Промовистість різної поведінки Трампа на зустрічах з Макроном та Меркель

Президент США Дональд Трамп та президент Франції Емманюель Макрон

Президент США Дональд Трамп та президент Франції Емманюель Макрон

Коли французький президент Емманюель Макрон з дружиною перебували у Вашингтоні з помпезним державним візитом, політичні оглядачі у багатьох країнах пильно вишукували ознаки дружби керівника Франції та президента США Дональда Трампа.

Побачене не розчарувало спостерігачів. Як і під час візиту Трампа до Парижа у липні минулого року, ми стали свідками затягнутих потискань рук і тісних обіймів, які цього тижня були повторені у Білому домі.

В один з моментів президент США вирішив демонстративно прибрати смітинку з костюма Макрона перед тим, як вони усілися перед репортерами в Овальному кабінеті. Макрон відповів добродушною усмішкою.

«Наші взаємини дуже особливі. Я навіть заберу ось цей шматочок лупи. Ось є. Треба, щоб він виглядав ідеально. Він справді ідеальний», – зауважив Трамп.

Американський фахівець з «мови тіла і жестів» Крістофер Ульріх каже, що такі ситуації дуже промовисті.

«Це взаємини, які також позначені балансуванням сил, – каже Крістофер Ульріх. – Два чоловіки намагаються здобути домінантну позицію один над іншим. Це помітно також із 18-секундного потискання рук, яке ми побачили перед тим».

Дослідник політичної історії з Університету Джорджа Вашингтона Матт Даллек вказує, що Трамп і Макрон, можливо, й справді подобаються один одному, але кожен з керівників думає про власні інтереси.

«Для Трампа це зміцнення його позиції і додає відчуття, що він на світовій арені стоїть пліч-о-пліч з молодим, привабливим і порівняно новим лідером Франції», – каже дослідник.

Даллек наголошує, що дружба Трампа з Макроном ще більш особлива тому, що виглядає, що американський президент не має подібних близьких взаємин із жодним з інших керівників у світі.

«Я думаю, що це вибиває аргументи тих критиків, які стверджують, що він відкинув усіх американських союзників або що його зреклися; заперечує твердження, що він, мовляв, приязний лише з диктаторами», – підкреслює Даллек.

Меркель

Пауза без потискання рук у Білому домі, 17 березня 2017 року

​Тепер спостерігачі будуть пильно вдивлятися, чи проявляться ознаки приязні, коли у п'ятницю до Вашингтона на одноденну зустріч з Трампом приїде в канцлер Німеччини Анґела Меркель.

У багатьох викликала здивування прохолода між Трампом та Меркель під час її останнього візиту до США, коли канцлер і президент сиділи в Овальному кабінеті упродовж кількох неоковирних секунд, не подаючи один одному руки.

Крістофер Ульріх пригадує: «Пані Меркель повертається до нього і каже: Дональде, потиснемо руки? А він, здається, навіть не чує. У той момент він виглядав дуже зосереджено. Ми не знаємо, чи він хотів зробити це навмисно, але це назвали ігноруванням».

Макрон, Трамп та Меркель, 2017 рік

Даллек каже, що прохолода між Меркель і Трампом очевидно пояснюється їхніми різкими ідеологічними розбіжностями: «Вона уособлює такі ідеї, як терпимість до біженців, ідеї більшої відкритості кордонів, вільної торгівлі, Європейського союзу, важливості НАТО, трансатлантичного альянсу. Усі ці речі Меркель захищає, і вона стала їх уособленням».

Дослідник вказує, що це йде у розріз з принципами політики Трампа «Америка насамперед», які полягають в посиленні кордонів США, в різкому зменшенні кількості біженців і в запровадженні тарифів на товари з інших країн.

Фахівці нагадують, що Макрон і Трамп також мають значні ідеологічні розбіжності, як і Трамп з Меркель, але Макрон зміг розбудувати тісні взаємини, запросивши Трампа у липні минулого року до Франції з державним візитом на військовий парад.

Але, навіть попри особисту близькість, аналітики вказують, що зараз не зрозуміло, чи зможе Макрон, або з іншим підходом – Меркель, переконати Трампа змінити його думку у важливих для відносин США та Європейського союзу питаннях міжнародної торгівлі, змін клімату чи ядерної угоди з Іраном.