Важливим елементом стримування Росії від агресії є добре підготовлена армія України – представник НАТО

Те, що нинішнє засідання Військового комітету НАТО відбулося в Україні –це сильний сигнал для українців і світу. На цьому наголосив на брифінгу на Яворівському полігоні (Львівська область) голова Військового комітету Петр Павел. 19 квітня у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки відбулося робоче засідання Військового комітету НАТО на рівні військових представників​. Близько 70 вищих офіцерів із країн НАТО, 40 із яких є членами Військового комітету, разом із українськими військовослужбовцями обговорювали ситуацію щодо безпеки в Україні та Європі, мова йшла про підтримку і допомогу Україні.

Засідання Військового комітету НАТО відбулося на Яворівському полігоні (відео)

Представники країн Північноатлантичного альянсу у форматі Україна-НАТО збирались у Києві у 2013 році. Але вперше робоче засідання відбулось в Україні у такому великому представницькому складі. Упродовж кількох годин військовослужбовці країн НАТО та України працювали за зачиненими дверима на Яворівському полігоні. Власне, тут найкраще можна побачити реальну допомогу держав Альянсу. Із 2015 року на тренувальній базі пройшли вишкіл за стандартами НАТО і під керівництвом натовських інструкторів три батальйони Нацгвардії і 10 батальйонів ЗСУ. Нині тренуються бійці вже 11-го за рахунком українського батальйону.

Голова Військового комітету НАТО Петр Павел на брифінгу наголосив, що НАТО й надалі підтримуватиме Україну в її відновленні територіальної цілісності і незалежності. Якщо минулого року в рамках співпраці Альянсу і України відбулися понад 200 різноманітних заходів, то на цей рік запланували 300.

«Маємо комплексний пакет допомоги Україні, 10 трастових фондів, які надають фінансову підтримку на шляху реформування і реалізації заходів задля ефективної співпраці між НАТО і Україною. Зокрема, йдеться про створення нового сержантського корпусу в Україні, питання логістики, забезпечення сателітної комунікації. Ми переконані, що Україна крокує правильним шляхом», – наголосив генерал Петр Павел.

На яку реальну підтримку може розраховувати Україна від НАТО в разі повномасштабного вторгнення Росії на територію України, про що заявляють керівники ЗСУ?

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода голова Військового комітету Петр Павел сказав: «Ті 200 заходів, які ми реалізували минулого року, – це приклад дієвої підтримки НАТО. Сьогодні інструктори і радники повсякдень працюють в Україні з українськими військовими. Очевидно, Україна не є членом НАТО, тому Альянс не може військовими засобами втручатись у ситуацію на Донбасі. Але якщо подивитись на дипломатичний, політичний, військовий рівень, то можна пересвідчитись, що ми робимо все можливе аби стримати агресію Росії. Наскільки реальне повномасштабне вторгнення? Ніщо не є неможливим, але це є маловірогідним. Ми спостерігаємо за ситуацією, збираємо розвідувальні і оперативні дані. Будь-яка повномасштабна агресія потребує певного часу на підготовку, якби вона мала місце, ми б про це знали».

При цьому Петр Павел зазначив: «Ми не намагаємось залякати Росію, лише стараємося втримати Росію від майбутньої можливої агресії. А важливим елементом такого стримування Росії від агресії є добре підготовлена, вишколена, ефективна українська армія, а також міцна співпраця і відносини між НАТО і ЗСУ».

Україна потребує підтримки НАТО

Керівництво Міністерства оборони і Генштабу Збройних сил України прогнозує, що загострення конфлікту на сході української держави цілком можливе з огляду на ситуацію в Сирії. І про це мовилось під час засідання Військового комітету.

Голова Військового комітету НАТО Петр Павел (ліворуч) та начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко (праворуч)

«Ми відпрацьовуємо варіант ескалації конфлікту. Ми говорили з нашими партнерам НАТО про пожвавлення співпраці. Зокрема, на тактичному рівні, у плані підготовки українських підрозділів, професійної підготовки за стандартами НАТО персоналу для штабів, реформування системи стратегічного управління, а також для України важлива допомога у створенні матеріальної бази, мова про автоматизовані управління військами. Одним із головних питань для ЗСУ є підготовка сержантського складу і ми обговорили, як підвищити рівень навчання сержантів. Уже у цьому році розпочнемо академічні курси», – каже начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко.

Позиція Військового комітету НАТО є важливою для України. Адже від рекомендацій цього військового органу залежить вирішення військових питань.

«Те, що засідання Військового комітету НАТО відбулося на навчальній військовій базі в Україні – це сильний сигнал нашої солідарності, як для аудиторії в Україні, так і за кордоном. А ще добра новина у тім, що ми маємо міцний фундамент, на якому продовжуємо свою співпрацю, а вона вже запланована, структурована, підтримана і забезпечена, тому й рухаємось цим шляхом», – наголосив голова Військового комітету Петр Павел.

Хоча представники НАТО розуміють, що Україна перебуває у стані воєнного конфлікту і водночас реформує українське військо, що це дуже складне завдання для держави, але передусім Альянс звертає увагу на те, як Україна проводить реформи. Власне темою діалогу під час засідання було й те, чи вдасться Україні реформувати військо за стандартами НАТО до 2020 року, які проблеми слід вирішити.

Петр Павел, голова Військового комітету НАТО

«Регулювання конфлікту на сході України і одночасно проведення широкомасштабної, глибокої реформи ЗСУ – це надзвичайно складне завдання. Враховуючи це, ми вважаємо той прогрес, який досягла українська армія, є дійсно визначним. Це не означає, що немає слабких місць чи проблемних питань, але ми їх вивчаємо, визначили і працюємо над їхнім розв’язанням і Збройні сили України мають міцну основу, щоб врегулювати ці питання до 2020 року», – зауважив Петр Павел.

Однак не всі країни-члени Альянсу підтримують прагнення України отримати план дій щодо членства в НАТО. Угорщина блокує євроатлантичні перспективи України і ультимативно вимагає від Києва змінити закон про освіту, ухваленого у вересні 2017 року, зокрема йдеться про мовну статтю. Ба більше того, з Будапешта лунають заяви про те, що Угорщина заблокує участь президента Петра Порошенка у саміті НАТО, що відбудеться влітку цього року в Брюсселі. Невдовзі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО і на сьогодні актуальним залишається питання, як країни-союзниці, які намагаються наблизити Україну до Альянсу, діють в умовах блокування цього зближення Угорщиною. Чи можливий варіант ухвалення українсько-натовських рішень без Угорщини? Про це Радіо Свобода запитало в голови Військового комітету Петра Павела.

«НАТО є організацією, яка базується на ухваленні рішень на засадах консенсусу. У принципі ми не ухвалюємо рішення в обхід одного чи більше союзників Північноатлантичного альянсу. Також НАТО має неабияку репутацію досягати консенсусу. Ми працюємо з Угорщиною для вирішення питання щодо України і, я впевнений, рішення буде знайдене. Але, головним чином, ми підтримуватимемо те рішення, яке випрацюють спільно Україна і Угорщина», – каже Петр Павел.

Учасники засідання Військового комітету домовились наступного року знову провести виїзне засідання в Україні.