Гість програми «Ваша Свобода»: Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
Віталій Портников: У Києві днями був австрійський дипломат Вольфганг Петріч, свого часу – верховний представник ЄС по Боснії та Герцеговині та спеціальний посланник ЄС у Косові. Він говорив про досвід перехідних міжнародних адміністрацій на територіях із військовими конфліктами. Водночас у журналі Time вийшла стаття російського журналіста Михайла Зиґаря, який говорить, що Путін може погодитися на введення в ОРДЛО тимчасових міжнародних адміністрацій. Наскільки це реалістично? Якщо ж реалістично, то де переваги і де проблеми?
Your browser doesn’t support HTML5
Ваша Свобода | Реінтеграція Донбасу і міжнародні перехідні адміністрації
– Єдиний зараз вихід – це домовлятися, щоб ми діяли узгоджено з міжнародними партнерами. Зараз превалює думка, що маємо бути готові до такого варіанту (введення в ОРДЛО міжнародних перехідних адміністрацій – ред.) вирішення проблеми. Якщо така місія має право на існування, то має бути розроблена наперед, щоб якраз у деталях не було «диявола». До цього має бути готова вся країна. Не тільки МЗС.
(Повна версія програми)
Транзитна адміністрація має забезпечити перехід влади від окупаційної адміністрації до себе самої, а потім передати владу українській державі. На етапі переговорів, розподілення функцій може проявитися російський вплив або «вуха», як кажуть
Транзитна адміністрація має забезпечити перехід влади від окупаційної адміністрації до себе самої, а потім передати владу українській державі. На етапі переговорів, розподілення функцій завжди може проявитися російський вплив або «вуха», як кажуть. І це потребуватиме рішення в Радбезі ООН.
Місія є інструментом досягнення стану, який Україні необхідний. Найбільша проблема – межа компромісу щодо військового компоненту
Це питання політичного рівня, чи Росія просто говорить, що погоджується на місію, а починає тиснути по всіх напрямках, чи погоджується політично. Місія є інструментом досягнення стану, який Україні необхідний. Головне завдання – транзитність. І має бути кілька компонентів – військовий, поліційний і цивільний. Ми зараз говоримо лише про військовий. Це якраз найбільша проблема – межа компромісу щодо військового компоненту.
Досвід щодо Східної Славонії. Може бути в Україні застосований
Є позитивний досвід щодо Східної Славонії. Вважаємо, що цей досвід може бути застосований в Україні. Угода між Сербією і Хорватією. В угоді (звичайно, посередники міжнародні) прописані всі аспекти транзитного періоду – про що дбає адміністрація, хто очолює (до речі, це був американський генерал), військовий компонент забезпечував роззброєння, розведення і частково розмінування, поліційна місія забезпечувала права і свободи, притягнення до відповідальності винних, передачу їх відповідному трибуналу або Міжнародному кримінальному суду, до речі, здійснювався контроль на кордоні, була застосована амністія до тих, хто не скоював злочинів, функціонували лікарні, інші установи.
Внутрішньо переміщені особи – їм треба організовувати вибори на території, яка урядом контролюється. Це відповідає міжнародній практиці
І вибори були організовані – хто не міг прибути на територію Східної Славонії, проголосували на території Хорватії. Внутрішньо переміщені особи – їм треба організовувати вибори на території, яка урядом контролюється. Це відповідає міжнародній практиці. Такий документ мав би зараз бути розроблений усіма разом.
– Пане міністре, ви з Куртом Волкером розмовляли щодо того, як США бачать такий варіант?
– Я розмовляв. На жаль чи на щастя, я не все можу говорити. Є цілком модельне бачення, як має функціонувати відповідна адміністрація. Воно не відрізняється від політичних заяв або позицій, які озвучені президентом країни. Всі елементи, починаючи від контролю за кордоном, поділяються політиками і в США. Але Курт Волкер не є центром, який має остаточний вплив на ухвалення рішення.
Ми говоримо не тільки про стратегічне бачення, але й про вміння під час підготовки відповідних угод дотискати, добиватися результатів. Багато у чому ситуація драматично змінилася. Побачили зовсім іншу реакцію на отруєння Скрипаля. Є кілька кроків демонстративних, які – тільки надводна частина айсбергу. Інші механізми впливу запущені щодо російських компаній.
Вадим Черниш
2015 рік – застосування санкцій Держдепом США – компанії через обмеження втратили до 30% прибутку. Середньострокові стратегії завдаватимуть шкоди Росії ще більше
2015 рік – тільки перший рік після застосування санкцій Держдепом США – всі компанії, які потрапили під санкції, тільки через обмеження втратили до 30% свого прибутку. Говоримо про короткострокові тактики. Але є середньострокові стратегії, які зараз завдаватимуть шкоди Росії ще більше.
Росія намагатиметься загострювати ситуацію на всіх напрямках. Російська верхівка намагатиметься демонструвати, що здатна грати на всесвітній шахівниці. Практика показує, не вдається
Росія розігруватиме карту в тому числі і в Сербії, на Близькому Сході, щодо Північної Кореї, намагатиметься загострювати ситуацію одночасно на всіх напрямках, де має вплив, а потім буде дивитися, де можна йти на поступку чи ні. Російська верхівка намагатиметься демонструвати, що здатна грати на всесвітній шахівниці. Практика показує, що це не вдається.
В України з партнерами є всі можливості дотиснути його до тимчасової адміністрації. Тимчасова адміністрація – не просто якась панацея. Буде ще більше роботи, ніж просто досягти політичного вирішення
В України з партнерами є всі можливості дотиснути Путіна до тимчасової адміністрації. Але тимчасова адміністрація – це не просто якась панацея. Там буде ще більше роботи, ніж просто досягти політичного вирішення.
– ОРДЛО – територія, яка зруйнована війною. У 2015 році ви говорили, що 1,5 мільярда доларів США потрібно на відновлення інфраструктури. Згодом віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко назвав цифру у 15 мільярдів доларів. У 2016 році керівник Донецької військово-цивільної адміністрації Жебрівський – 20 мільярдів доларів. Скільки ж потрібно грошей?
Єдине, що позитивного можемо взяти – перебудувати структуру економіки
– 1,5 мільярди – оцінка стосовно підконтрольних територій станом на 2014 рік. Є міжнародні документи-рекомендації, як оцінюються потреби внаслідок конфлікту або у постконфліктний період. Має бути проведена оцінка, яка по непідконтрольних територіях зараз не проведена. Ці припущення базуються на особистій думці одного, двох посадовців чи експертів. Є держпрограма – там закладені принципи, рекомендовані згідно з міжнародними документами, оцінка потреб. Як тільки отримаємо контроль, проводимо оцінку з міжнародними експертами і говоримо, що відноситься до відбудови – це інфраструктура, економічна відбудова, навіть зміна пріоритетності галузей. Єдине, що позитивного можемо взяти – перебудувати структуру економіки.
Хорватія за площею 50 тисяч квадратних кілометрів за 20 років використала більше ніж 800 мільйонів доларів на розмінування. Українські витрати на розмінування будуть порівняні з хорватськими
Попередні оцінки тільки з розмінування. Хорватія за площею 50 тисяч квадратних кілометрів за 20 років використала трохи більше ніж 800 мільйонів доларів на розмінування. Українські витрати на розмінування будуть порівняні з хорватськими.
Розмінування – це не лише міну або залишки боєприпасів ліквідувати, а це навчити місцеве населення безпечно вести себе, щоб не підриватися, території мають бути марковані... Це має бути координаційний орган операційного рівня у складі уряду України або під егідою уряду. Мають бути задіяні і Мінсоцполітика, і МОЗ, і Міносвіти, і наше міністерство...
– Наприкінці минулого року було повідомлення, що вже працює програма доступного житла для внутрішньо переміщених осіб. Які у цьому плані є зрушення?
Забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Такі проекти реалізовуються кількома громадами на сході
– Цього року виділена мізерна частина коштів для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Такі проекти реалізовуються кількома громадами на сході України. Вони подали заявки. Минулого тижня мій заступник, пан Тука провів конкурс з відбору громад, які зголосилися профінансувати частково з місцевого бюджету, а частково з держбюджету, щоб придбати житло.
Виділено 34 мільйони гривень. Місцеві громади виділять таку ж кількість
Кількість квартир, яка буде закуплена... ми не знаємо. На ці цілі виділено 34 мільйони гривень. Місцеві громади виділять приблизно таку ж кількість. І є програма на 100 мільйонів у Мінрегіоні, але вона для колишніх учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб. Це два проекти. Я сподіваюся, що у другій половині року... Ми, принаймні, такі дискусії (стосовно зміни законодавства про забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб – ред.) з депутатами ведемо. І вони погоджуються.