Українські закони адаптовані до європейських на 11% – Акуленко

​ЄС навряд чи надасть Україні членство, доки не врегулює свої відносини з Балканами, переконаний політичний аналітик Віталій Мартинюк. На його думку, Україна мусить моніторити цей процес. А представниця Українського центру європейської політики Любов Акуленко наголошує: законодавство України адаптоване до європейських вимог лише на 11%.

Україна вступить в ЄС. Смілива обіцянка Порошенка | Ранкова Свобода. Частина 3

Раніше Петро Порошенко заявив в інтерв’ю німецькій медіагрупі Funke, що вважає вступ України до Євросоюзу питанням років, а не десятиліть.

Але експерт із питань безпекової та зовнішньої політики «Майдану закордонних справ» Олександр Хара вважає, що такі заяви президента можуть навіть віддалити українців від членства, і сприймає їх як підготовку до виборів.

«Критика Заходу, європейців, американців за повільну боротьбу з корупцією – досі ми не бачимо безпосередніх кроків щодо реалізації цього. Також абсолютно неуспішні показники економічні. Це просто політична риторика, яка може віддалити від Європи. Бо українське суспільство, особливо ті хто не особливо розбирається в політиці, будуть думати, що ці всі процеси відбуваються позитивно, тобто є певний рух, а європейці нас не хочуть бачити в Європейському союзі», – переконаний Хара.

Олександр Хара

Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк також вважає оптимізм президента дещо невиправданим, адже Україна ще навіть не подала заявку.

На думку експерта, є три ключові фактори, які впливають на євроінтеграційний поступ України: готовність Євросоюзу до цього вступу, бажання української політичної еліти його здійснити і готовність самої України відповідати критеріям країни-члена ЄС. Крім того, він нагадує, що Євросоюз наразі має і інші клопоти.

«Іде процес «брекзиту», тобто виходу Великої Британії з Європейського союзу, і це є питанням номер один, найважливішим для Європейського союзу щодо його трансформації. І друге: це те, що нещодавно, у лютому, в оприлюдненій стратегії щодо розширення ЄС були прописані тільки країни Західних Балкан», – зазначає він в ефірі «Ранкової Свободи».

Аналітик вважає важливим те, що українська влада наполягає на розгляді Євросоюзом членства України.

«Євросоюз свого часу – це було 2003 року – ухвалив рішення, що всі країни Західних Балкан будуть членами Євросоюзу. От нам потрібне таке політичне рішення», – переконаний він.

Водночас Мартинюк переконаний, що зауваження з боку реформ в Україні не можуть бути виправданням для Брюсселя, щоб і надалі блокувати євроінтеграцію, адже стосуються вони здебільшого внутрішнього розвитку: боротьби з корупцією, реформи судової системи тощо. Він припускає, що істинна причина зволікання Європи інша.

«Євросоюзові буде досить складно вести переговори про вступ з країнами Балканського регіону – а там ще дуже багато проблем існує, тому що країни не зовсім готові до набуття такого членства, і ті, що зараз ведуть переговори, і ті, що є потенційними кандидатами. Зараз включитися в переговори з Україною ще й на тлі довготривалих перемов із Туреччиною для Євросоюзу буде дуже складно», – міркує він і робить висновок, що Київ мусить моніторити ситуацію як всередині Євросоюзу, так і в його відносинах із балканськими країнами.

Віталій Мартинюк

Виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко нагадує про звіт про виконання Угоди про асоціацію з ЄС, який у лютому оприлюднив офіс віце-прем’єра з питань європейської інтеграції. Там зазначено, що Україна виконала свої зобов’язання на 41%.

«Методологія не оприлюднена, ми зовсім не розуміємо, як вони це моніторять. Вони фактично оцінюють всі сфери угоди. Найбільший та найважливіший блок угоди – це адаптація законодавства, так званий четвертий розділ «Торгівля» і п’ятий розділ «Секторальна співпраця», – каже Акуленко.

Але, додає вона, Український центр європейської політики теж здійснив власну оцінку, концентруючись виключно на адаптації законодавства, і отримав інші результати.

«В нас менша цифра, тому що нас цікавить результат: змінене законодавство чи ні. В нас 11%. Вони оцінюють кожен рух як бюрократи – ну, окей. Ми цього не робимо, тому що законопроекти можуть блукати роками у Верховній Раді чи по міністерствах, і враховувати це як виконане завдання – я так не вважаю», – пояснює вона.

На думку громадської діячки, угода про асоціацію не має політичного якоря, внаслідок чого різні галузі адаптуються до європейських стандартів нерівномірно.

«Є сектори, в яких відносно стабільно, систематично йде адаптація. Це сільське господарство, бо йде експорт, технічне регулювання, фактично сфера промисловості і державні закупівлі», – перераховує вона.

На думку Акуленко, членство в ЄС допомогло б виконати угоду більш ефективно, та позаяк Євросоюз ще не готовий надавати Україні такий статус, співпрацю з цією організацією необхідно розширювати і на технічному рівні.

«Законодавство, пов’язане із торгівлею та нашою секторальною співпрацею – дуже важливо про нього так само не забувати, тому що коли почнуться розмови про членство – так, буде політична риторика, тому що вона була завжди стосовно корупції. Але тоді спустяться на цей технічний рівень, який стосується адаптації законодавства, і там ми можемо потонути», – міркує експертка.

Віталій Мартинюк додає до цього, що приєднання до європейських галузевих союзів могло б мати для України і самостійні переваги.

«Приєднання до Цифрового союзу, приєднання до оборонного союзу, Енергетичного союзу і приєднання до Шенгенської зони – фактично приєднання України в цих чотирьох вимірах наближає нас до рівня Швейцарії, Норвегії, тобто країн, які не є членами Євросоюзу, але повноцінно інтегровані із Європейським союзом», – вважає аналітик. Але він додає: стратегічною метою України все ж лишається членство в ЄС.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі