Відтягувати нема куди – за рік вибори – Клочок про заяву Порошенка щодо договору з Росією

Гості програми «Ваша Свобода»: політичні експерти Олеся Яхно і Валерій Клочок.

Президент України Петро Порошенко дав привід згадати, що ще існує СНД, так звана Співдружність незалежних держав. Україна не підписала статут СНД, не є членом цієї організації, але досі є державою-засновницею. Петро Порошенко наголосив, що настав час «для переосмислення юридичних засад наших відносин з Москвою». Україна має офіційно припинити участь у статутних органах СНД, а також скасувати низку положень Договору про дружбу, співробітництво й партнерство між Україною та Росією. Повністю не розриває догорів, тому що в цьому документі Росія офіційно визнає кордон України. Тобто, це прямий доказ порушення очолюваної Володимиром Путіним держави нею ж підписаної раніше угоди. Це доказ для міжнародних судів.

Ваша Свобода

Олександр Лащенко: Пане Клочок, як Ви вважаєте, варто Україні, як і Грузії, взагалі порвати з СНД?

Валерій Клочок: Питання активізувалося доволі серйозно стосовно складання повноважень, виходу зі статутних органів СНД ще 2014-го – з початком військової агресії. Відповідні постанови і законопроекти зареєстровані давно у Верховній Раді, але не розглядалися до цього часу. Питання в тому, чому чотири роки поспіль це питання порушує президент?

(Повна версія програма)

Затримка за тими, хто є відповідальним за включенням питань до порядку денного (парламенту – ред.), хто визначає пріоритетність розгляду заяв, звернень, питань, законопроектів, постанов. Визначає погоджувальна рада. Залежно від того, які рішення ухвалює спікер, вони з’являються чи не з’являються у порядку денному.

Розірвати договір просто так не можемо. Сам договір зареєстрований в ООН і відповідає вимогам ООН. Передувало б його розірванню – це оголошення війни.

У Віденській конвенції 1969 року, відповідно до якої складений договір, є дві статті – ст. 73 і ст. 75, де згадується питання початку військових дій або країни-агресора, якою сьогодні однозначно є Росія. Щодо термінів – чотири роки тому не оголошували війну Росії. І на підставі лише цього не можна сьогодні розірвати цей договір...

Відтягувати вже немає куди – за рік президентські вибори. Певні кроки зі сторони Порошенка щодо припинення російської агресії мають бути, на яких він фактично будуватиме виборчу кампанію.

– Пані Яхно, як Ви вважаєте, це зараз на часі, це серйозна проблема? Адже в України є і дипломатичні відносини з Росією.

Олеся Яхно: Війна і агресія Російської Федерації мають різні виміри. Це не лише вимір військовий, від якого Росія відхрещується. А й економічний, і політичний, й інформаційний. Якщо ми від чогось відмовляємося, треба шукати альтернативу...

Ми або обриваємо повністю по всій лінії контакти, переходимо у військову логіку, а інша крайність – це коли піддаємося на варіант «мир за будь-яку ціну», що де-факто означало б капітуляцію. Україна уникла цих двох варіантів, будучи дуже слабкою. Зараз може сміливіше не лише захищатися, а й ініціювати певні рішення. На сьогодні політика більш проактивна.

Щодо Конвенції з недопущення расової дискримінації, яка стосується Криму, і Конвенції щодо заборони підтримки тероризму – по Донбасу, то влітку вже повинна слухатися справа у Міжнародному суді ООН саме по суті, бо рік тому були лише попередні кроки.

Це конвенції, які підписала Росія і де можна вимагати відповідальності. Україна повинна надати всі докази. Як я розумію, там буде і апелювання до певної юридичної бази, яка існувала, яка існує, яку Росія порушила, в тому числі і стосовно цього Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Росією.

Україна не є членом СНД, а спостерігачем. Ми ж не хочемо вибудувати залізну завісу з усіма країнами, а хочемо, щоб країни СНД підтримували Україну. Вони підтримували Україну. З одного боку, так, вони не засудили агресії, але й не визнали анексії Криму. Є Митний союз, але ніхто не запровадив мита. Країни СНД займають серединну лінію. Важливо, щоб МЗС перейшло на двосторонні договори. Бо є ж безвізовий режим з усіма країнами, є договір про визнання дипломів. Якщо розриваємо, автоматично ж зупиняємо не лише з Росією.

Валерій Клочок

​Валерій Клочок: Якщо говорити про відносини з Росією і торговий оборот з нею, то ті ж статистичні органи України говорять, що товарооборот у 2017 році в порівнянні з 2016-м зріс на 30%! Загальний обсяг двостороннього товарообороту з Російською Федерацією становив понад 15 мільярдів доларів! З країнами ЄС (для порівняння) маємо торгових відносин на 30 мільярдів. Сьогодні говоримо, що припиняємо співпрацю з Росією у військових питаннях, закупівлі військової зброї і продажу зброї, техніки! Сприймати заяву президента, як погану, не можна. Це нормальна практика. Це треба зробити. Але це треба було робити ще чотири роки тому!

Стосовно розірвання договору в окремих його частинах – це нормальна практика. У ст. 2 договору зазначається: непорушність кордонів. У нас до сьогодні є проблематичним питання демаркації кордону з Російською Федерацією. 20 років Україна вела переговори з Росією про делімітацію кордонів. Лише в 2003-му підписали договір. І тільки в 2014-му в Чернігівській та Сумській областях зробили це на землі, зробили демаркацію кордону – поставили прикордонні стовпи і почали облаштовувати. Згадаймо ще одну історію з демаркації кордону – з проектом «Стіна». Там були вкрадені шалені гроші.

– Пані Яхно, а як Ви вважаєте? Чотири роки минуло від початку війни!

Олеся Яхно

​Олеся Яхно: Війна на Донбасі – це мінус 15% втрати ВВП, близько 19 ключових підприємств, які були вивезені в Росію. Анексія Криму – це мінус 3,6% ВВП, втрата близько 80% наших енергетичних покладів, які там були.

Коли кажемо, чому хтось зі влади не здійснив якихось різких кроків – це спрощення ситуації.