Україна за крок від ухвалення нового закону про національну безпеку – у першому читанні Верховна Рада вже його підтримала. Поданий президентом Петром Порошенком документ обіцяє стати новою концепцією оборонного комплексу, а також наблизити Україну до Євросоюзу та НАТО.
Традиційно до другого читання депутати готують багато правок, особливо щодо таких фундаментальних та дискусійних законопроектів. Проте певні засадничі моменти документу збережуться до голосування в цілому.
Західні стандарти для України
Нова концепція національної безпеки запровадить регулювання сектору безпеки та оборони України згідно з нормами та стандартами Європейського союзу та НАТО. А це допоможе подальшій інтеграції, сказав секретар РНБО Олександр Турчинов.
«Насамперед, ідеться про систему управління та керівництва Збройними силами, іншими органами сектору безпеки та оборони, закріплюється чіткий розподіл повноважень та компетенцій органів сектору безпеки та оборони, що підвищить ефективність координації їхньої діяльності, покращить якість управління ресурсами та знизить корупційні ризики, обмежить невиправдане дублювання безпекових функцій і спроможностей», – заявив Турчинов, представляючи законопроект із трибуни парламенту 5 квітня.
Потрібно буде ще проаналізувати та врахувати рекомендації НАТО, заявив спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Він не уточнив, про які саме поради Заходу йдеться і чому їх не врахували відразу – адже експерти ЄС, альянсу та США консультували Україну від початку роботи над документом.
«Для України одним із основним і найважливіших завдань зовнішньої політики є вступ до НАТО. Ми ухвалили зміни до закону, у яких визначили, що вступ до НАТО є головним стратегічним напрямом зовнішньої політики України… Реформуючи сектор безпеки, ми маємо перебувати в щільній комунікації з нашими партнерами з НАТО і маємо враховувати рекомендації наших партнерів із НАТО і США», – сказав Парубій на тематичному круглому столі 6 квітня.
Цивільний контроль
Ключове нововведення – запровадження цивільного парламентського контролю за армією, за правоохоронними органами, за СБУ.
«Я довго вагався, але вирішив, що навіть під час війни ми повинні прийняти призначення цивільного міністра оборони. Розділити позиції головнокомандувача і начальника Генерального штабу, зробити низку реформ, щоб перевести Україну на стандарти НАТО, та імплементувати норми, які я зазначив у Стратегічному оборонному бюлетені», – говорив президент Петро Порошенко під час своєї прес-конференції 28 лютого.
Документ також прописує розподіл повноважень і компетенцій органів секторів безпеки та оборони – це має підвищити ефективність координації їхньої діяльності, знизити корупційні ризики, обмежити невиправдане дублювання функцій у сфері безпеки.
Сполучені Штати неодноразово закликали Україну запровадити цивільний контроль. У 90-х Київ уже робив спробу перейняти цю практику. Проте потім від неї відмовився. Знадобились роки, щоби знову всерйоз розглядати цю ідею.
Спершу потрібно пояснити необхідність цивільного контролю саме військовим, каже Ігор Козій, експерт Інституту євроатлантичного співробітництва.
Вимога, щоби міністр оборони був цивільним, не означає, що на цій посаді обов’язково з’явиться нова людина, кажуть експерти. Скажімо, чинний голова відомства Степан Полторак може подати у відставку, і його перепризначать на нових умовах.
Національні інтереси
Фундаментальні національні інтереси (інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, сферу безпеки та набуття членства в ЄС та НАТО) у документі закріплені, проте детального переліку додаткових цілей немає. Вони прописуватимуться окремо і залежно від інтересів держави.
«Мінливість ситуації з безпекою робить неможливим і недоцільним визначення на законодавчому рівні детального переліку загроз національній безпеці. Саме тому цей законопроект передбачає, що такі загрози визначатиме Стратегія національної безпеки України, а також галузеві стратегії», – сказав Парубій.
Фінансування
Документ передбачає, що на фінансування сектору безпеки і оборони має виділятись не менше ніж 5% від ВВП. Із них не менш ніж 3% – на фінансування сил оборони.
Такий розподіл коштів уже закладено в державному бюджету на 2018 рік, а останні кілька років Україна виділяла 3–4% від ВВП на оборону.
Гендер
У старій версії закону жінки можуть підписувати контракт тільки до 40 років, а чоловіки – до 50, а в новому законопроекті цей пункт знято.
Критика законопроекту
Нова концепція оборони передбачає, що кандидатури головнокомандувача (це буде найвища посада в Збройних силах) і керівника Генштабу призначатиме президент. Опозиція в такому розподілі побачила узурпацію влади, тому й виписала альтернативний законопроект. «Самопоміч», Опозиційний блок та «Відродження» розкритикували цю ідею як шлях до узурпації влади.
«Законопроект, який ви пропонуєте, базований на принципах авторитаризму. Це не поєднувані системи. Цивільний парламентський контроль – це не декларації в законі, цивільний контроль – це прозорий оборонний бюджет, який став для багатьох з вас комерцією», – заявила заступник голови парламенту Оксана Сироїд.
А Роман Семенуха, інший депутат від «Самопомочі», заявив, що цей законопроект насправді віддаляє країну від альянсу, а не наближає до нього.
Він перелічив п’ять моментів, до яких має претензії: позбавлення парламенту контрольних повноважень щодо використання Збройних сил України; відсутність контролю над використанням бюджетних коштів; відсутність персональної відповідальності за ухвалені рішення; призначення головнокомандувача Збройних сил «виключно за одноосібним рішенням президента»; а також перетворення Ради нацбезпеки і оборони на орган військового управління.
Попереду у законопроекту друге читання. Парламентарі вже припускають, що після доопрацювання його обсяг може збільшитись удвічі.