Український військовий пілот Микола Волкозуб ледве міг рухатись під вагою жилету зі свинцю, який мав захищати його від радіації під час підготовки до його першого перельоту над Чорнобильським реактором після найбільшої техногенної катастрофи в 1986 році, пише Reuters.
Волкозуба, українського військового пілота, направили в складі команди, щоб облетіти на гелікоптері MI-8 реактор, виміряти температуру і проаналізувати склад газу після аварії на Чорнобильській атомній станції.
Коли пілот згадує інцидент, у нього навіть тепер навертаються сльози на очі.
Волкозуб навіть тепер, у 86 років, все ще наглядає за командою пілотів, які проводять випробувальні польоти для концерну «Антонов».
26 квітня відзначають 32-і роковини аварії на ЧАЕС, яка сталась в на той час радянській Україні, яку спричинив збій під час тесту з безпеки на четвертому реакторі і який призвів до поширення радіоактивних хмар Європою.
Волкозуб назвав це «трагедією планетарного масштабу». Він також сказав, що погодився на місію, хоча знав про ризики для життя.
«З якихось причин, я гадав, що погано почуватимусь, якщо щось трапиться з кимось іншим, а мене там не буде. Тому я одразу прийняв рішення», – сказав Волкозуб Reuters під час розмови в ангарі «Антонова» – концерну, в якому він пропрацював 23 роки.
Волкозуб отримав нагороду «Герой України». Після трьох польотів, які загалом тривали 19 хвилин 40 секунд, Волкозуб отримав таку високу дозу радіації, що деякі дозиметри зашкалювали, коли вимірювали рівень радіації на ньому.
Після третього польоту, 10 травня 1986 року, Волкозуба відіслали до Москви на медичні обстеження. Він згадує, як медсестри, які боялись заразитись, штовхали до нього їжу довгою палицею, щоб уникати фізичного контакту з ним.