«Заява Геращенко про обмін Кольченка і Сенцова – підстава для стриманого оптимізму» – правозахисник

Ірина Геращенко, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі, напередодні заявила, що Україна готова передати 20 росіян, щоб звільнити ув’язнених у Росії українців Олега Сенцова, Олександра Кольченка й інших «в’язнів Кремля». За її словами, це питання будуть розглядати 4 квітня в Мінську під час засідання робочої групи. Чи реальний такий обмін та від кого залежить рішення про обмін українських політв’язнів?

За словами Ірини Геращенко, зараз немає волі керівництва Росії для вирішення питання обміну росіян на українських політв’язнів, а тому Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів.

Народний депутат зазначає, що українська сторона робить все для того, щоб якомога швидше відбулася наступна хвиля звільнення заручників.

«Українська сторона готова передати тих 20 росіян, які утримуються в українських в’язницях за порушення українського законодавства і участь у війні для того, щоб звільнити Олега Сенцова, Олександра Кольченка й інших наших бранців», – сказала Геращенко.

«Наразі обмін неможливий»

Один із представників команди переговірників, голова громадської організації «Група патріот» Олег Котенко зауважив, що наразі такий обмін неможливий.

Олег Котенко

«На це має «дати добро» Володимир Путін, але він цього не зробить. Натомість таким чином Ірина Геращенко визначає формат, в якому Україна готова говорити з Росією про обмін. Раніше такого формату не визначали: ніхто не говорив скільки росіян і на кого готові міняти. Тепер кажуть: «Якщо ви хочете міняти на своїх, то ми готові. Хто буде вести ці переговори, це вже інше питання», – зазначає Котенко.

За його словами, заява Геращенко таки має значення для міжнародної спільноти.

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер у середині квітня має відвідати Україну і тема обміну буде знову обговорюватися.

«Заява про обмін 20 росіян зроблена також для того, щоб ця тема проговорювалася. Щоб можна було не ставити Росію перед фактом: «Дивіться, що пропонує Україна», а щоб підготувати росіян. Звісно, ми сподіваємося на позитивну відповідь, але чи буде вона такою – невідомо», – додав Олег Котенко.

Голова громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець вважає слова Ірини Геращенко черговою декларативною заявою.

Ігор Котелянець

«Нехай офіційно це запропонують і відбудеться діалог. Поки що, це декларація про наміри. Ми це багато разів чули. От якщо Україна реально офіційно проведе переговори – це буде перемога. Відчувається, що зараз Ірина Геращенко почала приділяти темі звільнення заручників багато уваги», – зазначив Котелянець.

Успіх такого обміну залежить від Кремля

Раніше Ігор Котелянець говорив, що жодне відомство чи особа не спеціалізуються на звільненні політичних в’язнів із Росії чи окупованого нею Кримського півострова.

«Немає тієї людини, яка б цим займалась. Нема ніякого переговорника, нема ніякого уповноваженого, який якось скоординував би міністерства й відомства України в рамках стратегії зі звільнення. Та й стратегії звільнення самої також нема», – сказав Котелянець.

Учасник «Комітету солідарності», правозахисник Максим Буткевич каже, що про заяву Геращенко дізнався зі ЗМІ.

Максим Буткевич

«Ми сподіваємося, що буде про що говорити з тією стороною. Зараз це має вигляд заяви про наміри і це дуже добре, що це відбувається. Наскільки цей обмін реальний, залежить від тієї сторони, від Кремля. Ми можемо лише сподіватися», – зазначає Буткевич.

Правозахисник нагадує, що за чотири роки, відколи Кольченко і Сенцов перебувають за ґратами в Росії, було уже кілька підстав для сподівань. У тому числі нещодавня заява речника президента Росії Дмитра Пєскова про те, що Путін передав на опрацювання перелік політв’язнів на помилування. Поміж ними були прізвища Кольченка і Сенцова.

«Такі заяви ще нічого не означають, але дають підстави для стриманого оптимізму», – додає правозахисник.

Те, що рішення про обмін прийматиме саме Володимир Путін, вважає і російська правозахисниця Тетяна Щур.

«Передбачити нічого не можна. Все вирішиться на найвищому рівні. Як вирішить російський президент, так і буде. Але що в нього в голові, і яким буде його рішення – невідомо. Нам залишається лише сподіватися. Але чим більше про це розмов на вищому рівні, тим більша надія, що це вирішиться», – каже Щур.

На її думку, негативно на вирішення питання із політичними в’язнями із України може вплинути висилка українських депутатів із Росії.

Раніше сама Ірина Геращенко говорила про можливий негативний вплив висилки українських дипломатів із Росії.

«Висилка російських консулів викличе висилку українських консулів – й наші політв‘язні в РФ залишаться сам на сам з мордором, без шансу бодай раз на кілька місяців побачити українського представника, відчути мінімальну підтримку», – зазначала Геращенко.

Олег Сенцов разом із Олександром Кольченком були затримані російськими спецслужбами в окупованому Криму в травні 2014 року. Їх звинувачують в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені вину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями.

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму. Міністерство закордонних справ України направило вже близько 300 нот до Росії з вимогою звільнити утримуваних там українців.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.