Навіщо Росія перетворює Крим на військову базу? Чи можна демілітаризувати півострів? Чому російська влада не довіряла своїм військовим у Криму під час захоплення півострова? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говоримо з екс-командувачем Військово-морських сил України, головою Асоціації ветеранів ВМС України Сергієм Гайдуком.
‒ Як ви думаєте, навіщо Росія перетворює Крим на військову базу?
‒ За цим питанням стоїть російська геополітика, державний підхід керівництва Росії ‒ і регіональний, і світовий. Росія шукає місце в нинішній розстановці сил на міжнародній арені. Особливістю є ставлення до Чорноморського флоту. Керівництво Росії бачить у ньому інструмент вирішення та захисту своїх національних інтересів на Чорному та Азовському морях. І навіть дивиться далі. Досвід і участь низки сил у сирійській операції в Середземному морі говорить про те, що для Росії актуальна й далека зона.
‒ Щоб обдурити міжнародне право, Росія перекидає флот до Новоросійська, її кораблі стартують звідти, а не з кримських портів. Так Росія намагається закріпитися на Босфорі?
Мінімальне завдання – показати Україні, Грузії та іншим країнам Чорноморського регіону, що Росія посилилася та має бойовий ракетно-авіаційний потенціал
‒ Я думаю, що Росія чітко розуміє, що Босфор і Дарданелли ‒ це юрисдикція турецької сторони. Правила та порядок перетину цієї зони диктуються конвенцією Монтре, що ратифікована й Росією серед інших. Тому якогось вольового сценарію або мілітаристського чаду тут не простежується. Розмова йде про інше. З 2014 року Чорноморський флот значно посилився. Росія отримала шість нових підводних човнів, озброєних крилатими ракетами. Частина з них була задіяна в сирійському конфлікті, їхні екіпажі отримали досвід використання ракет по берегових об'єктах. Росія поповнилася низкою фрегатів із крилатими ракетами, ракетних кораблів, бойових ракетних комплексів... Тобто сформоване достатнє ударне угруповання, щоб протистояти ‒ ви не повірите ‒ діям НАТО. Мінімальне завдання ‒ показати Україні, Грузії та іншим країнам Чорноморського регіону, що Росія посилилася й має бойовий ракетно-авіаційний потенціал. З іншого боку, Росія розуміє, що Чорноморський регіон ‒ це також країни НАТО, Туреччина та Болгарія. Це відповідь розвитку НАТО в цьому регіоні.
Сергій Гайдук
‒ У Криму створили цілу частину повітряно-десантних військ. Навіщо це потрібно?
‒ Ми маємо розуміти, що основною ударною силою анексії Криму були підрозділи спеціальних операцій і повітряно-десантних військ із континентальної Росії. Це підрозділи, що мали бойовий досвід в Афганістані, Чечні, Грузії. Чорноморському флоту відводилася допоміжна функція, тому що всі розуміли, що багато офіцерів асимільовані в українські сім'ї, українські установи, вони можуть бути загрозою.
‒ А зараз там навіщо підрозділ ВДВ?
‒ Перше ‒ це максимальний радіус охоплення при виконанні дій у Чорному морі. Друге ‒ мінімальне плече при проході в проливній зоні та виконанні завдань у Середземному морі. Ще в 1993-96 роках розгорілася запекла політична суперечка між Україною та Росією. Тоді Росія наполягала на тому, щоб Севастополь був головною базою Чорноморського флоту, а Україна говорила, що Севастополь має бути українським портом. У результаті прийшли до компромісу, що це буде спільне базування.
‒ Частина українських військових 2014 року перейшли на бік окупаційної влади. Що, якщо Росія буде використовувати їх, наприклад, у сирійській операції? Чи є різниця у військово-юридичному статусі?
Відповідальність за кримських військових лежить на російській стороні, Україна втратила вплив на цих людей
‒ Ті військовослужбовці, які ухвалили рішення продовжити службу в лавах Збройних сил країни-окупанта, отримали той юридичної статус, що дає Росії право використовувати їх у своїх операціях. Зокрема й у Сирії. Відповідальність за їхнє життя та смерть лежить на російській стороні. Де-юре Україна втратила вплив на цих людей.
‒ А використання українських кораблів?
‒ Можливість використання техніки в сирійському конфлікті фактично зведена до нуля. Але ми фіксували випадки, коли боєприпаси з кримських складів застосовувалися Росією в конфлікті на Донбасі. Є доказова база, зараз дається відповідна правова оцінка цим діям.
‒ Чи можна перетворити Крим на демілітаризовану зону?
‒ Припустимо, що Крим демілітаризований. Але хто тоді охоронятиме морський державний кордон навколо Криму? Хто виконуватиме в морській економічній зоні України? Хто займатиметься питаннями Керченської протоки, Азовським морем?
‒ Яким чином може відбуватися звільнення Криму? Що може змусити Росію піти?
‒ Вихід угруповання Росії з Криму можливий, але тільки за умови відповідного політичного рішення. Є тільки два варіанти: або мирний вихід, або збройне протистояння. Але я думаю, що прямий конфлікт малоймовірний.
У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
(Текст підготувала Катерина Коваленко)