Хоча де-юре передвиборна кампанія почнеться лише після того, як Верховна Рада ухвалить постанову про призначення дати виборів, засилля в українських містах білбордів із популістськими обіцянками «змінити країну на краще» свідчить, що багато політиків вже вступили в гру. Про особливість нинішньої передвиборчої кампанії і її лідерів розповідає тижневик «Фокус» у статті «Дежа Ю».
На тлі розгубленості інших кандидатів Юлія Тимошенко мобілізує ресурси для президентської кампанії. Як стверджує «Український тиждень», сьогодні в штабах Тимошенко вже оголошена «бойова тривога». «Батьківщина» активно працює на місцях і докладає максимальних зусиль, щоб нарешті зробити свого лідера президентом. Сама Тимошенко тактики не змінює. З її вуст на всіх ефірах звучать ті самі фрази про непомірно високі тарифи, злочинну владу, зубожіння та геноцид. Цільова аудиторія Тимошенко – громадяни передпенсійного та пенсійного віку з невисоким рівнем доходу. До них Тимошенко звертається не через соцмережі, а через телевізор, тому обрана нею лінія поведінки дає свої плоди. Про це йдеться в статті «Вона працює».
На кого роблять ставку на президентських виборах найбагатші українці з потужними медіаресурсами, розповідає тижневик «Новое время». Підтримка олігархів на виборах може проявлятися в найрізноманітніших формах. У цьому процесі визначальним є чорний кеш, адже фінансування кампаній йде непрозоро, а виборчі фонди необхідно наповнювати, наголошує видання. Йдеться про п'ятірку олігархів – Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Дмитра Фірташа і Петра Порошенка – людей, які в сукупності володіють майже 10% ВВП всієї країни. У виборчі перегони вже включаються найбільш рейтингові телеканали. Тобто олігархи почали робити те, чим вони займаються регулярно, – рухати фігури на глобальній політичній дошці, підносячи вгору тих, хто погодився співпрацювати, і знищуючи опонентів. Конкретні прізвища тижневик називає в статті «Кого підтримають олігархи».
«Дзеркало тижня» аналізує діяльність і вплив, переважно негативний, регіональних партій на ситуацію в країні. Видання наголошує, що питання функціонування регіональних партій із серії тих, на які і держава, і суспільство впродовж тривалого часу дивилися крізь пальці, надалі існувати не може. Така ситуація була сприятливою для політичних утворень на кшталт Партії регіонів, які, діючи на межі закону і беззаконня, на власний розсуд коригували життя в регіонах. Нині під тиском як зовнішніх, так і внутрішніх викликів ігнорувати потенціал регіональних партій неприпустимо. Тож регіональна політична сила –один із важелів демократизації країни чи банальний інструмент боротьби за владу? Чи сусідський «троянський кінь», який заохочує ідеологію та стратегію регіоналізму для досягнення своїх власних цілей? Про це йдеться в статті «Регіональні політичні партії в Україні: зародження феномена».
«Український тиждень» наголошує, що масовий та великий спорт в Україні існує фактично в паралельних реальностях, замість того, щоб доповнювати один одного. Тим часом, як свідчить соцопитування, кожна четверта молода людина за останні 12 місяців жодного разу не займалася спортом або руховою активністю у вільний час. Про те, як українців заохотити до масового спорту, тижневик розповідає в публікації «Вправи і результат».