Українські патріоти серед «русского мира» на Донбасі: спротив триває

Проспект Ілліча, Донецьк. Наліпки про Стуса в Донецьку, січень 2018 року

Українські пісні в підвалах рок-клубів і патріотичні листівки на вулицях Донецька. Попри четвертий рік окупації частини Донбасу, з того боку лінії розмежування є чимало тих, на кого не впливає російсько-«ЛДНРівска» пропаганда. Як воно – постійно перебувати в культурній ізоляції і бути серед незгодних, знаючи що за таке можна поплатитися життям? У матеріалі – журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Окупований Донецьк. Весна 2018 року. У місцевому клубі співають пісню української групи «Один в каное». Уся зала підспівує місцевим виконавцям: «Хто ти, човне? Що шукаєш? Звідки і куди пливеш?». Охочих відвідати концерт так багато, що заклад не може вмісити усіх – частина переміщується на вулицю.

Через чотири роки після псевдореферендуму на Донбасі досі залишаються ті, чиї погляди не збігаються з ідеями, які нав’язують угруповання «ЛНР» та «ДНР».

Тих, хто протестував проти захоплення Донбасу в 2014 році було чимало. Є вони і зараз. Цієї весни на вулицях окупованого Донецька знову з’явилися українські прапори.

Листівки, розклеєні в окупованому Донецьку

Ці листівки були скинуті з дронів на окуповані території і активісти-партизани їх розклеяли в центрі Донецька
Юлія Каплан

«Ці листівки були скинуті з дронів на окуповані території і активісти-партизани їх розклеїли в центрі Донецька на найголовніших вулицях», – розповідає експерт аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас» Юлія Каплан.

Листівки – як нагадування про те, що не всі на Донбасі зустрічали «русский мир» з широкими обіймами. Експертам вдалося опитати людей, які стали заручниками окупації. Нові дані порівняли з цифрами 2016 року.

Тоді 18% опитаних назвали себе громадянами так званої «ДНР». В кінці 2017-го – вже тільки 13%
Юлія Каплан

«Тоді (у 2016 році – ред.) 18% опитаних назвали себе громадянами так званої «ДНР». В кінці 2017-го відбулися зміни: вже тільки 13% називають себе громадянам «ДНР». На сьогоднішній день 72% – це ті, які себе асоціюють виключно з територією. Вони знаходяться у певному вакуумі. В інформаційному вакуумі перш за все з боку України», – каже Юлія Каплан.

Юлія Каплан, експерт аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас»

Безперервна російська інформаційна агресія дає результат

Українських ЗМІ в захопленій частині Донбасу немає вже чотири роки. Увесь цей час з екранів підконтрольного бойовикам телебачення переконують: в угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» все добре, по іншу сторону лінії розмежування – все погано.

Роки телевізійної російсько-«ДНРівської» пропаганди зробили свою справу: сьогодні багато жителів Донецька довіряють телеканалам, що обслуговують інтереси бойовиків.

Рекордний прапор України на мітингу в Донецьку, квітень 2014 року:

«Агресивне, негативне інформаційне середовище дає свої плоди. Я можу сказати, що українська громадянська ідентичність на окупованих територіях розмивається, безумовно, коли люди відчувають, що вони живуть в іншому світі», – зауважує радник міністра інформаційної політики України Дмитро Ткаченко.

Українські патріоти продовжують боротьбу в окупації

Але антиукраїнські настрої на окупованій частині Донбасу далеко не у всіх. І ось доказ – зображення українського поета Василя Стуса з цитатами його віршів на вулицях Донецька.

Готель «Донбас Палас»

Є ті, хто відкрито готові висловлювати свою позицію, наприклад, як фанат футбольного клубу «Зоря» в Луганську.

Фанат футбольного клубу «Зоря» в окупованому Луганську

Або луганчанка Ганна Іванівна, яка в день народження Тараса Шевченка не побоялася вийти до його пам’ятника в центр Луганська і витримати нападки натовпу.

Я на своїй, Богом даній, землі!

«Я ходжу на кожне свято. Я нікого не боюся. Я не лізла в Кремль, ні до Путіна, ні до кого. Я на своїй, Богом даній, землі!» – пояснювала вона, із українським прапорцем в руках, агресивній юрбі.

І у всіх, хто виходить на поодинокі акції, малює графіті, піднімає прапори чи просто співає українські пісні – є імунітет проти повальної проросійської пропаганди.

Я думаю, що ці молоді люди усвідомлюють, вчаться розуміти, а навіщо їм потрібна ця свобода
Лариса Артюгіна

«Розуміння того, що таке свобода, напевно, найголовніше. Я думаю, що ці молоді люди усвідомлюють, вчаться розуміти, а навіщо їм потрібна ця свобода, що таке свобода, чи можуть вони без цього жити, чи готові вони померти заради свободи, і свободи України чи якихось чужих вигадок?», – так прокоментувала гуртування проукраїнської молоді в окупації керівник громадської організації «Новий Донбас» Лариса Артюгіна.

ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: