Судовий позов до Авакова і Аброськіна. Знищення ознак національної ідентичності

(Рубрика «Точка зору»)

В Окружному адміністративному суді міста Києва у провадженні перебувають дві тотожні справи за моїми позовами до представників правоохоронних органів – керівника МВС України Арсена Авакова та першого заступника голови Національної поліції України – начальника кримінальної поліції В’ячеслава Аброськіна про порушення статті 10 Конституції України – невикористання української мови як державної при здійсненні повноважень органу державної влади.

Сергій Мельничук – правозахисник із Луганська, лауреат премії Олекси Гірника, автор книжки «Моя боротьба за мову», позивач до керівника МВС та заступника голови Нацполіції

​В обох справах відповідачі, маніпулюючи нормами закону України «Про засади державної мовної політики», який був чинним на час вчинення дій, які стали предметом цих судових проваджень, намагаються переконати суд у нікчемності рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року, яким вирішено, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади.

І це при тому, що: «рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим».

Порушення конституційного ладу

Конституційний суд України у своєму рішенні від 14 грудня 1999 року встановив: «Положення про українську мову як державну міститься у розділі I «Загальні засади» Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття «конституційний лад».

У результаті порушення конституційного ладу – застосування української мови як державної – відбулися наступні правопорушення:

1) порушене конституційне право громадян на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, передбачене ч. 2 ст. 10 Конституції України;

2) створені привілеї за мовною ознакою для однієї із національних меншин України, яких, відповідно до Всеукраїнського перепису населення України від 2001 року, на території України проживає більше ніж 130 національностей. Що призводить до розпалення міжнаціональної ворожнечі та міжнаціональних конфліктів за мовною ознакою і створює реальну загрозу територіальній цілісності України та її недоторканості. Подібні зловживання посадовими повноваженнями окремими представниками органів державної влади та їх об’єднання у стійкі ієрархічні структури, діяльність яких спрямована на створення привілеїв для російської національної меншини, стали однією із основних причин анексії Криму та окупації окремих районів Донецької і Луганської областей.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

Дискримінація та розпалювання міжнаціональної ворожнечі

Свої заперечення позову відповідачі склали як заперечення позову про порушення доступу до публічної інформації. Мій позов спрямований на захист конституційного права на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а не захист права на доступ до публічної інформації. Я оскаржую порушення порядку надання інформації з перших джерел, а не її подальшу ретрансляцію.

Порушення цього конституційного права громадян обмежує не лише їхній доступ до публічної інформації, а породжує й інші правопорушення: це, як уже згадувалося, дискримінація та створення привілеїв за мовною ознакою; приниження національної та громадянської честі і гідності; знищення основних ознак національної ідентичності титульної нації України, однією із яких є українська мова; розпалювання міжнаціональної ворожнечі та міжнаціональних конфліктів за мовною ознакою, що створює загрозу територіальній цілісності України та її недоторканості...

Принизливо й образливо просити перекладати мову діяльності органів державної влади на державну – українську мову

Додані міністром МВС України до заперечення позову, як зразок вербальної комунікації між громадянами і МВС, 12 інформаційних запитів громадського діяча Святослава Літинського до МВС про надання йому автентичного перекладу мови діяльності працівників МВС, які при здійсненні своїх повноважень не використовували українську мову, та відповіді на ці запити, – вважаю, м’яко кажучи, недоречними.

В українській історії безліч українців поклали своє життя та спалили свої душі, відстоюючи повноправне функціонування української мови на теренах України. Мені, як представнику нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі, принизливо й образливо просити перекладати мову діяльності органів державної влади на державну – українську мову, замість того щоб змусити згаданих осіб дотримуватися конституційного ладу застосування державної мови.

Палітурка книжки Сергія Мельничука «Моя боротьба за мову»

Приниження громадянської честі й гідності

Приниження моєї громадянської честі й гідності полягає у зловживанні своїми посадовими повноваженнями керівника МВС України Арсена Авакова і першого заступника голови Національної поліції України – начальника кримінальної поліції В’ячеслава Аброськіна у присвоєнні ними владних повноважень – визначати на власний розсуд, якою мовою здійснювати повноваження органу державної влади, яким така влада або певний обсяг владних повноважень за Конституцією і законами України не належать. Що є узурпацією державної влади.

Приниження моєї національної честі і гідності полягає у протиправних діях Авакова та Аброськіна, спрямованих на обмеження сфери використання української мови

Приниження моєї національної честі і гідності полягає у протиправних діях Арсена Авакова та В’ячеслава Аброськіна, спрямованих на обмеження сфери використання української мови на території України, де її розвиток і становлення відбувалося протягом не одного тисячоліття. Що є цілеспрямованим знищенням української мови, як однієї із основних ознаки національної ідентичності титульної нації України, до якої я належу. Витиснення української мови з території України у виконанні Авакова А.Б. та Аброськіна В.В. здійснюється російською мовою, насильницьке нав’язування якої народу України здійснювалося злочинними методами протягом тривалого часу.

Якщо озирнутися назад, у XX століття, на методи «історичного складання» російськомовного населення в Україні, ми побачимо голодомори і репресії, якими радянська влада очищала Україну від українців і масово заселяла іншими етносами, формуючи таким чином російськомовне населення України. Статтею 2 Конвенції ООН «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» таке «історичне складання» кваліфікується як геноцид. Сьогодні цей геноцид продовжується війною на Донбасі та колаборантами в органах державної влади України, які допомагають московським шовіністам здобути Україну без українців.

Сергій Мельничук – правозахисник із Луганська, лауреат премії Олекси Гірника, автор книжки «Моя боротьба за мову»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура Олексія Кустовського

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»

«Це моя мова»: як російськомовні українці перейшли на українську

Новий мовний закон – запорука збереження цілісності Української держави

«Принципово не спілкуюся російською». Єгор Гуськов про досвід переходу на українську мову