Кияни нарікають на збільшення напруги на столичних дорогах та у громадському транспорті. Нині ремонті роботи відбуваються у різних районах столиці, а з 14 травня перекрита частина Хрещатику. Радіо Свобода з’ясовувало, як Ліга чемпіонів вплине на транспорту ситуацію Києва, наскільки збільшиться через це навантаження на громадський транспорт та коли у столиці стане менше заторів.
За різними оцінками, середньостатистичний киянин витрачає на транспорт близько години часу щодня. Ця цифра залежить від погодних умов та перекриття вулиць через певні події: акції, демонстрації, проїзд кортежів, ремонтні роботи чи дорожньо-транспортні пригоди.
За даними комунального підприємства «Київпастранс», у період із січня по березень 2018 року в Києві сталося 589 затримок руху через ДТП, 195 через неправильно припарковані авто на шляху громадського транспорту та 234 із технічних причин та пошкодження контактної мережі.
Збільшилася напруга на дорогах і через проведення у Києві Ліги чемпіонів – до 30 травня перекритий рух для автомобілів вулицею Хрещатик на відтинку від вулиці Богдана Хмельницького до майдану Незалежності.
Як перекриття Хрещатику вплине на дорожню ситуацію у місті?
Транспортний експерт, автор альтернативного проекту трирівневої Шулявської розв'язки Віктор Петрук вважає, що напруга на київських дорогах дійсно посилилася.
Причина не лише в перекритті Хрещатику, а ще й у тому, що досі тривають ремонтні роботи на Набережному шосе.
27 квітня через капітальний ремонт цю вулицю, рух транспорту на ділянці від Поштової площі у напрямку станції метро «Дніпро» закрили. Рух транспорту на цій ділянці організували по зустрічному напрямку.
«Місто мало завершити ремонт Набережного шосе, відкрити всі шість смуг, і тоді перекриття Хрещатику не відчутно позначилося би на транспортній ситуації», – каже Петрук.
На його думку, через перекриття центру міста, кількість людей у громадському транспорті зросте.
Таку ж думку висловлює і транспортний експерт, представник німецької компанії A + S в Україні, Дмитро Беспалов.
Однак він вважає, що ситуація на автомобільних шляхах Києва через перекриття Хрещатику суттєво не зміниться.
«Хрещатик – важлива транспортна магістраль, вулицею проїжджає близько 50 тисяч транзитних автомобілів щодоби. Через перекриття Хрещатику на два тижні не відбудеться колапсу, але комфорт переміщення у громадському транспорті погіршиться, так само як і дещо довшою стане середня тривалість поїздки містом на власному автомобілі», – розповідає експерт.
В ефірі «Радіо Свобода» перший заступник голови КМДА Олексій Резніков повідомляв про обмеження руху під час Ліги чемпіонів: «26-го числа буде багато перекрито в центрі, тому прохання всім планувати свої маршрути, краще використовувати метро. Буде збільшено кількість автобусів громадського транспорту, «Київпастранс» виведе на маршрути для того, щоб зменшити напруження».
Чи стануть затори меншими у найближчий час?
Дмитро Беспалов каже, що влада Києва нині не досліджує ситуацію на дорогах столиці, тому дати однозначної оцінки заторам ніхто не може.
Раніше таку оцінку можна було отримати за допомогою сервісу Yandex-карти. Тому, на думку експерта, можна лише говорити про середню тривалість поїздки містом і цей час складає близько години.
«Google Maps не робить інтегральної оцінки транспортної ситуації у місті. Іншими словами, він не виставляє бали. А навіть якщо б і виставляв, це приватний комерційний сервіс: в нього закрита методологія, його можуть закрити чи просити грошей за користування. У міста має бути свій моніторинг», – вважає Беспалов.
Віктор Петрук переконаний, що напруга на київських дорогах почне спадати вже наприкінці травня, коли перестануть працювати навчальні заклади, а частина містян поїдуть у відпустки. Літній період також сприяє тому, аби люди більше ходили пішки чи користувалися велосипедами.
Щодо майбутнього транспортної інфраструктури Києва у Петрука прогнози невтішні, адже кількість транспортних засобів зростає, натомість система громадського транспорту потребує значного доопрацювання.
На думку експерта, ситуацію значно покращить добудова трьох об’єктів: продовження лінії швидкісного трамваю до центру, трамвай-електричка між Троєщиною і Борщагівкою та метробус із Троєщини на Севастопольську площу.
Чи перезавантажена станція метро «Вокзальна»?
Кияни частіше почалися скаржитися на перезавантаженість станції «Вокзальна». Мовляв, у ранкові години зайти у вагон неможливо протягом 15-20 хвилин.
У прес-службі Київського метрополітену стверджують, що навантаження на станції в останні дні не збільшилося і найближчим часом на підприємстві не планують ніяких змін у графіку роботи «Вокзальної».
На думку Дмитра Беспалова, середньодобова кількість пасажирів на станції може не збільшуватися, але, можливо, зростає кількість людей, які скористалися станцією у піковий період.
Розвантажити станцію, вважають експерти, може наземний транспорт.
Як розвантажити дороги у столиці?
Наземний транспорт, вважають експерти, до збільшення кількості пасажирів не готовий.
Нині кияни, які ухвалюють рішення відмовитися від поїздки автомобілем, обирають метрополітен. Таким чином збільшується його пасажиропотік.
«Але така тенденція – не правильна», – вважає Дмитро Беспалов.
На його думку, якщо пасажиропотік у метро росте, то наземний транспорт деградує, а має бути навпаки.
У грудні 2015 року Світовий банк профінансував Дослідження сталого розвитку міського транспорту в Києві, де передбачено перебудову міських маршрутів із розвитком автобусів, тролейбусів і трамваїв.
Але дослідження, що провели, досі не реалізовані.
Експерт зазначає, що розвиток наземного транспорту, згідно із дослідженням Світового банку, зменшить прибуток маршруток, що курсують містом зараз.
Крім того, каже Беспалов, на такі зміни негативно реагують самі жителі, які звикли до певних маршрутів.
За прогнозами експерта, кількість проведеного часу у транспорті для кожного киянина з часом зростатиме.
Це відбуватиметься через інтенсивну забудову столиці та збільшення автомобілів на єврономерах.
Ситуацію зможе полегшити добудова Подільського мосту, який розвантажить нинішній потік через Північний міст.
З іншого боку, кількість транспорту у столиці може збільшитися через автомобілі з двигунами внутрішнього згорання з Європи, де їх планують заборонити.