Брюссель – У той час, як у Німеччині в очікуванні останніх дозволів, вже навіть розпочали закладати фундамент майбутнього газопроводу «Північний потік-2», у Брюсселі європейські аналітики та представники «Нафтогазу України» намагаються визначити вірогідність появи та ризики від цього, на переконання більшості, шкідливого російського проекту.
Надія на зупинку «Північного потоку-2» стає все меншою, зазначали європейські учасники проведеної у понеділок конференції «Північний потік-2»: ризики, довіра та як діяти далі».
Роланд Фройденштайн
Політичний директор брюссельського «Центру Мартенса» Роланд Фройденштайн разом із аналітиком із енергетичних питань Дімітаром Лілковим оприлюднили рекомендації для ЄС та Німеччини, де поміж іншим чітко зазначено: з огляду на те, що обсяги постачань природнього газу до Євросоюзу є достатніми, у новому газпромівському газогоні дном Балтійського моря немає потреби. З іншого боку, країни-члени співдружності повинні зважити всі політичні аспекти й загрози, які несе «Північний потік-2» та не допустити поглиблення розбіжностей навколо нього, які вже достатньо поділили столиці ЄС. З огляду на те, що, як свідчать реалії, Європейська комісія не має гідних важелів для зупинки цього проекту, Німеччина, яка є його головним лобістом, повинна «взяти до уваги те, що цей газогін «може підірвати зусилля Єврокомісії встановити інтегрований та безпечний енергетичний ринок… та може нанести шкоду як згуртованості Євросоюзу, так і Україні».
Експерти принагідно розвінчують сім міфів навколо «Північного потоку-2», які розповсюджує кремлівська кампанія дезінформації. Зокрема, що «Північний потік-2» не поглибить залежність Європи від Росії і що цей газопровід і українська ГТС можуть функціонувати одночасно. Чи інший аргумент, яким часто спекулює російська державна преса, про те, що об’єднана Європа потребує збільшення інфраструктурних спроможностей для поставок газу на континент, хоча насправді ЄС нині має надлишкову транзитну потужність обсягом у 55 мільярдів кубометрів газу на рік і не потребує її нарощування.
Української газотранспортної системи достатньо для подальшого надходження до ЄС газу із РосіїДіміатр Лілков
Дімітар Лілков додав «Української газотранспортної системи достатньо для подальшого надходження до ЄС газу із Росії. Ці шляхи, «Північний потік-1», газопровід «Ямал» – цих газогонів достатньо й для збільшення газопостачань. Ми переконані, що «Північний потік-2» не принесе додаткового газу на континент».
«Нафтогаз»: «індульгенцій» для «Північного потоку-2» не може бути
Неможливо, з одного боку, прокладати цей суперечливий газпромівський газогін, а з другого, як стверджує низка європейських прихильників російської ініціативи, зберегти транзитне постачання газу територією України. На цьому у Брюсселі наголосив голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.
Андрій Коболєв
«Чому я прийшов до Брюсселя і що я намагаюся донести до представників Єврокомісії, НАТО й Європарламенту? Ми не хочемо нікого вводити в оману тим, що ідея підписання з Україною малого, середнього чи великого газового контракту може бути використана, як «індульгенція» для «Північного потоку-2». На цьому і ми в Україні, і наші партнери наголошуємо дуже твердо», – зазначив Коболєв.
Натомість, замість «Північного потоку-2» Коболєв пропонує законний та реальний план дій: «Для забезпечення комфортних постачань газу до європейських споживачів слід створити міжнародний консорціум, який управлятиме роботою української ГТС. Другий елемент – третя європейська директива повинна поширюватися на всі офшорні газопроводи, а також на «Північний потік-2». Це означає, що якщо «Газпром» хоче запустити цей проект, то він має відповідати європейським правилам, тобто допустити до проекту інші компанії. Третій важливий елемент, якого не вистачає для розуміння, як поводитися із «Газпромом», – антимонопольне розслідування, розпочате ЄС ще 8 років тому, повинно нарешті бути здійсненим».
Надія вмирає останньою
Попри всі наведені аргументи, як з боку європейських аналітиків, так і представників України, переконання в тому, що «Північний потік-2» таки побачить світ, навіть при загальному усвідомленні, що це насамперед політичний, а не економічний проект, наразі превалює.
Роланд Фройденштайн, зокрема, каже, що доки у «Газпрому» немає необхідних дозволів з боку Данії, то саме на неї й покладають надію ті, хто сподівається на припинення процесу реалізації «Північного потоку-2».
«Це може бути зусиллям останнього шансу. З іншого боку, політична зміна підходу до цього проекту з боку канцлера Німеччини Анґели Меркель разом з іншими подіями останніх і наступних тижнів можуть вселити страх інвесторам, які беруть участь у його реалізації. Хоча надія на це є доволі низькою», – каже брюссельський аналітик, додаючи, що загалом будь-яка економічна взаємодія та будь-який бізнес-проект із режимом Володимира Путіна є дуже поганою ідеєю.
Будь-які комерційні проекти з Кремлем нині є поганими ініціативамиРоланд Фройденштайн
«Я впевнений, що будь-які комерційні проекти з Кремлем нині є поганими ініціативами, не лише тому, що ми не виявилися спроможними покращити ситуацію та підтримати верховенство права в Росії. Навпаки, це Росія спромоглася втягнути нас у корупцію шляхом цих бізнесових відносин», – зауважив Фройденштайн.
Згідно з планом «Газпрому» та його європейських партнерів, проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.