На відміну від Обами Трамп схильний діяти рішуче щодо Росії – Саттер

Гості програми «Ваша Свобода»: Девід Саттер, журналіст, публіцист, письменник; Олександр Потєхін, експерт-американіст; Леонід Радзиховський, російський політичний експерт.

«Російський режим, чиї руки в крові сирійських дітей, не здатний до сорому», – заявила посол США в ООН Ніккі Гейлі на екстреному засіданні Радбезу, присвяченому імовірній атаці хімічною зброєю в місті Думі в Сирії. Зі свого боку, посол Росії в ООН Василь Небензя назвав новину про хімічну атаку «фейком», щоб відвернути увагу від «справи Скрипалів». Сирійська опозиція заявила, що на місто Дума 7 квітня з гелікоптера скинули бомби з токсичним газом. За цими даними, загинули до 70 осіб. Напередодні президент США Дональд Трамп пообіцяв ухвалити «важливі рішення» через імовірну хімічну атаку в Сирії впродовж двох діб. Одна доба фактично вже спливла. Трамп сказав, що президент Росії Володимир Путін «може» нести відповідальність за «мерзенний напад на невинних» сирійців. Такі події розгортаються на тлі накладення Сполученими Штатами чергового пакету санкцій проти Росії не лише за Сирію, а й за Крим та агресію на сході України. Напередодні виникла паніка на біржах, і російські олігархи втратили 16 мільярдів доларів, а рубль впав у ціні. ​

Ваша Свобода | Україна і все жорсткіші санкції США проти Росії

Олександр Лащенко: Пане Потєхін, можете дати прогноз, спливуть 48 годин, які дав сам глава Білого дому, і що може бути? Буде реакція відповідна, можливо, навіть і військова? Є вже дані, що американський есмінець за 100 кілометрів нібито від берегів Сирії перебуває з «томагавками» на борту.

​(Повна версія програми)

​Олександр Потєхін: Момент цікавий і гострий, але я не перебільшував би можливу реакцію. Словесна буде різкою, можливі демонстративні акції. Згадаємо, зовсім ще недавно Трамп казав, що американці взагалі йдуть із Сирії. Так коли він говорив правду – тоді, зараз? Є фактом, що міжнародних спостерігачів до жертв хімічної атаки не допустили росіяни, Асад. Росіяни кажуть, що вони за, а Асад проти. І навпаки.

Я теж хотів би побачити переконливу реакцію, але (дай Боже мені помилитися) реакції справжньої, з усієї сили не буде. А який був «удар» по російській армії в Сирії, то теж добре пам’ятаємо – з попередженням, що виведіть свої літаки, бо бомбитимемо авіабазу, пов’язану з хімічною зброєю.

Олександр Потєхін

У Трампа дуже добре виходить критикувати Обаму за бездіяльність, за розрив між словом і ділом. На жаль, поки що не бачу великих успіхів у персональній дипломатії президента Трампа, не бачу мінімальної стратегії. Дипломатія Трампа з далеких часів, коли треба було лякати свого противника невідомістю.

Мені подобаються ці люди (Помпео і Болтон – ред.) з точки зору України. Біда в тому, що Трамп дуже схильний ухвалювати самостійні рішення без порад і навіть всупереч порадам своїх провідних радників у цій царині.

Що ж до санкцій – це неприємно для російських олігархів, але не смертельно. Це не те, що може змінити їх сприйняття світу. У кишені в Путіна – це єдине місце, де вони можуть перебувати. Миротворча операція на Донбасі – єдиний козир, який у нього (Путіна – ред.) є. Така операція дуже і дуже небезпечна для України.

– Пане Саттер, яка Ваша оцінка, цей дедлайн у 48 годин, які дав президент США, що буде реакція на можливу хімічну атаку в Сирії, дійсно щось буде з боку США чи ні?

Девід Саттер

​Девід Саттер: Безумовно, що буде. Він не хоче повторювати досвід Обами, де були просто голослівні погрози. Ми бачимо, що накопичення зловживань і злочинів Росією штовхає світову спільноту до рішучіших дій. І складно уявити, що Трамп тут буде винятком. Незважаючи на те, що він пом’якшив риторику й продовжує це робити, але коли йдеться про вчинки, бачимо, що схильний діяти більш-менш рішуче.

Сутність Америки – передбачати, що всі розбіжності можуть бути вирішені за допомогою переговорів. Американське суспільство цього очікує. Тому вони (Путін і Трамп – ред.) можуть мати такі переговори, але, зрештою, позитивний результат є малоймовірним, маючи на увазі поточну ситуацію.

Перш за все санкції проти Росії мають символічне значення. Захід фактично сприяв крадіжкам у Росії та Україні. Ми зробили все, що могли, щоб дати хороші поради, як уникати від сплати податків, як приховувати крадене, як інвестувати, щоб відмивати гроші. Але вперше починаємо показувати, що Захід може також вимагати якоїсь відповідальності від тих, хто краде у своїх власних країнах.

Помпео, Болтон висловлюють досить реалістичні ідеї щодо Росії, щодо світових проблем. Вони мають досвід поведінки з агресивною Росією й іншими диктатурами. Передбачаю, політика щодо Росії буде жорсткішою, тому що Трамп отримуватиме реалістичніші поради.

– Пане Радзиховський, на Вашу думку, останні дії Заходу стосовно Росії, новий пакет санкцій – це сильно вдарить по Росії, чи, навпаки, оточення Путіна консолідується, гроші з тієї ж Британії повернуться в Росію, тобто Путін тільки виграє від цього?

​Леонід Радзиховський: Відбуваються зустрічні процеси. З одного боку, це вкрай неприємно для російських крупних бізнесменів. До речі, слово «олігархи» заплутує ситуацію – ніяких олігархів у Росії немає, як про це правильно сказав Пєсков. Жодного політичного впливу і жодної можливості якось впливати на Путіна у цих людей немає ні поодинці, ні колективно. Тим більше, колективно вони ні про що не можуть домовитися. Вміють тільки кланятися колективно.

Леонід Радзиховський

З іншого боку, для Путіна... нічого жахливого – так, і гроші повернуться, і зайвий аргумент для телевізійної усієї реальності, для всіх телевізійних галюцинацій, у яких країна живе. Що дійсно Путіну було б украй неприємно,– якби реально виробництва почали згортати, зростало б безробіття, соціальне незадоволення. Але не факт, що американські санкції бодай якось до цього призведуть.

У Путіна немає жодного резону реально щось роздувати в Україні. З зими 2014 - 2015-го, коли були серйозні військові операції, ніяких воєнних операцій Росія не проводила на Донбасі. Територія «ДНР» не збільшилася на жоден кілометр. Розмови про воєнну чи ще якусь різку відповідь Путіна – це піар чистої води. Путіну не потрібна абсолютно ця «ДНР». У нього одна-єдина проблема – проблема з його іміджем «крутого мачо», «переможця, який «піднявся з колін». Якби можна було злити «ДНР», зберігши гордий вигляд, осанку і випнуті груди, то це було б зроблено миттєво. Свій імідж він ні за яких умов не віддасть.

Як і багато інших «валентинок» Путіна, ця залишилася без відповіді. Він пафосно вигукував: почуйте нас, почуйте нас, почуйте нас! Минув місяць – ніхто його «не чує», абсолютно жодної реакції на його мультиплікаційну творчість, на жодному кінофестивалі ці мультики не розглядаються, призів за це не дають. Нікого він не здивував, не злякав, ні на кого враження не справив. А для внутрішньої аудиторії це було 5 хвилин дуже невеликого, але задоволення. Дуже невеликого.