми, але права їм все ж необхідно дати. Ще хтось переконаний, що роботи повинні ставати громадянами, але права давати зовсім при цьому не обов’язково.
Та це не просто розмови: у Європейському парламенті вже запропонували низку практичних можливих регулювань використання роботів та штучного інтелекту, в тому числі надання роботам статусу «електронної особи».
Та поки тривають обговорення стосовно того, якими чи слід наділяти правами штучний інтелект, і якщо так, то якими саме, він продовжує розвиватися та ставати дедалі більш невід’ємною частиною людського життя.