Гендерна рівність потрібна не лише жінкам, але і чоловікам – експерти

Кабінет міністрів України затвердив державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року. Метою цієї програми, згідно з документом, є реалізація комплексних заходів на загальнодержавному та місцевому рівнях щодо посилення національного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах та впровадження європейських стандартів рівності. Втім, зауважує експерт з гендерних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Світлана Радченко, більшість положень цієї програми мають суто декларативний характер. А провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Анна Герасименко звертає увагу на те, що в Україні дуже низьке розуміння гендерних проблем.

Гендерна рівність. Що запланували в уряді? | Ранкова Свобода. Частина 3

Ухвалення державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків – це позитивний момент, зазначає експерт з гендерних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Світлана Радченко. Втім, вона зауважує, що ця програма не містить конкретних кроків з впровадження гендерної рівності.

«Взагалі ця програма має на меті розширити доступ чоловіків і жінок до всіх сфер, послуг і товарів і закріпити в нормативно-правових актах гендерний компонент. Проте, ці всі фрази, на мою думку, є загальними, і більшість положень є декларативними, не підкріплені конкретними заходами. Так, наприклад, вони планують зменшити розрив рівня оплати праці жінок і чоловік, проте конкретного механізму не передбачає. Тобто, там є загальні фрази, наприклад, змінити законодавство, впровадити гендерний компонент, проте яким чином не зазначено», – зазначає Радченко.

Експерт також помітила невідповідність в кількості запланованих заходів та фінансуванні.

Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Анна Герасименко бачить позитивні моменти в тому, що ця програма передбачає просвітницьку роботу з населенням. Таким чином, на її думку, і має відбуватися трансформація суспільних стереотипів, які визначають засади гендерної нерівності.

«Необхідно розуміти, що державна програма – це не якесь магічне дійство, реалізація якого дозволить одразу вирішити всі проблеми. Це рамковий підхід, який визначає пріоритети державної політики, визнає відповідальність держави за вирішення певних проблем і пропонує шляхи рішення», – пояснює Герасименко.

Окрім того, вона бачить позитив в тому, що ця програма передбачає залучення до співпраці міжнародних організацій.

Громадяни не завжди правильно трактують поняття гендерної рівності – Герасименко

Анна Герасименко звертає увагу на те, що в Україні дуже низька ідентифікація гендерних проблем. «Коли мова заходить про гендерну рівність, громадяни не завжди вірно трактують це поняття. Зазвичай, вони обмежуються формальним визначенням рівності - це рівність прав. А вже наскільки ці права можуть реалізовуватися в житті – це громадян не дуже цікавить», – відмічає Герасименко.

Вона зауважує, що сьогодні є проблема розриву в оплаті праці для чоловіків і жінок.

«Існування цього розриву пов'язане з тим, що жінки працюють в тих галузях, які вважаються менш престижними і характеризуються нижчою оплатою праці. Тобто, в бюджетній сфері діяльності переважають жінки. В той час, як у промисловості набагато більше чоловіків», – зазначає Герасименко.

Існує і інший аспект цієї проблеми, каже експерт: керівні посади як правило обіймають чоловіки.

«Механізму, який би дозволив одноментно вирішити цю проблему не існує. Необхідно працювати з жінками, залучаючи їх і до керівних посад, створюючи для них більш сприятливі можливості для професійного просування, розбудови власної кар'єри», – заявляє експерт.

Як приклад, Герасименко наводить, залучення до роботи жінок з дітьми. Адже, зазначає вона, саме діти частіше за все «заважають» професійному просуванню жінок.

Розподіл соціальних ролей призводить до кризи маскулінності – Герасименко

Президент ГО «Жіноча професійна ліга» Олена Лазоренко зазначає, що професійний ріст багато в чому залежить і від самих жінок. Якщо вони мають впевненість в своїх силах, переконана вона, то їм вдасться досягнути успіху.

«Важливу роль має грати також долучення до всіляких мереж. Я закликаю жінок з активною позицією, які бачать себе в побудові професійної кар'єри, долучатися до різного гатунку жіночих організацій, міжнародних платформ. які націлені на те, щоб підтримувати, надавати можливість і інформацію, додаткове навчання, щоб реалізовувати і досягати тих цілей, які ставить перед собою жінка», – каже Лазоренко.

Розподіл соціальних ролей має негативний вплив не тільки на жінок, але й на чоловіків.

«Роль жінки асоціюється більше з піклуванням про домогосподарство, дітей, родину, а на чоловіка в більшій мірі покладаються зобов'язання годувальника родини. Від нього очікується, що він робитиме провідний внесок в матеріальний добробут родини, більше працювати, обов'язково виходити на ринок праці. Це призводить до психологічного тиску на чоловіків. Тому сьогодні дуже багато говорять про кризу маскулінності, коли надмірні вимоги з боку суспільства мають негативні наслідки для емоційного стану чоловіків», – повідомляє Герасименко.

Тому, наголошує експерт, не тільки жінки мають долучатися до програм з просування гендерної рівності, а й чоловіки. Їхня роль також дуже важлива у пропаганді відмови від дискримінації, переконана Герасименко.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі