«Весь Крим ‒ в одну сторону, а Керч ‒ в іншу» – Олена Лисенко

Як будівництво Керченського мосту й траси «Таврида» змінили Керч? Яких змін очікують у місті після запуску мосту? Чи стане в Керчі більше туристів, чи подешевшають продукти та паливо? Навіщо російські силовики й «казаки» з батогами патрулюють масові заходи в місті?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорили з журналісткою з Керчі Оленою Лисенко.

‒ Керчанам обіцяли, що після того, як розпочнуть рух Керченським мостом, життя в місті кардинально зміниться: хлинуть натовпи туристів, подешевшають продукти та паливо. Міст відкрили ‒ чи чекати обіцяних змін?

‒ Я думаю, що спочатку туристів стане трохи більше. У Росії йде велика рекламна кампанія цього мосту, людям буде простіше заїхати через міст, аніж стояти в черзі на поромній переправі. Але, за моїм прогнозом, надалі люди розчаруються, тому що в Криму високі ціни, не дуже гідний сервіс. Потік спаде.

‒ Російський президент Володимир Путін, який брав участь у церемонії відкриття мосту, приїхав не на центральну площу Керчі, де була встановлена сцена й зібралися люди, а з'їхав на технологічний з'їзд мосту, на територію будівельного майданчика. Це місце давно охороняється, потрапити туди місцеві жителі не можуть. Що ви про це думаєте?

‒ Такі російські реалії. Наскільки я знаю, простим людям важко побачити Путіна, в нього є свої люди, які їздять разом із ним, переодягаються: якщо треба ‒ в доярок, якщо треба ‒ в робітників мосту. Людина вже стільки років при владі, дуже боїться терактів. Він давно відірвався від народу, тому я не здивована тим, що керчанам його показали тільки на екрані. Там був дуже жорсткий контроль, жорсткий відбір, прості кримчани туди потрапити не могли. У Криму постійно залякують людей, проводять антитерористичні навчання, повідомляють про перехоплення «диверсантів». І народ поступово звикає до того, що мають бути паркани, автоматники.

​‒ Вартість бензину в Керчі та Криму стала предметом розслідування російської антимонопольної служби. Але ситуація не змінюється. Чи допоможе міст?

‒ Важко сказати. Можливо, з часом, коли мостом будуть їздити вантажні автомобілі, на якийсь незначний відсоток логістика здешевить вартість товарів, зокрема й бензину. Але поки тільки легкові автомобілі будуть їхати до Криму мостом, я не бачу, чому раптом стане дешевшим бензин. Тим більше, якщо очікувати, що туристів влітку побільшає. Відповідно, зросте попит на паливо, ніхто не захоче знижувати ціну. З іншого боку, в Росії іноді буває ручне управління цінами, можуть наказати, й на незначний період часу ціни на паливо знизять.

‒ Ми маємо пояснити жителям материкової частини України, що зараз до Криму паливо із сусідньої Росії постачається поромами морем.

‒ Паливо так і буде надходити, тому що поки що відкрили тільки ту частину мосту, якою йдуть легкові автомобілі. Вантажівки поки не поїдуть мостом. Із чим це пов'язане, ми можемо тільки припускати. У мене є інформація, що не все так добре було в процесі будівництва мосту, і коли говорили про проблеми з двома опорами, то, за моїми відомостями, така проблема є. За словами будівельників, зараз там якось підсилюють, з'єднують... Я думаю, що поки вантажівки не пускають, тому що це велике навантаження, і потрібно спочатку переконатися в безпеці. Тому я не знаю, за рахунок чого можуть подешевшати товари. Мені здається, вони подорожчають через те, що більше людей поїде до Криму.

‒ У Керчі ціни на товари стали вищими після анексії півострова. Це відзначають навіть приїжджі з Росії, люди кажуть: «У місті ціни московські, а латки ‒ керченські». Чи зміниться ситуація?

‒ Не думаю, що стане краще. У Криму багато російського військового контингенту, представників ФСБ, поліції, інших спецслужб. У цих людей непогані зарплати, вони своїми прибутками впливають на ціноутворення в Криму. Також є люди, які на півночі Росії заробляли гроші, вони купують житло в Криму, у них високі пенсії, надбавки, є якісь накопичення, вони теж створюють у Криму ринок цін. Тепер кримчани змушені пристосовуватися, у них не найвищі зарплати.

‒ У Керчі 15 травня на центральній площі відбувся концерт, присвячений відкриттю руху Керченським мостом. Площу обнесли парканом, пройти всередину можна було тільки через рамки металодетекторів. Територію патрулювали «казаки», представники російської поліції і Росгвардії. В останні роки так відбуваються всі масові заходи в Керчі. Що це?

‒ По-перше, в самій Росії така ж ситуація, там люди давно звикли до парканів, «казачих» формувань, великої кількості поліції, заборон. Зараз до цього привчають кримчан, і привчають досить жорстко. Присутня і недовіра до кримчан з боку Росії, тому що це тільки картинку таку показали, що всі побігли на «референдум» в єдиному пориві. Ми ж прекрасно розуміємо, що досить великий відсоток людей цього не підтримали. Росія теж про це знає. Російські спецслужби знають, що далеко не всі кримчани позитивно сприйняли те, що відбувалося 2014 року. Є недовіра, бояться, що кримчани можуть збунтуватися. Наскільки я знаю, в кожному бюджетному закладі є заступник керівника з безпеки. Це людина, яка підпорядковується російським спецслужбам і стежить за всіма співробітниками. Кримчани не звикли до такого. Тому вводять такі заходи безпеки, багато кримчан обурюються і кажуть: «Раніше такого не було, ми взагалі не знали, що таке екстремізм». Звичайно, багатьох це зачіпає.

Як Путін Керченський міст відкривав (фотогалерея)

​‒ У представників російських «казачих» організацій, які були на святковому концерті в Керчі, були батоги. І я не можу не згадати, як у Росії під час розгону мирної демонстрації били людей батогами. Думаєте, в Криму можливий такий сценарій?

‒ Думаю, що можливий. Але люди не завжди розуміють, що кожен із них може постраждати. Деяким здається: «Я за Путіна, мене не чіпатимуть», ‒ але це так не працює. У цих формуваннях ‒ сумнівні особистості, багато хто має судимості, є люди, які просто хочуть бити людей. І їх наділяють якимись статусами, платять гроші. Це якийсь абсурд, ні до чого хорошого це не призведе.

‒ У Керчі днями запустили рух міського транспорту новою естакадою, яка проходить над трасою «Таврида», що веде до Керченського мосту. Ця нова дорога з'єднала центральну частину міста й віддалені райони. Поки йшли роботи, водії проводили в заторах до двох годин. Як думаєте, чи зміниться ситуація?

‒ Наскільки я знаю, ситуація стала кращою завдяки тому, що зробили цю об'їзну дорогу. Але є ще цікавий момент. Керч радіє відкриттю автомобільного руху мостом, і я можу зрозуміти цю радість. Керчанам довгі роки обіцяли збудувати міст через Керченську протоку, задовго до 2014 року. Але тоді передбачалося, що цей міст буде саме в Керчі. А зараз він проходить через Керченську протоку, але виходить за межі міста. З'їзд на міст буде на 9-му кілометрі Феодосійського шосе, на виїзді з Керчі. Для того, щоб керчанам потрапити на міст, треба буде виїхати з міста, доїхати на цей дев'ятий кілометр, і тільки звідти заїжджати на дорогу до мосту. Відповідно, й туристам, які їхатимуть до Криму через міст, треба буде або повернути праворуч, повернутися та заїхати до Керчі, або їхати прямо до Феодосії, Ялти, Севастополя. Тобто, весь Крим в одну сторону й одна маленька Керч ‒ в іншу. Мені здається, мало хто обиратиме Керч для відпочинку. Тому не думаю, що це допоможе розвитку економіки Керчі.

У зв'язку з запровадженням мосту в експлуатацію, працівникам поромної переправи, портів, поромів сказали готуватися до звільнень. Це були робочі місця для керчан, і їм уже сказали шукати роботу до Нового року. Добре тим, хто був моряком, і може собі дозволити відновити документи моряка. Багато це й роблять, відновлюють саме українські документи. Але це не все. Є величезна проблема в Керченському морському торговому порту, порт уже на останньому диханні працює, в основному, за рахунок цих поромів, які зараз ходять із портів Керчі. Тому перспектива у бюджетотвірного підприємства Керчі не завидна, у його працівників теж.

З камерою – Керченським мостом (відео)

​‒ Дивний збіг обставин: у Керчі почав руйнуватися пам'ятник Леніну, який стоїть на центральній площі, руйнуються також Великі Мітридатські сходи, обеліск Слави на горі Мітридат і самі схили цієї гори. Корінні мешканці Керчі пов'язують ці руйнування з вібраціями під час робіт із будівництва моста. Чи так це?

‒ Цілком можливо. У мене теж є знайомі керчани, які дуже страждали тоді, коли в протоці активно забивали палі для мосту. Це тривало упродовж року. Керчани розповідають, що через це в будинках пішли тріщини. І про те, що на горі Мітридат могли початися якісь процеси, люди теж говорять. Я не вчений, не можу сказати, чи дійсно ці руйнування пов'язані з вібраціями, але це цілком можливо. Коли між Україною та Росією був конфлікт через острів Тузла, з боку Росії почали насипати дамбу, в одному з районів Керчі море почало розмивати берег, де знаходилися багатоповерхові будинки, зруйнувалася дорога. Будівельники мосту мали враховувати, що будуть якісь зміни, переміщення ґрунту в Керчі.

‒ В останні роки керчани часто критикують міську владу: внутрішні дороги розбиті, електроенергію та воду вимикають як за графіком, так і раптово, сміття не вивозять, розбиті пляжі, навіть єдиний у місті концертний зал закрили. Керчі не щастить з місцевою владою?

‒ Не думаю, що Керчі не щастить, хіба стало краще в інших містах Криму? Почитаєш форуми в Севастополі ‒ те ж саме. Дороги начебто роблять, але в Керчі особливе навантаження на дороги через потік транспорту з переправи та портів. Що стосується закриття палацу культури «Корабел», це проблема для керчан, які ходили на концерти, вистави, дитячі гуртки там працювали. Але, кажуть, там є проблеми з пожежною безпекою, а після випадку в Росії, коли загинули люди, всі бояться брати на себе відповідальність. Хотілося б, щоб виділили гроші та усунули недоліки. Досі не відремонтували в Керчі будівлю театру ім. Пушкіна, яку обіцяли відремонтувати ще під час чинної української влади. Закрита школа ім. Короленка, яка почала руйнуватися. Пам'ятки руйнуються. Я не бачу, щоб Росія вкладала ті гроші, про які говорять. Ми читаємо про якісь мільйони, мільярди, які нібито виділяються на Крим, але фактично ми бачимо, що не дуже багато за цей час зроблено в Криму.

‒ Вкрай важка для рибальської Керчі тема ‒ затримання українськими прикордонниками членів екіпажу судна «Норд». У Керчі всі один одного знають, і новини про це люди сприймають близько до серця. Зараз члени екіпажу перебувають у посольстві Росії в Києві, їм пропонували залишити материк із українськими паспортами, але вони наполягають на російському громадянстві, чого Україна та світова спільнота не визнають. Як може вирішитися ця ситуація?

‒ Варіантів два: або їм привезуть українські паспорти, які, думаю, у більшості з них є. Але я думаю, тут не обходиться без тиску з боку російських спецслужб. Їм би, напевно, було б простіше тихенько показати ці паспорти й повернутися додому. Адже щодня кримчани їздять на материкову Україну зі своїми українськими паспортами. Росія випускає людей із Криму, українська влада організувала пункти пропуску. Але тут політичний момент, я не думаю, що це бажання самих рибалок. На мою думку, на них тиснуть. Можливо, їм щось обіцяють. Росії ж вдалося кількох людей через свої дипломатичні канали вивезти через Білорусь. Наприклад, жінка-кухар повернулася до Керчі, тепер вона всім хвалиться, що вона «кухар із «Норду». Є ще ймовірність того, що наші люди забудуть, що тут перебувають ці моряки, й Росії вдасться їх вивезти.