«Гуманність» російського суду: арешт Сущенка «законний»

Ілюстраційне фото. Акція біля посольства Росії в Україні із вимогою звільнити журналіста Романа Сущенка, якого затримали співробітники ФСБ у Москві і звинуватили у шпигунстві. Київ, 6 жовтня 2016 року

Московський міський суд визнав законним продовження до 30 березня терміну арешту українському журналістові Роману Сущенкові. Незважаючи на аргументи сторони захисту, апеляційна скарга була відхилена.

Про суть цих аргументів в інтерв’ю Радіо Свобода розповів адвокат Романа Сущенка Марк Фейгін.

Це був цілком передбачуваний підсумок сьогоднішнього розгляду

– Ми неодноразово повторювали, що захід Романові Сущенку, який ось уже півтора року перебуває у в’язниці, міг би бути змінений на більш м’який, не пов’язаний з утриманням під вартою, на домашній арешт, наприклад. Були наведені інші аргументи, що Сущенко не збирається ховатися від слідства і тепер уже суду, бо слідство закінчило свою роботу. Гарантії дає і дипломатичне представництво України в Москві, воно пропонувало свій гостьовий будинок як місце перебування Романа Сущенка. Проте суд відхилив цю скаргу. На жаль, це був цілком передбачуваний підсумок сьогоднішнього розгляду.

– Очікувалося, що суд почнеться в кінці січня. Але вже кінець березня…

Роман Сущенко, ще не будучи визнаний винним, відсидів понад півтора року за гратами. Мені здається, це показник «гуманності» російського суду. Ми думаємо, що все закінчиться обміном і помилуванням Романа Сущенка, дуже на це розраховуємо

– 27 березня о 10-й годині пройдуть попередні слухання, тобто вони поспішають, щоб до закінчення терміну утримання під вартою – до 30 березня – робити це вже в суді. Кримінально-процесуальний кодекс Росії передбачає: з початком процесу суд зазвичай уже самостійно продовжує термін утримання під вартою на шість місяців, без клопотання слідства. Таким чином, мій підзахисний уже повністю перебуває у веденні суду. У цьому сенсі сьогоднішнє рішення Московського міського суду мало на що впливає. Роман Сущенко, ще не будучи визнаний винним, відсидів понад півтора року за гратами. Мені здається, це показник «гуманності» російського суду. Проте ми не втрачаємо оптимізму, політичні переговори про звільнення Романа Сущенка йдуть, різні сторони в них залучені. Незважаючи на складності в міжнародному плані нинішнього становища кремлівського керівництва, ми думаємо, що все закінчиться обміном і помилуванням Романа Сущенка, дуже на це розраховуємо. І вся стратегія захисту спрямована саме на це.

– Ви сьогодні бачилися з Романом. Як він виглядає, що говорить, який у нього настрій?

– У нього нещодавно помер батько, і це, звичайно, не додало йому оптимізму. Проте у Романа характер і натура дозволяють витримувати і не такі випробування, так що в цьому сенсі він більш-менш у порядку. Зараз ми займаємося передачами. Йому передали частину листів із цензури, всього близько 40 штук, серед яких чотири листи вже покійного батька. Це, звичайно, деяке послаблення, тому що від минулого року його кореспонденцію фактично тримали в цензурі. Роман написав нове клопотання про телефонні дзвінки – дружині, але тепер це вже буде вирішувати суд, а не слідство, і як швидко це відбуватиметься… З практики, це дуже довго відбувається, не так швидко, як зі слідством. Так що і наступне побачення, і телефонні дзвінки, і зустрічі з консулом стають проблематичнішими виключно тільки через забюрократизованість судових інстанцій, які займаються задоволенням цих клопотань.

– На Ваш погляд, це буде швидкоплинний процес?

Я бачу, що бажання обміняти Романа Сущенка є і переговори в цьому напрямку йдуть. Залучена низка міжнародних посередників

– Я думаю, що він не буде занадто довгим. З одного боку, 12 томів справи – не такий великий обсяг, і, власне кажучи, чотири свідки, головний свідок звинувачення – один. З іншого боку, я бачу, що бажання обміняти Романа Сущенка є, і переговори в цьому напрямку йдуть. Залучена низка міжнародних посередників. Будемо сподіватися, що це якось буде синхронізовано з ходом суду, і все закінчиться успішно десь у травні.

3 жовтня 2016 року ФСБ Росії повідомила про затримання українського журналіста Романа Сущенка, нібито співробітника Головного управління розвідки Міноборони України, який, за твердженням російських спецслужб, збирав секретні відомості про діяльність Збройних сил Росії і Росгвардії.

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.