Церковне питання завжди було важливим елементом передвиборної кампанії, а цього разу й поготів, зазначає «Дзеркало тижня». Петро Порошенко не виняток. По-перше, настав час підрихтувати імідж. По-друге, потрібен гол. На фронті без змін, а електорат вимагає перемог. І не просто якихось, а над Москвою. Досі, як пише видання, державні інтереси не надто втрапляли в резонанс із особистими інтересами президента. А тут нарешті сталося. Тижневик визнає, що Порошенко – щасливчик. Майже всі його попередники чимало працювали над тим, щоб сформувати в українців – незалежно від церковної належності й віросповідання – потребу в «своїй» єдиній помісній церкві. Хай і не занадто, та все ж просунулися. Порошенко, опинившись у потрібний час на потрібному місці, може стати тією людиною, котра зробить не те, що обіцяла, а те, що пообіцяли задовго до неї. Для українського виборця, не розбалуваного закритими гештальтами, це буде просто грандіозна подія, наголошує видання в публікації «Церква єдності й боротьби протилежностей».
Тижневик «Новое время» спільно з експертами описує чотири найбільш імовірні сценарії розвитку ситуації на нині окупованій частині Донбасу. Ні війни, ні миру; повернення мирним шляхом; повернення силою зброї; відмова від окупованих територій – саме так виглядають ключові варіанти життя Донбасу на найближчі роки. Найімовірнішій сценарій, на думку експертів, це консервація нинішньої ситуації до 2020 року. А відновлення регіону Києву обійдеться в суму, не меншу, ніж 20 мільярдів доларів США. Докладніше про майбутнє нині окупованих територій тижневик розповідає в матеріалі «Яким буде Донбас».
«Український тиждень» пише, як Україні та світу протидіяти агресії Росії. Видання зазначає, що необхідно переглянути всю систему договорів із Росією і припинити ті з них, які агресор використовує для підвищення своєї спроможності вести війну проти України. Це буде сигналом, що підтверджує рішучість України протидіяти агресорові. Тижневик також зазначає, що Київ повинен систематизувати всі факти, які свідчать про збройну агресію Кремля. Необхідно підрахувати всю завдану державі шкоду. Рахунок Росії має бути пред’явлений. Ситуація розвивається, і колись настане момент, що принаймні частково вона змушена буде його оплатити, переконує тижневик у статті «Правовий фронт: час дій».
«Український тиждень» аналізує, чому українські політичні сили розмножуються діленням і ворогують одна з одною. Видання пише, що від 2014 року в українській політиці кожен сам за себе. Якщо раніше країна була розділена переважно на два табори, які по черзі ставали владою чи опозицією, то тепер їх стало набагато більше. Опозиція розпалася відразу на кілька умовних гілок: стару опозицію, молодоопозиціонерів, націоналістів та проросійські сили, які часом воюють не так зі владою, як одна з одною. Причому ситуація ускладнюється тим, що кожна з названих груп також не монолітна й поділяється на безліч конкуруючих між собою команд, які можуть до виборів утворити союзи або, навпаки, воювати за місце під сонцем. Про наслідки йдеться в статті «Війна всіх проти всіх».
А в статті «Тихе місце» «Український тиждень» розповідає, чому в 2019 році охочих лишитись опозиціонерами буде більше, ніж претендентів на владу. Дописувач переконує, що опозиціонером краще бути все ж таки в парламенті, ніж поза ним. Хоч би якою стала нова конфігурація Верховної Ради, опозиційна ніша буде не менш комфортною, ніж прокрустове ложе правлячої коаліції.
А в публікації «Герої нового часу» «Новое время» пише про необхідність становлення в Україні малого і середнього класу. Видання нагадує, що польський ВВП на 54% створюється малим підприємництвом. Тоді як в Україні лише на 15%. Рівень ВВП Польщі уп'ятеро вищий від українського. А 25 років тому були практично однакові стартові можливості. Тижневик пише, що малий і середній бізнес може покінчити з популізмом у політиці, давши запит не на рибу-подачку, а на вудку-можливість. Українські підприємці за більш ніж 25 років пройшли виняткове загартування в боротьбі з державною бюрократією. Сьогодні ця неповоротка машина тріщить по швах, а підприємці перемагають, стверджує тижневик.
У статті «Бан в одні ворота» «Український тиждень» розповідає, чому українські користувачі дедалі частіше стають жертвами штрафних санкцій з боку Facebook. Видання пише, що люди, які намагаються порушувати гострі політичні питання в соцмережі, завжди будуть занадто незручними для керівництва Facebook, що орієнтоване на суспільство споживання.