Конституція дає науковцям право на дослідження властивостей канабісу, але через відсутність прописаної процедури вони не можуть цього робити. Про це розповів в ефірі Радіо Свобода нейрофізіолог, провідний науковий співробітник Інституту фізіології імені Богомольця Національної академії наук України Дмитро Ісаєв. Він також був одним зі спікерів Міжнародної медичної канабіс-конференції, що пройшла у Харкові. За словами Ісаєва, канабіс викликає меншу психологічну залежність, ніж кава, а кількість українців, які потребують його за медичними показниками, обчислюється мільйонами.
Your browser doesn’t support HTML5
Коноплі в медицині: що про це думають в Україні | Ранкова Свобода. Частина 3
– Пане Ісаєв, Ви були учасником першої медичної канабіс- конференції. Що стало поштовхом до проведення і яких дійшли висновків?
– Поштовхом стала інформація, яка в нас є з різних досліджень та практик різних країн світу, яка показує, що препарати з конопель можуть допомогти в низці захворювань, таких як епілепсія, хронічний біль, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, також рак та багато інших. Але ці препарати не те що не можуть бути в Україні – навіть дослідження цих речовин заборонене.
Як ми можемо знати, чи це погана речовина, чи добра, якщо дослідження її заборонене?
У всьому світі піднімається хвиля медичного використання канабіноїдів і пацієнти в багатьох країнах світу вже отримують таку допомогу, а в Україні ми про це ще навіть не можемо й думати, бо це речовина, яка заборонена взагалі, для будь-якого використання, навіть для наукових досліджень. Як ми можемо знати, чи це погана речовина, чи добра, якщо дослідження її заборонене? Ми ніяк не можемо це зробити. Щоб переламати цю ситуацію, вирішили влаштувати таку просвітницьку конференцію, де запрошували лікарів і пацієнтів безкоштовно, щоб ознайомити з доповідям відомих лікарів та науковців із багатьох країн світу.
Конференція була не про рекреаційний канабіс, а про людей, яким це може допомогти. Це можуть бути до 50 тисяч дітей, які хворіють на епілепсію. Щодо інших хвороб, за нашими розрахунками, українських пацієнтів, які потребують канабісу, може бути до двох мільйонів.
У коноплях є близько 70 канабіноїдів. Усі вони заборонені законодавством, бо є аналогами, гомологами чи похідними ТГК. Тому закон чітко визначає, що будь-який обіг чи синтез цих речовин заборонений. Ми навіть не можемо їх взяти в руки. Ініціатива мера Глухова – це дуже добре, але є закон.
– Не медики впливають на законодавство. Як далі просувати цю ідею через Верховну Раду?
– Для дозволу медичного канабісу не потрібна згода Ради. Це медична штука, як Рада може казати, що використовувати лікарям, а що ні?
Конституція гарантує науковцям право на дослідження канабіноїдів, згідно з не розробленим порядком
Згідно з українською Конституцією, не може бути речовини чи речі, яка заборонена для досліджень. Але все треба робити згідно з порядком. А цього порядку нема. Тобто Конституція гарантує науковцям право на дослідження канабіноїдів, згідно з порядком, не розробленим уже десять років.
Ми маємо надію, що в цьому році було ухвалено порядок використання канабіноїдів у наукових дослідженнях. Після наукових досліджень ідуть клінічні, тобто на добровольцях, на людях. І після цього аналізу Міністерство охорони здоров'я може ухвалити постанову, що так, ці речовини можуть використовуватись у лікуванні. І Рада може декриміналізувати рекреаційний канабіс чи дозволити його, але вона не може регулювати медичний канабіс.
– Чи є наукові дані про те, що канабіс викликає залежність?
Є психологічна залежність, але вона менше, ніж від кави
– Канабіс, як і будь-яка речовина, як чай чи помідори, може викликати психологічну залежність. Як написано в інструкції до препарату «Драбінол», який є ТГК, залежність проходить протягом трьох-чотирьох днів. Не можна сказати, що взагалі немає – є психологічна залежність, але вона менша, ніж від кави. Фізіологічної немає.
– А ця версія, що всі наркозалежності починаються з марихуани – є якісь цифри, дані з цього приводу?
МВС, щоб студент не викурив косяк, готові пожертвувати здоров’ям тисяч людей
– Зараз поясню позицію нашого МВС: вони, щоб студент не викурив якийсь косяк, готові пожертвувати здоров’ям сотень, тисяч людей, які потребують цих ліків. Є дітки, в яких на добу 100-200 епілептичних нападів, вони не розмовляють до 12 років, відстають у розвитку. Є факти, що дитина може жити спокійно, якщо буде приймати не психоактивні канабіноїди, які не викликають ані ейфорії, нічого. І вони можуть бути ліками, але все одно заборонені. Непсихоактивні канабіноїди не можуть бути причиною звикання, до них немає навіть психологічного звикання.
– Алкоголь, нікотин і канабіноїди – в сенсі виникнення залежності, в першу чергу фізіологічної, впливу на організм – в якому порядку Ви б розташували ці речовини?
– Залежно від концентрації, мабуть, я б розташував так: куріння, алкоголь, потім канабіс. У канабісу немає летальної дози, вона невідома людям. Вважається, що це більше ніж 16 кілограмів. Тобто це неможливо, людина помре від диму.
Люди, які мають за медичними кондиціями нелегально купувати канабіс, вони мають його неякісний, це може бути суміш, нестандарт. Ми виступаємо за те, щоб держава взяла на себе ці дослідження, зробила стандарти й правила використання та дослідження. Це може бути досвід іноземних фахівців, власні надбання чи дослідження. Ми за те, щоб це були ліки, які контролюються державою, як і інші ліки.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі