«Договірні матчі» у футболі. Як побороти корупцію?

Викриття організаторів «договірних» футбольних матчів – акція потрібна, але спізніла, стверджує спортивний журналіст Валентин Щербачов. Він нагадує, що закон про боротьбу з корупцією у спорті ухвалили ще три роки тому, і весь цей час можна було витратити на викорінення «договорняків». А колишній футболіст Олег Саленко розповідає: договірні матчі були ще за СРСР, хоча й мали свої обмеження.

Такий футбол нам не потрібен! Хто відповість за «договорняки»? | Ранкова Свобода. Частина 3

Заступник голови Національної поліції Ігор Купранець розповів про роботу п’яти груп, які домовлялися про «договорняки».​

Ігор Купранець

«Це питання гри на тоталізаторі. Зазначені особи з певними гравцями, тренерами або суддями домовлялися за проведення конкретних договірних матчів. В час, коли проводилися матчі, надавалися якісь фіксовані, заздалегідь обумовлені сигнали, коли відбувалися певні моменти, тобто штрафні, пенальті і так далі. В цей момент спеціально підготовлені айтішники на зареєстрованих на підставних осіб акаунтах ставили букмекерські ставки в конторах, переважно азійських. Ми бачили, що ставки робляться від 2 до 4 тисяч доларів. За одну гру, при чому гру абсолютно не перших команд першої чи прем’єр-ліги, можна заробляти від 10 до 100 тисяч доларів», – прокоментував Купранець.

Ця операція – тільки початок роботи боротьби з корупцією в спорті, зазначив президент Федерації футболу України Анатолій Павелко.

«Це системні проблеми, щодо яких ми з самого початку поставили задачу з цим боротися. Для цього був ухвалений у Верховній Раді – я вдячний своїм колегам в парламенті, які підтримали – законопроект про боротьбу з корупцією в спорті. Ми сьогодні бачимо, що є можливість тепер не просто адміністративним штрафом відбутися тим злочинцям, які в цю сферу вводять в тому числі і молодих гравців», – заявив Павелко.

Він сподівається, що перспектива більш серйозної відповідальності стримуватиме молодих футболістів від участі в договірних матчах.

Натомість спортивний журналіст, коментатор Валентин Щербачов зауважує, що вину підозрюваних ще належить довести у суді. Крім того, нагадує він, закон Павелка про боротьбу з корупцією у спорті ухвалили ще три роки тому – тоді ж, мовляв, і варто було починати боротись із договірними матчами.

«Акція, яка зараз проводиться, потрібна. Але не так – ми приурочили її до Конгресу Федерації футболу України, який сьогодні відбувається, конгресу УЄФА, який відбудеться в день матчу чоловічого фіналу, то навіщо це? Це «совок», – обурений Щербачов.

Журналіст припускає, що під прикриттям боротьби за прозорий спорт хтось знищує конкурентів-букмекерів.

Валентин Щербачов

«Можна було б розпочати це два роки тому, і на сьогодні вже два чемпіонати пройшло б більш-менш чесно. А в футболі – воно було, воно є, я тільки вважаю, що в нас хтось займається знищенням якихось букмекерських контор, які стоять проти, конкурентів. І це теж буде впливати на перебіг. Ну налякали – як завжди, наслідки в нашій країні будь-яких судів, будь-яких розкриттів – це мильні бульки», – сказав він в ефірі Радіо Свобода.

На переконання експерта, ігровий бізнес не зміг би існувати в Україні, якби не мав протекції у владі.

Хронічна хвороба безвідповідальності

Договірні матчі – не новинка для України. Екс-футболіст Олег Саленко згадує, що вони були ще за радянських часів, хоча й мали свої правила.

«Договірні матчі (в СРСР – ред.) були вже тоді, коли ми ставали чемпіонами. Але ігри між центральними командами – такого ніколи не було. Це були вже відповідальні ігри, нічого не вирішувалось. А договірні – звісно, вже після, коли ставали чемпіонами, могли про щось домовлятись. Тому що про все домовлялось не керівництво, як зараз, а гравці між собою», – розповідає спортсмен.

Зараз же, за його словами, договірні матчі можуть навіть бути частиною бізнес-моделі футбольного клубу.

«Деякі президенти клубів утримують команди зараз в Україні за рахунок гри на ставках на азійських ринках. Гравцям це потрібно», – каже він.

Олег Саленко пояснює, що навіть від час договірних матчів принциповим може бути не результат, а деталі.

«Ми грали в Таїланді з національною збірною Китаю, у фіналі. Треба було офіційний час зіграти в нічию. Ми зіграли, а вже додатковий час – тоді я за сім хвилин забив одразу два голи», – наводить приклад він.

І запевняє, що навіть зараз у великому футболі продається не все.

«Високі звання не купуються. Вже хто у футболі чогось досягає, серйозних висот – там вже немає домовленостей, там вже йде чесна, відверта битва, як раніше – «Спартак-Москва» – «Динамо-Київ». Ніхто не буде навіть говорити про це», – стверджує футболіст.

Валентин Щербачов нарікає на те, що через зволікання з втіленням у життя закону Павелка низка українських клубів досі не можуть сподіватись на чесну гру та суддівство.

«Такі клуби, як «Зоря», беззахисні. Чи клуби, які входять до аматорської ліги, теж. Чи суддя, який у першій лізі судив «Суми» і «Волинь» – їх виносять на суд громадськості. Нікого з тих, хто винен у цій корупції, глибоко в ній сидить, ніколи не зачеплять. Тому що тут дійсно в нас ніхто ще ні за що не відповів. А ця хронічна хвороба безвідповідальності веде до багатьох катастроф і в нашому соціумі, в політиці і футболі. Футбол – це маленька модель нашої держави. Як живе держава, так живе футбол», – порівнює він.

Крім того, Щербачов вказує на надмірну заполітизованість українського спорту.

«Люди очолювали клуби заради того, щоб прорватись у політику. Вони проривались у політику і кришували свій бізнес. І таким чином в нас футбол був заплутаний у такий клубок, що, чесно кажучи, без корупції просто не можна було обійтись», – обурений журналіст.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі