Подорожчання продуктів відображає загальний стан української економіки, але може навчити виробників будувати сховища замість викидати зіпсований врожай. Це припустив голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко у зв’язку з подорожчанням великоднього кошика продуктів. А економічний експерт Віталій Кузьмин вважає, що для виходу з ситуації потрібні комплексні заходи, які стимулюватимуть загальний економічний розвиток.
Your browser doesn’t support HTML5
Чому український борщ дорожче за польський | Ранкова Свобода. Частина 2
За даними голови Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ціни на окремі складові борщового набору виросли на 180%, інші – на 40–50%. У Польщі, порівнює він, цей же набір продуктів подорожчав у середньому на декілька відсотків.
Дорошенко зазначає, що поступово ціни стабілізуються, але вони вказують, на його думку, на більш масштабні явища.
«Споживчий ринок мало кому цікавий у нашій країні. Ціни на продукти харчування, товари та послуги – це лише відображення ситуації, коли ніхто не займається економікою і, відповідно, вона росте в Україні за своїми законами», – констатує експерт в ефірі «Ранкової Свободи».
На переконання Дорошенка, варто припиняти вважати Україну більш дешевою для життя, ніж інші країни Східної Європи.
Коливання цін перед святами – показник країни з невисоким рівнем цінОлексій Дорошенко
«Коливання цін перед святами, до яких ми звикли, – це показник країни з невисоким рівнем цін і нерозвиненими ринковими умовами. Ми звикли до того, що отримуємо небагато, але при цьому продукти і товари купуємо теж недорого. Ми про це повинні забути», – впевнений він.
Знизити напругу, яку викликає ріст цін, допоміг би більш прозорий розподіл дотацій між сільськогосподарськими підприємствами, припускає фахівець, а також звертає увагу на різницю в податках на додану вартість.
В Європі ПДВ на продукти харчування складає 7%. А Україна – 20%Олексій Дорошенко
«В Європі ПДВ на продукти харчування в середньому складає 7%. Навіть такі заможні країни, як Франція та Німеччина, мають оподаткування продуктів харчування у 5–7%. А Україна – 20%», – каже він.
Таким чином, навіть при однакових цінах виробників в магазинах та на ринках України і Європи цінники будуть різні.
Польща дотує своїх сільгоспвиробників, а ми ні – Кузьмин
Економіст Борис Кушнірук зазначає, що нинішнє зростання цін на овочі – це, в першу чергу, сезонний фактор.
Борис Кушнірук
Якісних сховищ не вистачає. В результаті витрати на зберігання є доволі суттєвимиБорис Кушнірук
«Тут ще й важливо, наскільки достатньо якісних сховищ. А їх не вистачає. В результаті витрати на зберігання теж є доволі суттєвими. В нас влітку продуктовий набір суттєво знижується в ціні», – нагадує Кушнірук.
Коливання цін особливо відчутні, додає економіст, у зв’язку з тим, що значна частина доходів українців іде саме на продукти.
Якщо в Німеччині на продукти йде 13% відсотків доходів, то в українців 42%Борис Кушнірук
«Якщо в Німеччині на продукти харчування йде 13% відсотків від доходів, то в українців без тютюну та алкогольних напоїв вважається 42%. Якщо брати малозабезпечені верстви населення, то у них значно більше ще йде витрат саме на продукти харчування», – каже він.
Олексій Дорошенко, однак, прогнозує, що ріст цін змусить виробників більше інвестувати в інфраструктуру для збереження врожаю. За його словами, зазвичай 10–20% ціни обумовлені ризиком, що овочі та фрукти зіпсуються і їх доведеться викинути.
Дешевше інвестувати в сховища, щоб потім ми споживали власну продукціюОлексій Дорошенко
«За низьких цін було вигідно виробляти багато і викидати, а в умовах високих цін на овочі, яблука та решту продуктів, які ми вирощуємо, набагато дешевше інвестувати в сховища, щоб потім ми споживали свою власну продукцію», – пояснює він.
Дорошенко оцінює ріст собівартості великоднього кошика як доволі значний, але нагадує: його є з чим порівняти.
М’ясний кошик за минулий рік подорожчав на 40%, сало – на 80%Олексій Дорошенко
«Наприклад, м’ясний кошик за минулий рік подорожчав на 40%, сало – взагалі на 80%. Звісно, за рахунок того, що у великодній кошик ми кладемо і паску (тобто борошно), і деякі інші продукти, які дорожчали набагато менше, то й 25% на такому тлі виглядають дуже навіть помірно», – визнає він.
Олексій Дорошенко
Економічний експерт Віталій Кузьмин прогнозує, що поступово українські ціни прирівняються до польських, але вказує на різницю в державній політиці.
Польща добре дотує виробників сільськогосподарської продукціїВіталій Кузьмин
«Чому відбувається такий перекос сьогодні – насправді Польща дуже добре дотує своїх виробників сільськогосподарської продукції, чого нема в Україні. Європейський союз минулого року дав дотації сільгоспвиробникам десь приблизно 25 мільярдів євро. В Україні на сьогодні заплановано дотації тільки на 6,3 мільярда гривень. І тільки один мільярд іде на підтримку тих же фермерів», – порівнює він.
Експерт нагадує, що протягом певного періоду аграрії не мусили платити ПДВ.
Коли сільгоспвиробники почали платити ПДВ, то ми одну допомогу забрали, а іншої не далиВіталій Кузьмин
«Це була своєрідна підтримка. Вона насправді була непоганою, вона була як мінімум чесною, не корупційною. І коли сільгоспвиробники почали платити ПДВ, то виникла ситуація, що ми одну допомогу забрали, а іншої не дали».
Крім того, на ціни на продукти впливають і більш комплексні чинники, додає Кузьмин – наприклад, збільшення мінімальної заробітної плати, яке спричинило ріст цін.
Потрібно стимулювати розвиток бізнесу всередині країниВіталій Кузьмин
«Потрібно перезапускати економіку, сприяти залученню інвестицій в державу, стимулювати розвиток бізнесу всередині країни – той же самий податок на виведений капітал спробувати запровадити. Ефект від цього податку ми вже через три роки отримаємо як позитивний ріст економіки», – впевнений він.
Кузьмин прогнозує, що запровадження податку на виведений капітал спричинило б значний дефіцит бюджету, що й стримує владу від його запровадження.
«Це близько 25 мільярдів у перший рік і близько 30 мільярдів у наступний. Насправді треба попрацювати і знайти, чим замістити цю дірку», – пропонує він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі