Від неврегульованості обігу зброї в Україні страждають перш за все цивільні громадяни, переконана директор Інституту практичної політики Богдана Бабич. Вона припускає, що наявність зброї в українців могла б завадити сепаратистським рухам на Донбасі. А експерт з питань національної безпеки Тарас Жовтенко сумнівається в тому, що українське суспільство достатньо зріле, щоб мати вільний доступ до зброї.
Your browser doesn’t support HTML5
Граната як аргумент у побутовому конфлікті. Як зупинити розповсюдження зброї? | Ранкова Свобода. Частина 2
Для того, щоб зменшити кількість необлікованої зброї на руках в громадян, потрібно ухвалити відповідне законодавство, вважає адвокат «Української асоціації власників зброї» Віталій Коломієць. В тому, що зброї в країні чимало, він не сумнівається.
Десятки тисяч добровольців зброю собі здобували саміВіталій Коломієць
«Через війну за 4 роки пройшло десятки тисяч добровольців, ті люди, які фактично зброю собі здобували самі, по запчастинах з-за кордонну привозили, тут переробляли якісь ММГ, ще щось робили. Тобто, це десятки тисяч одиниць зброї, які ніхто не викине, ніхто її не продасть, немає механізму її здати, щоб держава в тебе її купила, немає механізму її поставити на облік, щоб держава була зацікавлена в тому, щоб знати, хто є власником зброї», – нарікає він.
Віталій Коломієць
Неконтрольований обіг зброї – типова ситуація для країни, яка стикається із військовою загрозою, зазначає експерт з питань національної безпеки Тарас Жовтенко.
Все це потрапляє з зони проведення бойових дій на цивільні територіїТарас Жовтенко
«Критичність цієї ситуації вже пов’язана з окремими внутрішніми факторами, в тому числі внутрішньополітичними. Це в першу чергу ефективність правоохоронних органів і тих, хто повинен контролювати цей незаконний обіг зброї, причому саме зброї, яка використовується Збройними силами: крупнокаліберної, гранатометів і так далі. Все це однозначно потрапляє з зони проведення бойових дій на цивільні території», – констатує він.
Тарас Жовтенко
Як додає співрозмовник Радіо Свобода, зброєю на цивільній території можуть користуватись не тільки військовослужбовці та кримінал, а й російські диверсанти.
Політичний психолог, директор Інституту практичної політики Богдана Бабич вважає, що зброя з зони бойових дій буде потрапляти на мирну територію в будь-якому разі, в тому числі і через перекупників.
Багато військовослужбовців підробляють цим: продають зброюБогдана Бабич
«По-перше, сама армія продає зброю, як би там не було. Але ми знаємо, що багато військовослужбовців підробляють цим: вони продають зброю, в нас працює чорний ринок. Це раз. Друге – ясно, що через низькі зарплати та приклад корупції з боку генералітету це трапляється і буде траплятись. Тому треба посилювати контроль», – вважає вона.
На думку Бабич, звичайні громадяни хочуть отримати право на зброю, тому що не довіряють захист своєї безпеки державі. Саме вони, на думку психолога, наражаються на найбільшу загрозу через неврегульованість збройного питання.
Хто страждає більше? Громадяни, які не мають можливості себе захиститиБогдана Бабич
«Для кого нелегальна зброя є плюсом? Для тих, хто може її використовувати, купити на чорному ринку. Хто страждає більше? Громадяни, які не мають можливості себе захистити. Але тут досвід Естонії нам знадобиться. Не просто так, щоб люди отримували дозвіл дуже просто, – уточнює вона. – Щоб отримувати дозвіл на носіння і застосування зброї, там потрібно відповідати умовам. І одна з найважливіших умов – людина не має бути до цього покарана в кримінальному порядку».
Крім того, додає Бабич, громадяни Естонії мусять проходити тест на знання закону, іспит з надання першої допомоги та поводитись зі зброєю.
Експерт припускає, що, якби всі громадяни України мали право на зброю, події на сході могли б розгорнутись іншим чином.
Богдана Бабич
Якби люди мали стрілецьку зброю, ми б не мали ані «ДНР», ані «ЛНР»Богдана Бабич
«Хто насправді виступав, коли міліцейські відділки взагалі не реагували на сепаратистів? Хто виходив на мітинги, ризикуючи своїм життям, захищав свою територію? Якби ці люди мали хоча б стрілецьку зброю, я думаю, ми б не мали ані «ДНР», ані «ЛНР», – міркує вона.
Тарас Жовтенко зауважує: навіть якщо ухвалити закон про зброю, лишається питання готовності українців до відповідального поводження зі зброєю.
Наскільки кожен громадянин готовий до посиленої відповідальності?Тарас Жовтенко
«Дуже багато проблем лежить в першу чергу в соціальній та культурній площині: наскільки українське суспільство в цілому і кожен громадянин готовий до тієї посиленої відповідальності і до того, що фактично в цих умовах він отримає такий досить жорсткий важіль в своєму житті? Бо якщо брати приклад тих самих Сполучених Штатів, то американське суспільство має солідну історію цивільного обігу зброї».
Натомість Богдана Бабич заперечує: збройна культура в Україні не поступається американській. Натомість зараз зброю вже неконтрольовано роздають як нагороду, нагадує вона.
Українці вміють поводитись зі зброєюБогдана Бабич
«Згадайте козаччину і всі подальші роки становлення української держави. Українці вміють поводитись зі зброєю. Я хочу звернути увагу ще на одну річ: в нас роздано понад 30 тисяч пістолетів без відповідної системи підготовки багатьом нагородженим депутатам, чиновникам і так далі. А я вважаю, що потрібно дійсно проводити тестування і не просто нагороджувати будь-кого і давати людині просто так зброю», – стверджує Бабич.
На її переконання, і ті, хто отримує нагородні пістолети, мусять довести, що знають відповідне законодавство та усвідомлюють свою відповідальність як власників вогнепальної зброї.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі