Брюссель – Зустрівшись останній раз у старій брюссельській штаб-квартирі НАТО, 29 країн-союзниць 27 квітня засвідчили на тлі «залякувань, дестабілізуючих дій кібератак та інших гібридних загроз Росії свою твердість і згуртованість. Водночас, аби не допустити виходу ситуації з-під контролю, Північноатлантичний альянс висловлює свою готовність до діалогу з Москвою, сподіваючись провести зустріч Рада НАТО-Росія ще до липневого саміту.
Учасники засідання голів дипломатичних відомств НАТО, на якому обговорювали виклики, які створила Росія на євроатлантичному просторі та в цілій Європі, не могли обійти увагою ситуацію в Україні. Державний секретар США Майк Помпео і міністри закордонних справ країн НАТО вкотре підтвердили, що відносини альянсу з Росією не повернуться до нормального стану доти, доки Москва не виконає своїх зобов’язань за Мінськими угодами і не поверне контроль над Кримом Україні.
Постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон повідомляє у своєму мікроблозі Твіттер: «На ранковому засіданні союзники дали зрозуміти, що НАТО буде продовжувати покладати відповідальність на російський уряд, доки в Україні Росія не змінить свою поведінку й не припинить насильство. Росія має використати свій вплив на сепаратистів, щоб забезпечити безпечний, необмежений доступ для спостерігачів ОБСЄ».
In this morning’s meeting, Allies made it clear that #NATO will continue to hold the Russian govt accountable until it changes its behavior & de-escalates violence in 🇺🇦. #Russia must use its influence over separatists to allow safe, unrestricted access for OSCE monitors. pic.twitter.com/5YnHmTkEzA
— Ambassador Hutchison (@USAmbNATO) 27 квітня 2018 р.
Тим часом генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ на зустрічі міністрів закордонних справ 29 країн-членів заявив, що альянс «бачить все більше залякування і спроб дестабілізації, в тому числі кібератаки», «зусиль із підриву демократичних інституцій», «дезінформації» і «пропаганди». Така заява пролунала відверто й без колишніх «дипломатичних зворотів».
Нагадав керівник НАТО і «використання хімічної зброї в англійському містечку Солсбері», де були отруєні на початку березня Сергій Скрипаль, колишній полковник російської розвідки, та його дочка.
«Ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і рішучість», – додає Столтенберґ, закликаючи союзників зміцнити стійкість альянсу й розробити інструменти «для боротьби проти цих гібридних загроз».
Він нагадує, що НАТО продовжує залишати канали для діалогу з Росією, підсумовуючи, що альянс і далі щодо Росії застосовуватиме політику стримування, однак і пошуки діалогу. І якщо досі не визначено, коли саме відбудеться наступне засідання Ради НАТО-Росія, дипломати сподіваються, що це станеться ще до саміту НАТО, запланованого на 11–12 липня.
За останні тижні союз НАТО, на тлі російської агресивної політики, засвідчив свою дієвість, згуртованість і міць – Столтенберґ
У відносинах із Росією настав цілком новий період, бо це не Холодна війна, але й не стратегічне партнерство, яке ми намагалися створити після Холодної війни, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, за результатами засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 29 країн-союзниць альянсу.
«Це дещо нове, й саме тому дуже важливе те, що ми поєднуємо, з одного боку, жорстку й міцну позицію, демонструючи нашу згуртованість, і водночас ми тримаємо наші канали відкритими для діалогу», – заявляє голова НАТО.
Немає підстав сумніватися, що хімічна атака в Солсбері пов’язана із Росією – Столтенберґ
Єнс Столтенберґ наголошує на тому, що навіть за останні кілька тижнів альянс продемонстрував швидке реагування на нові загрози з боку Росії.
«Ми швидко відреагували дуже чіткою заявою на інцидент у Солсбері, а також, внаслідок цього, всі держави-союзниці підтримали видворення російських офіційних осіб. Так само ми домовилися й опублікували дуже чітку заяву після використання хімічної зброї в Сирії», – пояснює Столтенберґ.
Голова НАТО переконаний, що цими діями на тлі агресивної політики Росії альянс засвідчує свою спроможність діяти й зберігати свою єдність, а також продовжувати розвивати свій потенціал для стримування та оборони.
Ставити під сумнів факти й аналізи Великої Британії про «російський слід» в атаці з використанням хімічної речовини військового призначення у Солсбері немає сенсу, заявляє Столтенберґ.
«У нас немає підстав сумніватися в доказах та оцінках, наданих Сполученим Королівством. Ми вітаємо також те, що в розслідуванні цього жахливого нападу Британія працює з Організацією із заборони хімічної зброї», – пояснює керівник Північноатлантичного альянсу.
До того ж, на причетність Росії до цього інциденту вказує й те, що вона відбулася на тлі широкого арсеналу підривної діяльності з боку цієї держави.
«Ця атака мала місце на тлі цілого набору підривної поведінки Росії, і це також стало причиною такої різкої реакції держав-союзниць, включно із видворенням російських посадовців із місії Росії при НАТО», – заявив Столтенберг, додаючи, що таким чином НАТО вже протягом 70 років стоїть на сторожі країн-союзниць.
«Але в той же час ми бачимо все більше спроб з боку Росії залякувати й дестабілізувати, включно із кібератаками, прагненням підірвати наші демократичні інституції дезінформацією та пропагандою. І навіть використанням хімічної зброї в Солсбері. Тому ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і рішучість, а також посилювати нашу стійкість, розробляти потужніші інструменти боротьби з цими гібридними загрозами», – наголосив генеральний секретар НАТО.
On #Russia, we must continue to show solidarity & resolve and further strengthen our resilience. We need to develop stronger tools to deal w hybrid threats. - #NATO SG @jensstoltenberg at #ForMin pic.twitter.com/ttNZVfuPCV
— Oana Lungescu (@NATOpress) 27 квітня 2018 р.
НАТО сподівається, що розбіжності між Києвом і Будапештом будуть якомога швидше залагоджені
З огляду на блокування Будапештом євроатлантичної інтеграції та взаємодії НАТО й України, альянс сподівається, що суперечності між Угорщиною та Україною, які блокують проведення засідання Комісії Україна-НАТО, будуть залагоджені обома сторонами якомога швидше.
Єнс Столтенберґ пояснює, що «Угорщина є цінною союзницею НАТО, яка вносить свою частку в колективну безпеку альянсу багатьма різними способами,… а Україна, яка є жертвою російської агресії, є для НАТО близьким партнером, для якого з натовського боку важливо надавати міцну політичну й практичну допомогу».
Голова альянсу наголошує, що з огляду на все це є «важливим для НАТО знайти шлях для того, аби висловлювати свою тривалу солідарність з Україною».
Голова НАТО під час обговорення політики «відкритих дверей» альянсу, маючи на увазі Росію, наголосив, що жодна з третіх сторін, не може втручатися чи блокувати прямування тієї чи іншої держави в бік членства в НАТО.
Your browser doesn’t support HTML5
«Двері НАТО залишаються відчиненими. Для того, аби держава приєдналася до НАТО треба, щоб ця держава подала такий запит, а 29 країн-союзниць дали на це згоду. Ніхто інший до цього процесу не може втручатися чи накладати своє вето», – наголосив Столтенберґ, додаючи, що цього разу на консультаціях було обговорення й можливості членства України в НАТО.
«Україна висловила своє бажання приєднатися до НАТО, тож міністри обговорили й цю тему. Наша політика «відчинених дверей» є історичним успіхом, бо вона принесла стабільність, мир та процвітання мільйонам громадян євроатлантичного регіону», – зауважив керівник Північноатлантичного союзу.
#Hungary continues to block #NATO from having ministerial-level meeting with #Ukraine. SG @jensstoltenberg says the alliance urges the two to work it out, saying #Ukraine has been a victim of #Russian aggression and should have support. pic.twitter.com/IeDLitwy9w
— Teri Schultz (@terischultz) 27 квітня 2018 р.